27 січня 2021 року Справа № 280/8426/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження за адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ВБС- ТЕХНОЛОДЖІ» (69065, м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, буд. 3, Ідентифікаційний код 39024317)
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 166, Ідентифікаційний код 43143945)
до Державної податкової служби України (04053 м. Київ Львівська площа, 8, Ідентифікаційний код 43005393)
про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ВБС- ТЕХНОЛОДЖІ» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (або - відповідач 1), Державної податкової служби України (або - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1946172/39024317 від 18 вересня 2020 року та № 2062288/39024317 від 23 жовтня 2020 року винесені Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 15 від 17 лютого 2020 року та № 10 від 10 серпня 2020 року, подану ТОВ «НВП «ВБС-ТЕХНОЛОДЖІ».
Разом з тим, просить суд стягнути з відповідачів витрат на правничу допомогу у сумі 3000,00 грн.
Ухвалою суду від 23 листопада 2020 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, а справу призначено до розгляду на 15 грудня 2020 року.
Однак, в період з 16 грудня 2020 року по 06 січня 2021 року суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В. був відсутній на роботі відповідно до наказу від 30 листопада 2020 року № 380 «Про надання відпустки». Перший робочий день, ураховуючи святкові (вихідні) дні, є 11 січня 2021 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області безпідставно прийнято рішення № 1946172/39024317 від 18 вересня 2020 року та № 2062288/39024317 від 23 жовтня 2020 року про відмову у реєстрації податкових накладних № 15 від 17 лютого 2020 року та № 10 від 10 серпня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказано, що позивачем були здійснені усі, визначені законодавством дії, необхідні для прийняття рішення податковим органом про реєстрацію спірної податкової накладної після їх зупинення. Зазначає, що реальність господарських операцій з постачання товару, в межах яких виписано податкові накладні, беззаперечно підтверджуються первинними документами. Викладене зумовило звернення позивача до суду з вимогами про скасування оскаржуваного рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області та зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати відповідні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач позовні вимоги не визнав, 11 грудня 2020 року надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№60344), в якому зазначає, що реєстрація податкових накладних № 15 від 17 лютого 2020 року та № 10 від 10 серпня 2020 року, в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, а платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Зазначає, що у комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області були законні підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної, оскільки позивачем не в повній мірі надано документи, а контролюючий орган діяв з підстав та в межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством України з врахуванням поданих позивачем пояснень та документів. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу зазначає, що справа №280/8426/20 є справою типовою, незначної складності та не потребує особливих адвокатських знань та вмінь, внаслідок чого розмір витрат на правничу допомогу є завищеним. За таких обставин, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Від Державної податкової служби України відзив на позовну заяву не надходив.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ВБС-ТЕХНОЛОДЖІ» зареєстровано, як юридична особа 16 грудня 2013 року,
Одним з видів діяльності підприємства є Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (основний) (код 46.69 згідно за КВЕД-2010).
Платником ПДВ Підприємство зареєстровано 01 лютого 2014 року, ІПН 390243108280.
Так, між позивачем та Акціонерним товариством «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» укладено договори про закупівлю товару № 4129-ДЭ-ПрТЭС від 05 травня 2020 року та № 4264-ДЭ-ПрТЭС від 03 серпня 2020 року, відповідно до якого ТОВ «НВП «ВБС-ТЕХНОЛОДЖІ» як постачальник зобов'язується поставити Покупцю товар, зазначений у специфікації, а покупець - прийняти і оплатити такий товар, 2019-2020 року виготовлення, в кількості, комплектності, асортименті та за ціною згідно зі специфікацією.
На виконання умов специфікацій були оформлені видаткові накладні та здійснено постачання товару. АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» частково проведено оплату за поставлений товар.
Доставка придбаного товару здійснювалась ТОВ «НОВА ПОШТА» за рахунок ТОВ «НВП «ВБС-ТЕХНОЛОДЖІ», що підтверджується товарно - транспортними накладними.
Товар, що в подальшому був реалізований на адресу АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» придбано у постачальників ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» шляхом укладання договору у спрощеній формі.
В подальшому придбаний у постачальників товар позивач реалізував на адресу АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО».
За правилом першої події за договором № 4І29-ДЗ-ПрТЗС від 05 травня 2020 року та № 4264-ДЗ-ПрТЗС від 03 серпня 2020 року, виписано податкові накладні (далі- ПН) № 15 від 17 липня 2020 року та №10 від 10 серпня 2020 року які передано до ДПС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних
Так, 14 серпня 2020 року отримано квитанцію № 1 про зупинення реєстрації податкової накладної № 15 від 17 липня 2020 року 28 серпня 2020 року отримано квитанцію № 1 про зупинення реєстрації податкової накладної № 10 від 10 серпня 2020 року.
Рішення про зупинення реєстрації мотивовано тим, що: «…Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних… ».
