27 січня 2021 року м. Київ № 320/3204/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся 2010" про стягнення податкового боргу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної податкової служби у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся 2010» про стягнення податкового боргу у розмірі 8 236,79 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем самостійно нараховано єдиний податок з сільськогосподарського виробництва, який на момент подачі позову до суду не сплачено.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на адміністративний позов не скористався.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Полісся 2010» - код ЄДРПОУ 37341509, зареєстроване як суб'єкт господарської діяльності 18.03.2011, здійснює діяльність за наступними видами: КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); КВЕД 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; КВЕД 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; КВЕД 01.42 Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів; КВЕД 01.50 Змішане сільське господарство; КВЕД 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; КВЕД 77.33 Надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі комп'ютери; КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; КВЕД 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; КВЕД 52.10 Складське господарство.
Відповідачем 30.01.2019 подано звітну податкову декларацію за 2019 рік за кодом виду економічно діяльності 01.11.
До зазначеної декларації відповідачем долучено розрахунок частки сільськогосподарського товаро виробництва відповідно до якого самостійно нараховано суму податку за ІІІ квартал 2019 року у розмірі 5 179,46 грн та за ІV квартал 2019 року у розмірі 3 107,44 грн.
У подальшому, як зазначає позивач дані суми нарахованого податку не були сплачені, у зв'язку з чим щодо відповідача сформовано та направлено податкову вимогу форми «Ю» від 04.11.2019 № 249328-51 на суму 5 129,35 грн.
Зазначена вимога направлена відповідачу рекомендованим повідомленням із штрих кодовим-ідентифікатором № 1001800850690, яке відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення була йому вручена 19.11.2019.
Відповідно до зведеного розрахунку сум податкового боргу, які не були задоволені боржником протягом строку встановленого для їх погашення, за відповідачем наявна заборгованість у розмірі 8 236,79 грн.
У зв'язку з не погашенням податкового боргу позивачем, відповідач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Судом встановлено, що відповідачем згідно з податковою декларацією платника єдиного податку самостійно нараховано суму податку у загальному розмірі 8 236,79 грн, що і стало наслідком утворення податкового боргу.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 56.11 ст. 56 ПК України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Абзацом 1 п. 57.1 ст. ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивач не виконав у повному обсязі обов'язку щодо сплати самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань зі сплати податку за податковою декларацією у розмірі 8 236,79 грн.
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до абзацу 1 п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Абзацом 1 п. 59.3 ст. 59 ПК України передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
04.11.2019 Головним управлінням ДПС у Київській області винесено податкову вимогу форми "Ю" № 249328-51, відповідно до якої сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 03.11.2019 становить 5 129,35 грн.
Податкову вимогу відповідачу надіслано поштою з повідомленням про вручення та вручено відповідачу згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Доказів оскарження податкової вимоги форми "Ю" від 04.11.2019 № 249328-51 в адміністративному або судовому порядку суду не надано.
Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з приписами п. 95.2, абзацу 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи наведені обставини в їх сукупності та взаємозв'язку, зважаючи на відсутність доказів, які б свідчили про сплату заявленого боргу або спростували його існування, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на вищенаведене, дослідивши і оцінивши усі наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Позивачем не надано суду доказів понесення витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз під час розгляду справи.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з рахунків у банку, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся 2010" (код ЄДРПОУ 37341509) у рахунок погашення боргу суму 8 236,79 грн (вісім тисяч двісті тридцять шість) грн. 79 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Головенко О.Д.