№ 415/12/21
№ 3/415/70/21
01.02.21 року м. Лисичанськ
Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Березін А.Г., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-2, ч. 1 ст.130 КУпАП, -
06 грудня 2020 року о 23 год. 50хв., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом АЗЛК 412 ИЕ, державний номерний знак НОМЕР_1 , в місті Лисичанську по вул. Сметаніна, 5, не зупинився на вимогу працівника поліції про зупинку ТЗ, завчасно подану за допомогою спеціальних світлових проблискових маяків синього та червоного кольору, спеціальних звукових сигналів, був зупинений шляхом переслідування та штучному блокуванні, чим порушив вимоги п. 2.4 ПДР України
06 грудня 2020 року о 23 год. 50хв., ОСОБА_1 , керував транспортним засобом АЗЛК 412 ИЕ, державний номерний знак НОМЕР_1 , в місті Лисичанську по вул. Сметаніна, 5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 (а) ПДР України.
Стан алкогольного сп'яніння підтверджується висновком № 889 від 07.12.2020 року, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого: «гр. ОСОБА_1 - перебуває у стані алкогольного сп'яніння».
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, причини його неявки суду не відомі, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи, до суду не надходило. Постановою Лисичанського міського суду від 18.01.2021 року ОСОБА_1 було піддано приводу до суду, який Управлінням патрульної поліції в Луганській області не був виконаний.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява N 8371/02) від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України" (заява N 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, та вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 будучи обізнаним про складання щодо нього протоколів про адміністративні правопорушення, про що свідчать відмітки у них про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Лисичанському міському суді, з моменту складання протоколів (07.12.2020 року) по день винесення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з'явитися до суду та дізнатися про рух справ, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколів, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП та уникнення відповідальності за вчинені правопорушення проти безпеки дорожнього руху.
Враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
На думку суду неодноразова неявка особи, що притягається до адміністративної відповідальності до суду, яка повинна добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, свідчить про безпідставне умисне затягування справи, нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до пункту 2.4 Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Відповідно до пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність складу та події адміністративного правопорушення.
Як вбачається з протоколів про адміністративні правопорушення, складених поліцейськими УПП в Луганській області ДПП Тарєльнік Б.О. та ОСОБА_2 - ОСОБА_1 від надання письмових пояснень по суті правопорушень, відмовився.(а.с.1,17).
З дослідженого рапорту поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП у Луганській області Департаменту патрульної поліції Бєляєва Д.М. вбачається, що 06.12.2020 року, під час несення служби у складі екіпажу «Цейлон 122», у місті Лисичанську, по вулиці Сметаніна, було помічено транспортний засіб АЗЛК 412 ИЕ, державний номерний знак НОМЕР_1 , який рухався з порушенням ПДР, а саме з непрацюючим стоп-сигналом у темну пори доби у зв'язку з чим було прийнято рішення зупинити даний транспортний засіб, завчасно подавши світловий та звуковий сигнали, однак автомобіль, продовжив рух та збільшив швидкість. Після переслідування транспортний засіб був зупинений. За кермом, як з'ясувалось в подальшому, був ОСОБА_1 , під час спілкування з останнім були виявленні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. При перевірки документів, виявилось, що водій при собі не має ніяких документів. Зі згоди ОСОБА_1 , огляд на стан сп'яніння проводився у медичному закладі, за адресою: м. Лисичанськ, проспект Перемоги, 54Ж, висновок лікаря від 07.02.2020 року, яким підтверджено стан сп'яніння.
З матеріалів справи вбачається, що згідно бази даних «ІПНП» України гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 кат. «В».
В судовому засіданні була відтворена і досліджена відеозйомка з нагрудних камер співробітників патрульної поліції від 06.12.2020 та 07.12.2020, що міститься на СD носії, з якої вбачається, що ОСОБА_1 на вимогу працівників поліції, які використовували звукові та світові сигнали не зупинився, після переслідування транспортний засіб марки АЗЛК 412 ИЕ, державний номерний знак НОМЕР_1 був зупинений, водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, від проходження якого він відмовився, але на запропонування проходження огляду в медичному закладі, ОСОБА_1 погодився, згідно висновку якого, вбачається, що «гр. ОСОБА_1 - перебуває у стані алкогольного сп'яніння».
Вище перелічені докази у розумінні ст. 251 КУпАП, суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять провину ОСОБА_3 у вчинені адміністративних правопорушень, за обставин, викладених у протоколах.
Таким чином, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 122-2 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження в суді, і його дії органом поліції кваліфіковані правильно, оскільки він керуючи транспортним засобом на вимогу поліцейських не зупинився, а також керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком № 889 від 07.12.2020, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого: «гр. ОСОБА_1 » - перебуває у стані алкогольного сп'яніння».
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не працює, згідно довідки Управління патрульної поліції в Луганські області Департаменту патрульної поліції до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом календарного року не притягувався, має посвідчення водія.
Оскільки ОСОБА_3 вчинив два правопорушення, суд вважає необхідним застосувати правила ст. 36 КУпАП, згідно якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачені ч.1 ст. 130 КУпАП та ст. 122-2 КУпАП: правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, відноситься до числа більш серйозних, оскільки санкція цієї статті передбачає більш суворіше стягнення, ніж санкція ст. 122-2 КУпАП, тому адміністративне стягнення йому необхідно призначити в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність згідно зі ст.ст. 34, 35 КУпАП, суд не вбачає.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу та майновий стан правопорушника, обставин, а також - характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що правопорушнику слід призначити стягнення у вигляді штрафу, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1(один) рік, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
На підставі вимог ст. ст. 4, 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Керуючись ст. ст. 33, 122-2, 130 ч.1, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, ч. 1 ст. 130, КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ /22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд.
Суддя А.Г. Березін