04 лютого 2021 року
Київ
справа №215/4169/19
адміністративне провадження №К/9901/3099/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі №215/4169/19 за позовом ОСОБА_1 до голови Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність голови Виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича, яка виявилась у порушення механізму, порядку, шаблону розгляду скарги позивача від 18.06.2019р. вх. №С-587 згідно порядку ст.ст. 7, 18, 19 Закону України "Про звернення громадян", ч.ч. 1, 2, 8 ст. 11 Закону України "Про державну службу" і не вжиття заходів для забезпечення можливості одержання державних соціальних гарантій та зазначити закон, вимоги яких порушено згідно ст. 249 КАС України;
- захистити права позивача, пов'язані з виборчим процесом, захистом соціальних прав, свободного пересування та вільним вибором місця проживання відповідно до ст.ст. 3, 19, 22, 33, 46, 69-71 Конституції України шляхом встановлення наявності компетенції (повноважень) голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради прийняти рішення про визнання фактичного місця перебування позивача за адресою: АДРЕСА_1 , за якою позивач надає соціальні послуги інваліду для складання і надання довідки про склад сім'ї;
- захистити права позивача бути присутнім при розгляді скарги від 18.06.2019р. та права позивача викривати недоліки в роботі голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради для впливу на поліпшення роботи установи, для відстоювання своїх прав і законних інтересів шляхом їх визнання окремим пунктом рішення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року, відмовлено у задоволені заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року.
Не погоджуючись із ухваленою постановою, позивачем подано касаційну скаргу, яка ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2020 року була повернута позивачу.
Копію вказаної ухвали скаржник отримав 22 січня 2021 року (відповідно до інформації, розміщеної в КП «Діловодство спеціалізованого суду») і цього ж дня повторно подав касаційну скаргу, яка надійшла до суду касаційної інстанції 27 січня 2021 року.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Статтею 329 КАС України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 зазначеної статті визначено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, оскаржувана постанова ухвалена 11 серпня 2020 року, в той час як касаційна скарга вперше подана до Верховного Суду 25 вересня 2020 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
Скаржник заявляє клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та зазначає, що отримав оскаржувану постанову 21 вересня 2020 року.
Проте, скаржником не надано належного доказу, який би підтверджував дату отримання оскаржуваної ухвали (зокрема конверт, в якому надійшла оскаржувана постанова).
Водночас, скаржник зазначає, що підтвердження дати отримання оскаржуваної постанови міститься в матеріалах справи.
Суд зауважує, що відповідно до частини третьої статті 334 КАС України питання про витребування матеріалів справи вирішується в ухвалі про відкриття касаційного провадження. На момент відкриття касаційного провадження у Суду відсутня справа, а отже, відсутня можливість перевірити наявність в матеріалах справи поштового повідомлення про отримання оскаржуваної постанови апеляційного суду.
Оцінивши доводи заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, проаналізувавши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на касаційне оскарження та задоволення заяви про поновлення цього строку.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави вказані нею у заяві визнані неповажними.
Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України в частині необхідності надання документу про сплату судового збору.
Одночасно зі скаргою заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (надалі - №3674-VI) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Скаржником не доведено, що він є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору. Умовою звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.
Проте, скаржником не надано доказів майнового стану щодо неможливості сплати судового збору відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір».
При цьому, з наданого аркушу 3 довідки (продовження) УПСЗН м. Кривого Рогу (ОР 640993 ЦБ/ПБ 50046/1001) неможливо встановити кому така довідка видавалась.
Крім того, вказана довідка не може підтверджувати відсутність іншого доходу для сплати судового збору, а лише може встановлювати факт отримання щомісячної компенсаційної виплати.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду встановлена на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 1 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з касаційною скаргою на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року, складає 2270,00 грн.
Крім цього, відповідно до пунктів 3 та 5 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржуються, та вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Як вбачається із змісту касаційної скарги, позивачем зазначено, що ним оскаржується постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року, якою залишено без змін ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року про відмову в роз'яснені судового рішення, проте вимоги до суду касаційної інстанції щодо рішення суду першої інстанції (ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року) вступна та прохальна частини касаційної скарги не містять.
Таким чином, скаржнику необхідно уточнити вимоги до суду касаційної інстанції, виходячи з його повноважень, встановлених статтею 349 КАС України, та зазначити які саме рішення судів попередніх інстанцій ним оскаржується у справі №215/4169/19.
Частиною другою статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Таким чином, відповідно до частин 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку з відповідними доказами, які могли б свідчити про поважність пропуску строку та надання документу, з якого можна буде визначити сукупний розмір його доходу за попередній рік (зокрема відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за рік, що передує зверненню до суду, які надаються органами Державної фіскальної служби тощо) або документу про сплату судового збору, а також подання касаційної скарги у новій редакції із зазначенням оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції та наданням її копії відповідно до кількості учасників справи.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/ 22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).
Керуючись статтями 329, 330, 332 КАС України,
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі №215/4169/19.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі №215/4169/19 за позовом ОСОБА_1 до голови Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху (в частині подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження), в установлений судом строк, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
У разі невиконання вимог ухвали суду в іншій частині, в установлений судом строк, касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. А. Губська
Судді М. В. Білак
О. В. Калашнікова