Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 січня 2021 р. Справа№200/12012/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Волгіної Н.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому проваджені) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ,
до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Селидовського Об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України Донецької області, в якому просить суд:
- визнати протиправним дії відповідача щодо не зарахування до спеціального (пільгового) страхового стажу позивача періодів його роботи на підприємстві ВП «Шахта Росія» ДП «Селидіввугілля» з 5 червня 1997 року по 5 серпня 1997 року та на підприємстві Селидівська дирекція з ліквідації шахт компанії «Укрвуглереструктуризація» з 1 вересня 2000 року по 21 листопада 2000 року;
- зобов'язати відповідача зробити перерахунок пенсії відповідача за віком з дня пi призначення на підставі заяви позивача № 4777 від 10 жовтня 2018 року у розмірі, який гарантований державою Україна, а саме у розмірі: 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність із зарахуванням до спеціального (пільгового) страхового стажу періодів роботи на підприємстві BП «Шахта «Росія› ДП «Селидіввугілля» з 5 червня 1997 року по 5 серпня 1997 року та на підприємстві Селидівська дирекція з ліквідації шахт компанії «Укрвуглереструктуризація» з 1 вересня 2000 року по 21 листопада 2000 року.
В обґрунтування позовних вимог у позові зазначено наступне.
10 серпня 2018 року позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
В серпні 2020 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 5 лютого 2020 року № 200/865/20-а відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачу за період з 21 серпня 2018 року, при цьому під час цього перерахунку відповідач не зарахував до спеціального стажу ОСОБА_1 періоди його роботи на ВП «Шахта Росія» ДП «Селидіввугілля» з 5 червня по 5 серпня 1997 року та в Селидівській дирекції з ліквідації шахт компанії «Укрвуглереструктуризація» з 1 вересня по 21 листопада 2000 року.
У листі від 3 грудня 2020 року відповідач зазначив, що до пільгового стажу позивача не зараховано період його роботи з 1 вересня 2000 року по 21 листопада 2000 року на шахті «Гірник», що увійшла до складу Селидівської дирекції з ліквідації шахт компанії «Укрвуглереструктуризація», у зв'язку із тим, що не було надано довідку, яка підтверджує пільговий характер роботи позивача, а рішеннями суду не було зобов'язано управління зарахувати зазначений вище період до пільгового стажу; не зараховано період його роботи з 5 червня 1997 року по 5 серпня 1997 року на BП «Шахта» Росія» у зв'язку із тим, що довідкою № 22/2565 від 14 листопада 2016 року не підтверджено пільговий характер робіт позивача.
Позивач вважає, що відповідач мав зарахувати дані періоди до його пільгового стажу, так як факт його роботи в умовах зайнятості повний робочий день в шахті на підприємстві Селидівська дирекція з ліквідації шахт компанії «Укрвуглереструктуризація» у якості «гірника з ремонту гірничих виробок» (Список № 1) з 1 вересня 2000 року по 21 листопада 2000 року підтверджується трудовою книжкою НОМЕР_1 (записи № 30, 31) та індивідуальною відомістю про застраховану особу форми OK-5; робота у BП «Шахта «Росія› ДП «Селидіввугілля» з 5 червня 1997 року у якості «підземного прохідника з повним робочим днем під землею» підтверджується трудовою книжкою НОМЕР_1 (записи № 25, 26), уточнюючою (пільговою) довідкою № 22/2565 від 14 листопада 2016 року, в якій зазначено, що позивач під час роботи у BП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» був направлений у відрядження на шахту «Гірник» з 5 червня 1997 року по 5 серпня 1997 року для роботи за своєю професією (прохідником).
Крім цього, позивач вказує, що факт його роботи у якості прохідника під час відрядження на шахту «Гірник» підтверджується довідкою № 461 від 11 грудня 2020 року (а.с. 1-4).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні (а.с. 25-26).
У відзиві на позов, який надійшов на електронну адресу суду 27 січня 2021 року (28 січня 2021 року - до канцелярії суду поштою), відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог, зазначаючи, що спірне рішення є обґрунтованим та таким, що відповідає приписам чинного законодавства.
Спірні періоди роботи позивача не зараховані до його пільгового стажу за Списком № 1, оскільки позивачем не було надано пільгових довідок, підтверджуючих його зайнятість у ці періоди на підземних роботах повний робочий день (а.с. 31-37, 43-46).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 7-8).
Відповідач, Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 41247274, місцезнаходження: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6), є суб'єктом владних повноважень, який здійснює у спірних правовідносинах владні управлінські функції та є належним відповідачем у даній справі (а.с. 47).
