27 січня 2021 року м. Київ № 320/4851/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної податкової служби у Київській області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 29 064,26 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем самостійно нараховано податок на доходи фізичних осіб, який на момент подачі позову до суду не сплачено.
Відповідачка своїм правом на подання відзиву на адміністративний позов не скористалась.
На виконання вимог ч. 3 ст. 171 КАС України суд перевірив вказані у позовній заяві відомості про зареєстроване місце проживання відповідачки (РНОКПП НОМЕР_1 ; місцепроживання: АДРЕСА_1 ) та отримав підтвердження відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію 15.06.2020 місця проживання відповідачки за цією адресою.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 02.04.2018 самостійно подано звітну податкову декларацію про майновий стан і доходи відповідно до якої визначено суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті самостійно у розмірі 29 064,26 грн.
У подальшому, як зазначає позивач дані суми нарахованого податку не були сплачені, у зв'язку з чим щодо відповідачки сформовано та направлено податкову вимогу форми «Ф» від 21.09.2018 № 230886-55 на суму 29 064,26 грн.
Зазначена вимога направлена відповідачці рекомендованим повідомленням із штрих кодовим-ідентифікатором № 0880100311488, яке відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення було їй вручено 20.11.2018.
Відповідно до інтегрованої картки платника податків за відповідачкою наявна заборгованість у розмірі 29 064,26 грн.
У зв'язку з не погашенням податкового боргу позивачем, відповідач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Судом встановлено, що відповідачкою згідно з податковою декларацією платника єдиного податку самостійно нараховано суму податку у загальному розмірі 29 064,26 грн, що і стало наслідком утворення податкового боргу.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 56.11 ст. 56 ПК України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Абзацом 1 п. 57.1 ст. ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що відповідачка не виконала у повному обсязі обов'язку щодо сплати самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань зі сплати податку за податковою декларацією у розмірі 29 064,26 грн.
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до абзацу 1 п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Абзацом 1 п. 59.3 ст. 59 ПК України передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
21.09.2019 Головним управлінням ДПС у Київській області винесено податкову вимогу форми "Ф" № 230886-55, відповідно до якої сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 20.09.2018 становить 29 064,26 грн.
Податкову вимогу відповідачу надіслано поштою з повідомленням про вручення та вручено відповідачу згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Доказів оскарження податкової вимоги форми "Ф" № 230886-55 від 21.09.2019 в адміністративному або судовому порядку суду не надано.
Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з приписами п. 95.2, абзацу 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи наведені обставини в їх сукупності та взаємозв'язку, зважаючи на відсутність доказів, які б свідчили про сплату заявленого боргу або спростували його існування, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на вищенаведене, дослідивши і оцінивши усі наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Позивачем не надано суду доказів понесення витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз під час розгляду справи.
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у рахунок погашення боргу суму 29 064,26 грн (двадцять дев'ять тисяч шістдесят чотири) грн. 26 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Головенко О.Д.