Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
01 лютого 2021 р. Справа №200/901/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кравченко Т.О., вирішуючи питання про наявність підстав для прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
25 січня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в області), в якому позивач просив:
1. визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в області щодо призупинення виплати пенсії ОСОБА_1 ;
2. визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2017 року;
3. зобов'язати ГУ ПФУ в області поновити ОСОБА_1 з 01 квітня 2017 року нарахування та виплату раніше призначеної пенсії за віком, а також виплатити заборгованість з пенсії за віком, що виникла за період її несплати, починаючи з 01 квітня 2017 року, на рахунок, відкритий в акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України».
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, крім іншого, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ст. 161 КАС України визначає документи, що додаються до позовної заяви.
Згідно з ч. 7 ст. 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним додається також оригінал або копія оспорюваного акта або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта у позивача - клопотання про його витребування.
П. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк;
Однією з вимог позивача є вимога про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в області щодо призупинення виплати пенсії.
При цьому в порушення вимог ч. 7 ст. 161 КАС України до позовної заяви ОСОБА_1 не доданий оригінал рішення ГУ ПФУ в області, яке він просить визнати протиправним і скасувати, (його копія чи засвідчений витяг з нього) або клопотання про його витребування (у разі відсутності акта у позивача).
До того ж у позовній заяві не зазначені реквізити рішення ГУ ПФУ в області, яке просить визнати протиправним і скасувати позивач (дата, номер тощо).
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, що передбачено ч. 1 ст. 169 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ч. 7 ст. 161 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання суду рішення ГУ ПФУ в області, яке просить визнати протиправним і скасувати позивач (його копії чи засвідченого витягу з нього) або шляхом подання клопотання про витребування доказів.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що з жовтня 2014 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Бахмутсько-Лиманському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Бахмутсько-Лиманське ОУ ПФУ), де і отримує пенсію за віком. Саме Бахмутсько-Лиманське ОУ ПФУ з 01 квітня 2017 року тимчасово призупинило виплату призначеної позивачу пенсії до з'ясування його фактичного місця проживання.
Позивач звернувся до суду з позовом, визначивши як відповідача ГУ ПФУ в області.
09 жовтня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 925 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України», п. 2 якої передбачає реорганізацію деяких територіальних органів Пенсійного фонду України в Донецькій області, в тому числі Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, шляхом приєднання до головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) свідчать, що Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42172734) з 10 жовтня 2020 року перебуває в стані припинення на підставі рішення засновника юридичної особи щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації.
Однак державна реєстрація припинення Бахмутсько-Лиманського ОУ ПФУ як юридичної особи не проведена і відповідний запис до ЄДР не внесений.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов'язків, що відбувається із суб'єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб'єкта владних повноважень, припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб'єктом, коли права та обов'язки суб'єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб'єкта владних повноважень, а також можливість суб'єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа
У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.
Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб'єктом владних повноважень.
Для встановлення факту публічного правонаступництва визначальним є встановлення або припинення первісного суб'єкта, або перехід повністю чи частково його функцій (адміністративної компетенції) до іншого органу.
З огляду на те, що Бахмутсько-Лиманське ОУ ПФУ не припинено як юридична особа, а відомості про повний чи частковий перехід його функцій (адміністративної компетенції) до іншого органу - ГУ ПФУ в області відсутні, суд вважає за доцільне запропонувати позивачу визначитись з належним відповідачем у справі.
Керуючись ст. ст. 160, 161, п. 3 ч. 1 ст. 171, ч. ч. 1-3 ст. 169, ст. ст. 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалила:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
2. Встановити особі, яка звернулася з позовною заявою, десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3. Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом:
надання суду рішення ГУ ПФУ в області, яке просить визнати протиправним і скасувати позивач (його копії чи засвідченого витягу з нього)
або
подання клопотання про витребування доказів.
4. Роз'яснити особі, яка звернулася з позовною заявою, що у разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, така позовна заява повертається позивачеві.
5. Запропонувати особі, яка звернулася з позовної заявою, навести визначитись з належним відповідачем у справі
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Кравченко