14 вересня 2020 року позивачем направлено письмові пояснення та копії документів щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено по податковій накладній № 15 від 17 липня 2020 року та копії документів у складі пакету пов'язаних документів в кількості 32 копій, 20 жовтня 2020 року позивачем було направлено письмові пояснення та копії документів щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено по ПН № 10 від 10 серпня 2020 року та копії документів у складі пакету пов'язаних документів в кількості 25 копій достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію таких ПН в ЄРПН. Підтвердженням щодо подачі пакету копій документів разом з повідомленням та поясненнями є Квитанція № 2 реєстраційний номер № 9231736057 від 14 вересня 2020 року (ПН № 15), Квитанція № 2 реєстраційний номер № 9271395965 від 20 жовтня 2020 року (ПН № 10).
На підтвердження взаємовідносин з АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» відображених у податковій накладній № 15 позивачем наданні наступні документи: Копія Договору № 4129-ДЗ-ПрТЗС від 05 травня 2020 року між АТ «ДТІ-К ДНІПРОЕНЕРГО» та ТОВ «НВП «ВБС- ТЕХНОЛОДЖІ»; Копія Рахунку на оплату № 1707/01 від 17 липня 2020 року; Копія Видаткової накладної № 122 від 17 липня 2020 року; Копія Податкової накладної № 15 від 17 липня 2020 року; Копія Квитанції № 1 від 14 серпня 2020 року до податкової накладної № 15 від 17 липня 2020 року; Копія Товарно-транспортної накладної № 63 від 17 липня 2020 року; Копія Довіреності № 195 від 17 липня 2020 року;
На підтвердження придбання в подальшому реалізованого на адресу АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» товару: Копія Рахунку-фактури № СФ-0000317 від 09 липня 2020 року; Копія Видаткової накладної № РН-0000097 від 15 липня 2020 року; Копія Податкової накладної № 17 від 09 липня 2020 року; Копія Квитанції № 1 від 20 липня 2020 року до ПН № 17 від 09 липня 2020 року; Копія Платіжного доручення № 255 від 09 липня 2020 року; Копія Банківської виписки за 09 липня 2020 року; Копія Експрес-накладної № 59000534053998 від 15 липня 2020 року; Копія Рахунку на оплату № 123 від 07 липня 2020 року; Копія Видаткової накладної № 115 від 15 липня 2020 року; Копія Товарно-транспортної накладної № 15 від 15 липня 2020 року; Копія Платіжного доручення № 331 від 14 вересня 2020 року; Копія Банківської виписки від 14 вересня 2020 року; Копія Картки рахунку 281; Копія Оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 Електрод іоноселективний ЗЛИС- 212 NA 3 за липень 2020 року; Копія Картки рахунку 281 Мікрометр 150-175 2 кл.точн. за липень 2020 року. Копія Оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 Мікрометр 150-175 2 кл.точн. за липень 2020 року. Копія Картки рахунку 281 Вузол пишучий УПС-07М за липень 2020 року. Копія Оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 Вузол пишучий УПС-07М за липень 2020 року. Копія Картки рахунку 281 Мультиметр ДТ-9208 А за липень 2020 року. Копія Оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 Мультиметр ДТ-9208 А за липень 2020 року. Копія Договору оренди нежитлового приміщення № 857 від 01.11.2019 року.
На підтвердження взаємовідносин з АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» відображених у ПН № 10 позивачем наданні наступні документи: Копія Договору № 4264-ДЗ-ПрТЗС від 03 серпня 2020 року між АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» та ТОВ «НВП «ВБС- ТЕХНОЛОДЖІ»; Копія Рахунку на оплату № 1008/02 від 10 серпня 2020 року; Копія Видаткової накладної № 158 від 10 серпня 2020 року; Копія Податкової накладної № 10 від 10 серпня 2020 року; Копія Квитанції № 1 від 28 серпня 2020 року до ПН № 10 від 10 серпня 2020 року; Копія Експрес-накладної № 59000543154030 від 10 серпня 2020 року; Копія Довіреності № 225 від 05 серпня 2020 року; Копія Платіжного доручення № 1717246 від 10 вересня 2020 року.
На підтвердження придбання в подальшому реалізованого на адресу АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» товару: Копія Рахунку на оплату № 4834 від 03 серпня 2020 року; Копія Видаткової накладної № 4677 від 06 серпня 2020 року; Копія Довіреності № 755 від 05 серпня 2020 року; Копія Податкової накладної № 102 від 05 серпня 2020 року; Копія Витягу з Єдиного реєстру податкових накладних № 16224 про підтвердження реєстрації податкової накладної № 102 від 27 серпня 2020 року; Копія Платіжного доручення № 294 від 05 серпня 2020 року; Копія Банківської виписки за 05 серпня 2020 року; Копія Експрес-накладної № 20450265681977 від 06 серпня 2020 року; Копія Картки рахунку 281 (Насос каналізаційний Vitals Aqua KSG 1621 f) за серпень 2020 року; Копія Оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 (Насос каналізаційний Vitals Aqua KSG 16210 за серпень 2020 року; Копія Декларації про відповідність продукції від 05 серпня 2020 року; Копія Договору оренди нежитлового приміщення № 857 від 01 листопада 2019 року.
