Іменем України
18 січня 2021 року м. Кропивницький
справа № 386/515/20
провадження № 22-ц/4809/89/21
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді: Дуковського О.Л. (суддя-доповідач)
суддів: Дьомич Л.М., Письменного О.А.
з участю секретаря: Демешко Л.В.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»;
відповідач - ОСОБА_1 .
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на заочне рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 10 серпня 2020 року, у складі головуючого судді Гарбуз О.С., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказував, що 23.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІМПЛ МАНІ» (далі - ТОВ «СІМПЛ МАНІ») та відповідачем було укладено кредитний договір №SM-00017559, відповідно до якого відповідач отримала кредит та зобов'язалась його повернути, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.
Позивач вказував, що ОСОБА_1 не виконала свого обов'язку та припинила повертати наданий їй кредит в строки, передбачені кредитним договором.
29.05.2019 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «СІМПЛ МАНІ» було укладено договір факторингу №20190529.
Відповідно до вказаного договору ТОВ «СІМПЛ МАНІ» відступає позивачу право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за кредитом (щомісячні та річні проценти), неустойки у вигляді штрафу та порушення клієнтом строку погашення (повернення) кредиту, річних та щомісячних процентів, повного або часткового прострочення чергового платежу передбачених кредитним договором, та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «СІМПЛ МАНІ».
Посилався на те, що відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №20190529 від 29.05.2019 позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 64197,48 грн., з яких: 33543,96 грн. заборгованості за основною сумою боргу, 17495,37 грн. заборгованості за комісіями (щомісячний процент), 0,15 грн.. заборгованості за процентами та 13158,00 грн. заборгованості за пенею.
На виконання п.1.3. договору факторингу, згідно вимог ст.ст. 512-514, 516 ЦК України, на адресу відповідача, від імені ТОВ «СІМПЛ МАНІ» було направлено повідомлення про відступлення права вимоги до позивача.
Позивачем, з метою досудового врегулювання спору, у зв'язку з істотними порушеннями відповідачем умов кредитного договору, на адресу відповідача було направлено повідомлення про порядок погашення заборгованості за кредитним договором та включення персональних даних відповідача до бази персональних даних разом з вимогою про погашення загальної суми боргу.
Відповідач, не виконала свого зобов'язання за договором.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 29.05.2019, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором №SM-00017559 від 23.05.2018 в сумі 64197,48 грн., а тому просив її стягнути на користь позивача.
Заочним рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 10 серпня 2020 року у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції послався на недоведеність факту отримання кредиту відповідачем за кредитним договором №SM-00017559 від 23.05.2018.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що прямим доказом отримання відповідачем кредитних коштів є заява - доручення про перерахування ТОВ «СІМПЛ МАНІ» грошових коштів та кредитний договір № SM-00017559 від 23.05.2018.
Крім того, беззаперечним підтвердженням отримання відповідачем кредиту є факт часткової сплати заборгованості за кредитним договором № SM-00017559 від 23.05.2018.
Факт сплати відповідачем коштів в рахунок погашення кредитної заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № SM-00017559 від 23.05.2018 за період 23.05.2018 по 28.05.2019.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № SM- 00017559 від 23.05.2018 за період 23.05.2018 по 28.05.2019 на рахунки первісного кредитора відповідачем було сплачено грошову суму в розмірі 21007,94 грн., яка була розподілена наступним чином: часткова сплата кредиту (тіло), 15176,04 грн., часткова сплата річних відсотків, 0.11 грн., часткова сплата щомісячних відсотків, 5831,79 грн.
Поряд з цим, доказом отримання відповідачем кредитних коштів є розрахунок заборгованості за Кредитним договором № SM-00017559 від 23.05.2018 за період 23.05.2018 по 28.05.2019.
Також позивач зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦПК України та правової позиції Верхового Суду України у справі № 6-63 цс 12 кредитний договір є укладеним не з моменту передачі грошей, а з моменту досягнення сторонами в письмовій формі згоди з усіх істотних умов такого договору.
Крім того зазначає, що відповідно до п. 10.1 Кредитного договору № SM- 00017559 від 23.05.2018, даний кредитний договір складено в 2-х оригінальних примірниках, по одному для кожної із сторін, що мають юридичну силу.
Вважає, що на підставі вище викладеного, висновок суду першої інстанції, щодо не доведення позивачем факту видачі кредитних коштів відповідачу по кредитному договору № SM-00017559 від 23.05.2018 є необгрунтованим, передчасним, безпідставним та незаконним, оскільки висновок суду абсолютно спростовується матеріалами справи, які судом першої інстанції не було досліджено та було проігноровано.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 16 вересня 2020 року відкрито апеляційне провадження у даній справі.
Справу призначено до розгляду з повідомленням (викликом) учасників справи.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином (а.с.111,112,113).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши письмові докази у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтувантися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно ч. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції послався на недоведеність позовних вимог, а саме позивачем не доведено факт отримання кредиту відповідачем.
Колегія суддів, погоджується із таким висновком суду першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що 23 травня 2018 року між ТОВ «СІМПЛ МАНІ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №SM-00017559, відповідно до якого ТОВ «СІМПЛ МАНІ» зобов'язалося надати відповідачу кредит у розмірі 40000,00 грн., шляхом безготівкового перерахування на рахунок зазначений позичальником суми грошових коштів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 49,85% річних з кінцевою датою повернення кредиту до 23.05.2019 (а.с. 4-7).
