Іменем України
25 січня 2021 року м. Кропивницький
справа № 388/322/20
провадження № 22-ц/4809/222/21
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Мурашка С.І.,
учасники справи:
позивач - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на заочне рішення Долинського районного Кіровоградської області області від 01 жовтня 2020 року у складі судді Степанова С.В.,
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначав, що відповідач звернулася до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № б/н від 20.02.2010.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ними договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом в заяві.
14.06.2018 відбулася державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», (скорочена назва - АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).
Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості і зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, в результаті чого станом на 11.03.2020 відповідач має заборгованість в сумі - 11710,60 грн, яка складається із: 0,00 грн - заборгованість за поточним тілом кредиту; 3003,53 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 1130,99 грн - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 6542,24 грн. - нараховано пені; 0,00 грн - нараховано комісії; 500,00 грн - штраф (фіксована частина); 533,84 грн - штраф (процентна складова).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 01 жовтня 2020 року позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК», заборгованість по наданому кредиту в сумі 3003,53 грн, а також судовий збір в сумі 539,12 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
Не погоджуючись із рішенням суду АТ КБ «ПРИВАТБАНК» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині незадоволених вимог, і ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в повному обсязі.
Вважає, що рішення суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог, прийняте без повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів по справі, з невідповідністю висновків суду обставинам справи та з порушенням норм процесуального і матеріального права.
Зазначає, що відсутність підпису боржника на відповідних тарифах, умовах та правилах не свідчить про неукладеність договору, позаяк суть договору приєднання полягає в тому, що його умови визначаються однією стороною одноособова та викладаються у певних формулярах або інших стандартах, а інша сторона може лише приєднатися до таких умов висловивши певним чином згоду на них.
В обгурнтування позовних вимог зазначає, що крім анкети-заяві від 20.02.2010, відповідачем було підписано довідку про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» від 20.02.2010 в якій сторони обумовили базову процентну ставку; тип кредитної лінії; пільговий період; розмір та строк внесення щомісячних платежів; розмір та порядок нарахування пені за несвоєчасне погашення заборгованості; розмір штрафу при порушенні строків платежів по грошовим зобов'язанням.
Вказує, що відповідач після отримання картки здійснив дії щодо проведення її активації; користувався карткою; отримував кредитні кошти з власної ініціативи; знімав кредитні кошти, потім частково їх погашав і знову користувався кредитними коштами. Отже відповідач не лише отримала кредитну картку, а й визнала укладення кредитного договору та погодилась з його умовами вчинивши дії, спрямовані на виконання укладеного договору. З таких обставин, суд безпідставно відмовив у стягненні відсотків за ст. 625 ЦК України.
Отже, суд порушив порядок, встановлений для вирішення питання, допустив однобічність та неповноту судового розгляду, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні, фактичним обставинам справи, допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і, відповідно до ст. 376 ЦПК України, є підставою для скасування рішення повністю або частково.
Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що згідно вимог ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення.
Суд першої інстанції встановив такі обставини
Згідно копії Банківської ліцензії № 22 від 05.10.2011 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» зареєстровано Національним банком України 19.03.1992 за номером 92, має право здійснювати банківські операції та копією виписки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 21.04.2017 (а.с.40-41).
Згідно Анкети - заяви слідує, що між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 укладено кредитний договір, відповідно якого позичальнику надано кредит шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку. До кредитного договору банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/ (а.с.24-35).
Згідно розрахунку заборгованості станом на 11.03.2020 року за відповідачем рахується заборгованість за договором № б/н від 20.02.2010 в сумі - 11710,60 грн., яка складається із: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 3003,53 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 1130,99 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 6542,24 грн. - нараховано пені; 0,00 грн. - нараховано комісії; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 533,84 грн. - штраф (процентна складова) (а.с.14)
Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення
Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до положень ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнення тіла кредиту, а тому згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку в цій частині рішення суду не переглядається.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою (п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001).
Відповідно до ч. 1 ст. 6 зазначеного Закону, фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами господарювання на підставі договору. Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: 1) назву документа; 2) назву, адресу та реквізити суб'єкта господарювання; 3) прізвище, ім'я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адресу; 4) найменування, місцезнаходження юридичної особи; 5) найменування фінансової операції; 6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; 7) строк дії договору; 8) порядок зміни і припинення дії договору; 9) права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; 9-1) підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 цього Закону, надана клієнту; 10) інші умови за згодою сторін; 11) підписи сторін.
Згідно зі ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачені нею індекс інфляції та проценти є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання. Зокрема, проценти від простроченої суми зобов'язання забезпечують захист майнового інтересу кредитора, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Розмір таких процентів встановлено законом і становить три проценти річних від простроченої суми, але цей розмір може бути змінений за домовленістю сторін договору.
Позивач просить стягнути лише заборгованість за відсотками згідно ст. 625 ЦК України, зазначаючи, що заборгованість за нарахованими відсотками та заборгованість за простроченими відсотками складає 0,00 грн.
Обґрунтовуючи право вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, довідку про умови кредитування з використанням платіжної картки «Кредитка Універсальна, 30 днів пільгового періоду», анкету заяву від 10.09.2010, позивач посилався на витяг з тарифів та витяг з умов та правил надання банківських послуг.