Як встановлено судом 10 серпня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою № 4777 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с. 48).
Як вбачається з розписки-повідомлення від 10 жовтня 2018 року, при прийомі документів від позивача відповідачем не зазначено переліку документів, які останній мав надати управлінню для призначення пільгової пенсії (зв.бік а.с. 48).
Рішенням відповідача від 29 грудня 2018 року позивачу було відмовлено в призначенні пільгової пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу - зазначене встановлено на підставі Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року № 200/7089/19-а, яким визнано неправомірним та скасовано рішення Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 29 грудня 2018 року № б/н про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії та зобов'язано Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області з урахуванням висновків суду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10 жовтня 2018 року № 4777 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до спеціального (пільгового підземного) страхового стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, передбаченого п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», певні періоди його (а.с. 61-64).
На виконання Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року № 200/7089/19-а відповідач 30 жовтня 2019 року повторно розглянув заяву позивача від 10 жовтня 2018 року та здійснив перерахунок пенсії позивачу (а.с. 49), при цьому рішенням Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 30 жовтня 2019 року до пільгового стажу позивача не було зараховані періоди його роботи: з 16 листопада 2004 року по 28 лютого 2005 року на підприємстві ШСП «Укруглестрой», з 6 березня 2008 року по 7 червня 2009 року, з 9 вересня 2009 року по 31 травня 2010 року, з 12 березня 2011 року по 13 жовтня 2011 року, з 13 січня 2012 року по 16 листопада 2012 року.
Зазначене встановлено на підставі наданих відповідачем матеріалів та Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 2 лютого 2020 року № 200/865/20-а, яким визнано протиправним та скасовано рішення Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 30 жовтня 2019 року, прийняте щодо ОСОБА_1 ; зобов'язано Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу позивача по Списку № 1 певні періоди його роботи та провести перерахунок його пенсії за віком на пільгових умовах та сплатити заборгованість з дня призначення пенсії - з 21 серпня 2018 року (а.с. 49, 65-67).
Суд зазначає, що як вбачається зі змісту судових рішень від 15 липня 2019 року № 200/7089/19-а та від 5 лютого 2020 року № 200/865/20-а, періоди роботи позивача з 5 червня по 5 серпня 1997 року та з 1 вересня по 21 листопада 2000 року не були предметом розгляду під час розгляду адміністративних справ № 200/7089/19-а та № 200/865/20-а.
В серпні 2020 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 5 лютого 2020 року № 200/865/20-а відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачу за період з 21 серпня 2018 року, при цьому під час цього перерахунку відповідач не зарахував до спеціального стажу ОСОБА_1 періоди його роботи на ВП «Шахта Росія» ДП «Селидіввугілля» з 5 червня по 5 серпня 1997 року та в Селидівській дирекції з ліквідації шахт компанії «Укрвуглереструктуризація» з 1 вересня по 21 листопада 2000 року (а.с. 58, 43-46).
Листом відповідача від 3 грудня 2020 року (вих. № 0572-02-8/8979) у відповідь на звернення позивача, останнього повідомлено, що його страховий стаж врахований по 30 вересня 2018 року та складає 31 рік 11 місяців 17 днів, стаж на підземних роботах за списком № 1 - 14 років 9 місяців 19 днів; до пільгового стажу не зарахований період роботи з 1 вересня 2000 року по 21 листопада 2000 року на підприємстві шахта «Гірник», що увійшла до складу Селидівської дирекції з ліквідації шахт Компанії «Укрвуглереструктурізація», у зв'язку із тим, що не надано довідку на підтвердження пільгового характеру роботи; період з 5 червня 1997 року по 5 серпня 1997 року на ВП «Шахта «Росія» не зарахований до пільгового стажу у зв'язку із тим, що довідкою № 22/2565 від 14 листопада 2016 року не підтверджено пільговий характер роботи у відрядженні на шахті «Гірник». Також зазначено, що пенсія призначена із заробітної плати за період з 1 липня 2000 року по 30 вересня 2018 року за даними персоніфікованого обліку та її розмір складає 5 992,22 грн (а.с. 6).
Відповідно до записів у трудовій книжці позивача, копія якої міститься у матеріалах справи, позивач у спірні періоди:
- з 5 червня 1997 року по 5 серпня 1997 року працював гірником з повним робочим днем у Шахті «Росія» ДВАТ «Шахта «Курахівська» ДХК «Селидіввугілля» (а.с. 13, зв.бік а.с. 22);
- з 1 вересня 2000 року по 21 листопада 2000 року працював на Шахті «Гірняк» Селидівської дирекції з ліквідації шахт компанії «Укрвуглереструктуризація» гірником з ремонту гірських виробок з повним робочим днем під землею (а.с. 14).