Пунктами 2.2. та 2.3. ТОВ «СІМПЛ МАНІ» та відповідач визначили плату за оформлення договору, яка складає 960,00грн., а також витрати за укладеним договором Добровільного страхування життя №SM-00017559 від 23.05.2018 в сумі 5760 грн., витрати за договором Добровільного страхування майна та фінансового ризику фізичних осіб «МастерОк» №171781392/18MR від 23.05.2018 в сумі 2000,00 грн.
Загальний розмір суми кредиту, визначено пунктом 2.5. у розмірі - 48720,00 грн.
Відповідач з урахуванням Додатку №1 до кредитного договору, зобов'язалась повертати кредит щомісячно в дні визначені цим додатком.
Відповідно до пунктів 3.2., 3.4. Договору від 23.05.2018, кредитодавець зобов'язаний надати позичальнику кредит в строк до 28.05.2018 включно. Кредит надається позичальнику згідно заяви позичальника про надання кредиту шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок, вказаний позичальником у заяві-дорученні.
В матеріалах справи міститься заява - згода підписана ОСОБА_1 про приєднання до умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «СІМПЛ МАНІ», Інформація про умови кредитування/заяву клієнта про надання кредиту та паспорт споживчого кредиту (а.с. 9-10, 12-13).
У заявах зазначено, що відповідач надає згоду на обробку своїх персональних даних та підтвердила, що кредитодавець до підписання Договору про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту надав їй в письмовій формі інформацію про умови кредитування, які вона зобов'язується належним чином виконувати, своєчасно здійснювати погашення кредиту та сплачувати проценти за його користування.
Згідно заяви-доручення про перерахування ТОВ «СІМПЛ МАНІ» грошових коштів від 23.05.2018, на виконання умов кредитного договору ОСОБА_2 доручила ТОВ «СІМПЛ МАНІ» перерахувати за рахунок отримуваного нею кредиту, грошові кошти на вказані нею рахунки, а саме: 40000,00 грн. на рахунок НОМЕР_1 у ПАТ «Державний ощадний банк України», 5760,00 грн. та 2000,00 грн. на рахунок НОМЕР_2 у ЗАТ «АЛЬФА-БАНК» (а.с. 8).
29 травня 2019 року між ТОВ «СІМПЛ МАНІ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу №20190529, за яким позивач набув право вимоги по вищезазначеному кредитному договору №SM-00017559 укладеному 23 травня 2018 року з ОСОБА_1 (а.с. 20-23).
07.06.2019 ТОВ «СІМПЛ МАНІ» на адресу відповідача надіслано повідомлення про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором №SM-00017559 від 23.05.2018 ТОВ «ФК «ЄАПБ» та повідомлено, що розмір заборгованості за кредитним договором становить 51039,48 грн. (а.с. 18).
07.06.2019 позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача було направлено повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором №SM-00017559 від 23.05.2018 та повідомлено про порядок погашення заборгованості по кредитному договорі, яка станом на 29.05.2019 складає 51039,48грн., а також про включення персональних даних відповідача до бази персональних даних разом з вимогою про погашення загальної суми боргу (а.с. 19).
Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 28.05.2019 становить 64197,48 грн., з яких: 33543 грн. 96 коп. заборгованості за основною сумою боргу, 17495 грн. 37 коп. заборгованості за щомісячним процентом, 15 коп. заборгованості за процентами та 13158 грн. заборгованості за штрафом (а.с. 17).
Звернувшись із даним позовом до суду позивач просив стягнути із відповідача вказану заборгованість за кредитним договором.
Проте, позивач не надав доказів на підтвердження факту здійснення перерахунку ТОВ «СІМПЛ МАНІ» на вказані відповідачем в заяві-доручення рахунки та у строки визначені кредитним договором, а саме до 28.05.2018.
Тому, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з цих підстав.
З даним висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.
Встановлено, що згідно договору про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту №SM-00017559 від 23.05.2018 сторони договору узгодили порядок надання кредиту відповідачу шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок, вказаний відповідачем.
Також, у заяві-дорученні ОСОБА_1 від 23.05.2018 вбачається, що відповідач доручила ТОВ «СІМПЛ МАНІ» перерахувати кошти, за рахунок отримуваного кредиту, на вказані нею рахунки, а саме: 40000 грн. - на рахунок НОМЕР_1 у ПАТ "Державний ощадний банк України, 5760 грн. та 2000 грн. - на рахунок НОМЕР_2 у ЗАТ "АЛЬФА-БАНК".
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту здійснення перерахунку ТОВ «СІМПЛ МАНІ» на вказані відповідачем в заяві-доручення рахунки у строки визначені п. 3.2. кредитного договору.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність позивачем факту отримання кредиту відповідачем за кредитним договором, укладеним 23.05.2018 між ТОВ «СІМПЛ МАНІ» та відповідачем, а тому доводи позивача про необхідність повернення коштів є безпідставними.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Оскільки позивачем не доведено факту як надання кредиту, так і кредитної заборгованості, суд правильно відмовив у стягненні санкційних нарахувань.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову, відсутні, тому відповідно до ст.375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду залишається без змін.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - залишити без задоволення.
Заочне рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 10 серпня 2020 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
26.01.2021 - складено постанову.
Головуючий суддя О.Л. Дуковський
Судді Л.М. Дьомич
О.А. Письменний