18 вересня 2020 року Комісією прийнято рішення № 1946172/39024317 про відмову в реєстрації податкової № 15 від 17 липня 2020 року, а 23 жовтня 2020 року прийнято рішення № 2062288/39024317 про відмову в реєстрації податкової № 10 від 10 серпня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних
Рішення мотивовані тим, що платником податків не надано копій документів: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, яким оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання /придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Позивач, не погоджуючись із рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, яка набула чинності з 01 лютого 2020 року, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів (далі - Порядок №1165).
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Так, відповідно до отриманої позивачем квитанцій, реєстрація спірних накладних зупинена у зв'язку із її відповідністю пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.
Суд зазначає, що Критерії ризиковості платника податку на додану вартість є Додатком №1 до Порядку №1165.
Відповідно до пункту 8 Критерію, у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Так, в Квитанціях контролюючий орган не зазначив та не надав до суду жодних обґрунтованих доводів щодо причин за яких позивача віднесено до ризикового платника податку, з урахуванням пункту 8 Критеріїв.
Також, вищезазначені Квитанції не містять інформації (конкретного переліку), які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.
Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваними спірними рішеннями комісії ГУ ДПС у Запорізькій області відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних, а підставою зазначених рішень зазначено неподання платником податку копій документів, при цьому рішення не містять підкреслень тих документів, які позивачем не надано.
Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті рішень дотримано не було.
Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
В даному випадку, відповідачами ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не виказано у відповідному рішенні, а відмова у реєстрації спірної податкової накладної фактично обґрунтована відсутністю одиничних документів.
При цьому, контролюючим органом не було надано належної оцінки і додатково поданим підприємством документам.
Також, з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірних накладних.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.
Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що рішення № 1946172/39024317 від 18 вересня 2020 року та № 2062288/39024317 від 23 жовтня 2020 року є протиправним та підлягають скасуванню.
При цьому, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).
Відтак, оскільки рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної підлягає скасуванню, відповідно пунктів 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 15 від 17 лютого 2020 року та № 10 від 10 серпня 2020 року.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Всупереч наведеним вимогам відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ВБС- ТЕХНОЛОДЖІ».
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Разом з тим, позивач просить суд стягнути з відповідача суму судових витрат.
За правилами частини 1 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Так відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено до витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 1 та 2 статті 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Судом встановлено, що 01 вересня 2020 року між адвокатом Діордієвим О.С. та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ВБС- ТЕХНОЛОДЖІ» укладено Договір №01/09 про надання правової допомоги, предметом якого замовник доручає, а адвокат зобов'язаний надати замовнику правову (правничу) допомогу при розгляді в судах всіх інстанцій справ, що стосуються замовника.
До матеріалів адміністративної справи, представником позивача, як доказ витрат на професійну правничу допомогу додано:
договір про падання правової допомоги № 01/09 від 01 вересня 2020 року з додатком №1;
розрахунок наданих послуг;
акт приймання-передачі наданих послуг;
рахунок-фактури № 2 від 13 листопада 2020 року.
видатковий касовий ордер №27 від 16 листопада 2020 року.
Ордер на надання правничої (правової) допомоги.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012 (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону, видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Всі заявлені до відшкодування види робіт, виконані адвокатом мають місце бути, підтверджені належними доказами.
Також суд вважає, що сума на відшкодування витрат на правничу допомогу є співмірною з предметом позову, а витрачені три години на складання позовної заяви не перевищують розумних часових витрат з урахуванням вивчення документів.
Отже суд вважає, що витрати на правову допомогу за надані послуги на правничу допомогу підлягають задоволенню.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного та враховуючи фактичний об'єм наданих юридичних послуг, співмірність суми витрат відповідно до категорії справи, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, суд дійшов висновку, що такі витрати є співмірними, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області у сумі 3000,00 грн.
Керуючись статтями 132, 135, 139, 241, 244, 252, 255, 295 КАС України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ВБС- ТЕХНОЛОДЖІ» (69065, м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, буд. 3, Ідентифікаційний код 39024317) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 166, Ідентифікаційний код 43143945) до Державної податкової служби України (04053 м. Київ Львівська площа, 8, Ідентифікаційний код 43005393) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1946172/39024317 від 18 вересня 2020 року та № 2062288/39024317 від 23 жовтня 2020 року винесені Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 15 від 17 лютого 2020 року та № 10 від 10 серпня 2020 року, подану ТОВ «НВП «ВБС-ТЕХНОЛОДЖІ».
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ВБС- ТЕХНОЛОДЖІ» (69065, м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, буд. 3, Ідентифікаційний код 39024317) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 166, Ідентифікаційний код 43143945) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 4204,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 27 січня 2021 року.
Суддя Д.В. Татаринов