Будучи не згодним із не зарахуванням до його пільгового стажу ані при призначенні йому пільгової пенсії, ані при наступних перерахунках, періодів його роботи з 5 червня 1997 року по 5 серпня 1997 року та з 1 вересня 2000 року по 21 листопада 2000 року, а також із не застосуванням при визначенні розміру його пенсії приписів Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», позивач звернувся до суду із даним позовом (а.с. 1-4).
Суд зазначає, що відповідачем не оспорюється той факт, що позивач протягом спірних періодів займав посади, включені до переліку виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (за списком № 1).
Спірним питання в межах спірних правовідносин є правомірність/неправомірність не зарахування відповідачем на підставі наданих позивачем документів до пільгового стажу позивача (за списком № 1) спірних періодів у зв'язку із ненаданням позивачем додаткових документів (уточнюючих довідок, довідок про спуски у шахту та ін.), які містили б підтверджуючі відомості щодо того, що у вказані періоди позивач працював повний робочий день на вказаних посадах.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до постанови Верховного Суду від 30 травня 2018 року по справі №174/658/16-а (провадження № К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.
При вирішенні даної справи суд надає правову оцінку саме підставам відмови відповідачем у призначені позивачу пенсії на пільгових умовах за нормами ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закон № 1058-IV).
Згідно ст. 8 Закон № 1058-IV громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 розд. ХІV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 вказаного Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Таким чином необхідними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є: зайнятість особи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, які затверджені Кабінетом Міністрів України; така зайнятість має бути повний робочий день; наявність атестації робочих місць та наявність відповідного страхового стажу, в тому числі на зазначених роботах.
Суд зазначає, що відповідач не заперечує, що посади, які займав позивач протягом спірних періодів, належать до списку № 1, також не є спірним проведення атестації робочих місць, які позивач займав у спірні періоди.
Відповідно до п. 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383) до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон України «Про пенсійне забезпечення», Закон № 1788-ХІІ), положення якої кореспондуються зі ст. 48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 10 Порядку № 383 підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, - уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
В п. 1 Порядку № 637 також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Таким чином, відповідно до діючого законодавства основним та достатнім документом (за наявності відповідних записів в ній), що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка; а у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що використання норм Постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу (у тому числі й зайнятості позивача протягом повного робочого дня на підземних роботах, що є спірним у цій справі) має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.
Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.
Як вбачається з доданої позивачем до заяви про призначення пільгової пенсії трудової книжки та довідки про реорганізацію підприємства № 461 від 11 грудня 2020 року, у періоди його роботи (які є спірними в межах даної справи): з 5 червня 5 серпня 1997 року позивач працював гірником з п о в н и м робочим днем на Шахті «Росія» ДВАТ «Шахта «Курахівська» ДХК «Селидіввугілля» (а.с. 13, зв.бік а.с. 22); з 1 вересня 2000 року по 21 листопада 2000 року працював на Шахті «Гірняк» Селидівської дирекції з ліквідації шахт компанії «Укрвуглереструктуризація» гірником з ремонту гірських виробок з п о в н и м робочим днем під землею (а.с. 14).
Отже, трудова книжка позивача містить необхідні відомості щодо зайнятості позивача у вказані періоди повний робочий день на посадах, віднесених до списку № 1.
На підставі викладеного неврахування цих записів та, як наслідок, не зарахування періодів роботи позивача з 5 червня 5 серпня 1997 року та з 1 вересня 2000 року по 21 листопада 2000 року до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV, - суд вважає необґрунтованим та таким, що порушує право позивача, тобто, є протиправним, так як зазначені записи містять всю необхідну інформацію щодо пільгового стажу позивача.
Суд зауважує, що згідно з практикою Європейського Суду з Прав Людини, пенсія підпадає під захист ст. 1 Протоколу 1 (право власності). Зокрема, у своїй практиці ЄСПЛ інтерпретує поняття майно дуже широко, та зараховує до нього рухоме і нерухоме майно, а також майнові і немайнові інтереси. Неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що позбавлення особи майна є втручанням у право власності особи (зокрема, у справах Andrejeva v. Latvia (App. № 55707/00, § 77) Stummer v. Austria (App. № 37452/02, § 82), ЄСПЛ підтвердив, що принципи, які застосовуються у справах щодо порушення ст. 1 Протоколу 1, поширюються на пенсії). Якщо чинне законодавство держави передбачає пенсійні виплати, це повинно розглядатись як таке, що генерує майновий інтерес (Carson and Others v. the United Kingdom, App. № 42184/05, § 64, Lakicervic and others v. Monte).
