27 січня 2021 року м.Київ № 320/14069/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши заяву про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін у справі за позовом Комунального підприємства Київської обласної ради "Тетіївтепломережа" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство Київської обласної ради "Тетіївтепломережа" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.11.2018 № 0183325005.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.01.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
22.01.2021 від представника позивача надішло клопотання щодо призначення розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
В обгрунтування заявленого клопотання вказує, що для повноти та всебічності розгляду справи, а також враховуючи принципи верховенства права та рівності сторін справи, вважає про необхідність розгляду даної справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін у справі в судовому засіданні.
Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду адміністративної справи в судовому засіданні, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені ст 262 КАС України.
Відповідно до ч. 5 вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу;
якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною 6 ст. 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У даному випадку предметом позову, є зокрема, скасування податкового повідомлення-рішення від 06.11.2018 № 0183325005 щодо сплати суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 212 278,25 грн.
Таким чином, дана адміністративна справа у розумінні КАС України є справою незначної складності, що може бути розглянута без проведення судового засідання.
Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін, представник позивача не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.
Враховуючи, що дана адміністративна справа з огляду на її предмет і характер спірних правовідносин є незначної складності і будь-яких вагомих підстав для її розгляду в судовому засіданні позивач не зазначив, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись ст. 12, 243, 248, 257, 262 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Головенко О.Д.