Разом з цим, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяг з тарифів та витяг з умов розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Тобто, надані позивачем правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Тому, суд не бере до уваги витяг з тарифів та витяг з умов, оскільки останні не містять підпису відповідача, що унеможливлює суд встановити чи визнані ці витяги відповідачем.
Позивач, у розрахунку заборгованості встановив відсоток річних 84%. Однак у справі відсутні будь-які належні докази застосування відсоткової ставки вищої ніж та, що зазначена у ст. 625 ЦК України. Тому колегія суддів робить висновок, що позивач вправі вимагати стягнення з відповідача 3 % річних від простроченої суми на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, нарахування заборгованості за відсотками почалося з 01.10.2019 по 11.03.2020. Оскільки розрахунок заборгованості наданий банком здійснений із застосуванням відсоткової ставки 84%, що є неправильним, тому колегією суддів зроблено власний розрахунок, який підлягає стягненню за період з 01.10.2019 по 11.03.2020.
Аналізуючи розрахунок заборгованості, наданий банком, заборгованість за процентами виникла за 163 дні, та оскільки суд задовольняє тіло кредита в розмірі 3003,53 грн, тому стягненню за 3 відсотка річних підлягає 40,2 грн (3003,53 х 3: 100 : 365 х 163 = 40,2, де 3003,53 сума простроченої заборгованості, 163 - кількість днів прострочення з 01.10.2019 по 11.03.2020)
Всього сума трьох процентів річних за визначений позивачем час прострочення виконання зобов'язання становить 40,2 грн і підлягає стягненню з відповідача.
Враховуючи, що в частині вимоги позивача про стягнення відсотків суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права (не застосував ч. 2 ст. 625 ЦК України), що привело до необґрунтованої відмови в задоволенні цієї вимоги повністю, то в цій частині оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовної вимоги.
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення неустойки (штрафу та пені), колегія суддів апеляційного суду виходить з такого.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
У п. 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», що прийняті 09 квітня 1985 року № 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
У постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15 зроблено висновок, що відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Оскільки, звертаючись до суду, позивач просив стягнути з відповідачки і пеню, і штраф посилаючись на невиконання нею грошового зобов'язання у строк, то суд, встановивши наявність підстав для стягнення неустойки, повинен сам визначити вид застосовуваної відповідальності боржника (пеню або штраф).
Колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні вимоги про стягнення пені, та задоволення вимоги про стягнення штрафу, що відповідає вимогам розумності, виваженості й справедливості. Тож, стягнення з відповідача на користь позивача поряд з штрафом пені призведе до притягнення позивача до подвійної відповідальності за одне й те ж порушення умов кредитного договору, що суперечитиме ст. 61 Конституції України.
Такі правові висновки відповідають усталеній практиці Верховного Суду, викладеній у постановах: від 13 лютого 2019 року у справі № 216/2813/15 (провадження № 61-38341св18), від 13 лютого 2019 року у справі № 523/17197/15-ц (провадження № 61-24792св18), від 13 лютого 2019 року у справі № 2-884/10 (провадження № 61-24993св18) та іншими.
З урахуванням стимулюючої ролі неустойки, справедливим буде стягнення штрафу, який визначається за формулою, яка вказана у довідці (а.с.25) про умови кредитування від 20 лютого 2010 року, а саме: 500 грн + 5 % суми заборгованості по кредиту, що становить (3003,53 + 40,2 = 3043,73) х 5% + 500 = 625,18 грн.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 376 ЦПК України).
Враховуючи викладене, позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню в частині стягнення відсотків за користування кредитом в розмірі 40,2 грн та стягнення штрафу у розмірі 625,18 грн.
Судові витрати понесені відповідачем документально підтверджуються в матеріалах справи: за подачу позовної заяви в розмірі 2102,00 грн, за подачу апеляційної скарги в розмірі 3153,00 грн (а.с. 1; а.с.77).
Оскільки апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підлягає стягненню судовий збір в загальному розмірі 299,5 грн із розрахунку: 11710,6 грн (заявлені вимоги): 665,38 грн (задоволені позовні вимоги) = 5,7% від 5255,00 грн сплаченого судового збору = 299,5 грн.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
За таких обставин, відповідно до ст. 376 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в частині, що оскаржується з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення з боржника на користь банку 40,2 грн за відсотками від простроченої суми зобов'язання, 625,18 грн штрафу та відмови у задоволенні вимоги про стягнення пені.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України,
Апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.
Заочне рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 01 жовтня 2020 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» про стягнення заборгованості з відсотками, пені та штрафів скасувати та ухвалити нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» 40 гривень (сорок) 20 копійок заборгованості за відсотками від простроченої суми зобов'язання та 625 гривень (шістсот двадцять п'ять) 18 копійок штрафу.
Відмовити АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» у задоволенні вимоги про стягнення пені.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» 299 гривень (двісті дев'яносто дев'ять) 50 копійок в рахунок компенсації судового збору.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя А.М. Головань
Судді О.Л. Карпенко
С.І. Мурашко