У справі Muller v. Austria (App. 5879/72) на той час Європейська комісія з прав людини встановила, що коли особа робить обов'язкові внески до Пенсійного фонду, в неї виникає право власності на частку цього фонду.
Також суд вважає за необхідне зауважити, що згідно абзаців 1 та 3 п. 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, далі - Порядок № 22-1), орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою; заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються у відповідному журналі. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Відповідно до п. 4.2 цього ж Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно абз. 2 п. 1.7 Порядку № 22-1 у разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Відповідно до п. 3.3 зазначеного Порядку орган, що призначає пенсію, надає […] допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу І цього Порядку (в тому числі непрацюючим особам, які звернулись за призначенням пенсії), щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії.
Як вже зазначалось судом, 15 серпня 2019 року відповідачем при прийомі документів від позивача не вимагалось надати у тримісячний строк з дня прийняття заяви додаткові документи (у наданій суду розписки-повідомленні відсутні записи про це), а також у суду відсутні будь-які інші докази на підтвердження виконання управлінням приписів пунктів 1.7 та 3.3 Порядку № 22-1 щодо надання допомоги громадянам в одержанні необхідних документів для призначення пенсії.
Отже, відповідачем при розгляді заяви позивача як у жовтні 2018 року так і у серпні 2020 року не були в повній мірі дотримані нормативно-правові приписи Порядку № 22-1.
Враховуючи наведене позовні вимоги позивача про визнання протиправними дії відповідача щодо не зарахування до спеціального (пільгового) страхового стажу позивача періоду його роботи з 5 червня 1997 року по 5 серпня 1997 року та з 1 вересня 2000 року по 21 грудня 2000 року та зобов'язання відповідача з урахуванням висновків суду у справі зробити перерахунок пенсії позивача за віком з дня її призначення на підставі заяви останнього № 4777 від 10 жовтня 2018 року, із зарахуванням до спеціального (пільгового) страхового стажу позивача періодів роботи з 5 червня 1997 року по 5 серпня 1997 року та з 1 вересня 2000 року по 21 грудня 2000 року - підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача зробити перерахунок пенсії з врахуванням ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», суд зазначає, що питання не врахування відповідачем приписів ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 2 вересня 2008 року № 345-VI з а у м о в и зарахування до пільгового стажу позивача спірних періодів - не є спірним в межах даної справи.
Отже, позовні вимоги позивача в цій частині є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи при зверненні до суду із даним позовом згідно квитанції від 16 грудня 2020 року позивач сплатив судовий збір у розмірі 840,80 грн (а.с. 5), у зв'язку із чим суд вважає за необхідне стягнути з відповідача витрати позивача, пов'язані зі сплатою останнім судового збору, в розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 2-15, 19-20, 72-77, 90, 139, 159-165, 205, 244-250, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецькій області (код ЄДРПОУ: 41247274, місцезнаходження: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецькій області щодо не зарахування до пільгового стажу позивача (за Списком № 1) періоду його роботи на Шахті «Росія» ДВАТ «Шахта «Курахівська» ДХК «Селидіввугілля» з 5 червня 1997 року по 5 серпня 1997 року та періоду його роботи на Шахті «Гірняк» Селидівської дирекції з ліквідації шахт компанії «Укрвуглереструктуризація» з 1 вересня 2000 року по 21 грудня 2000 року.
Зобов'язати Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецькій області зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з дня її призначення на підставі заяви останнього № 4777 від 10 жовтня 2018 року, із зарахуванням до пільгового стажу позивача періоду його роботи на Шахті «Росія» ДВАТ «Шахта «Курахівська» ДХК «Селидіввугілля» з 5 червня 1997 року по 5 серпня 1997 року та періоду його роботи на Шахті «Гірняк» Селидівської дирекції з ліквідації шахт компанії «Укрвуглереструктуризація» з 1 вересня 2000 року по 21 грудня 2000 року - з урахуванням висновків, зазначених у даному рішенні.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецькій області (код ЄДРПОУ: 41247274, місцезнаходження: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно приписів підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення Донецького окружного адміністративного суду подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Н.П. Волгіна