Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
< Текст >
"11" березня 2010 р. № 2а- 41469/09/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Курило Л.В.,
за участі секретарів -Сеник О.С., Воронкової К.П.,
за участі: позивача -ОСОБА_1,
представників відповідача -Заварза С.А., Бовдуй О.О., Нєвєрова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень № 0000781700/0 від 18 05 2009 року, № 0000781700/1 від 25 06 2009 року, № 0000781700/2 від 20 08 2009 року ,
Позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_2 - звернувся до суду з позовом до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області, в якому просить суд визнати нечинними податкові повідомлення - рішення №0000781700/0 від 18 05 2009 року, №0000781700/1 від 25 06 2009 року, № 0000781700/2 від 20 08 2009 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що з 10.04.2009р. по 24.04.2009р. фахівцями Лозівської ОДПІ у Харківській області була здійснена планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. За результатами перевірки складено акт перевірки №358/17-213/НОМЕР_4 від 29.04.2009р., на підставі висновків якого винесено податкове повідомлення-рішення №0000781700/0, яким донараховано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 6158,31 грн.
Позивачем були оскаржені винесені податкові повідомлення-рішення в порядку адміністративного оскарження, однак рішеннями органів державної податкової служби скарги ФОП ОСОБА_2 залишено без задоволення, а здійснені донарахування залишено без змін.
Приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення відповідач послався на те, що позивач занизив за перевіряємий період дохід від підприємницької діяльності на 216902 грн., а витрати на 175 846,58 грн., в результаті цього було занижено суму оподатковуваного чистого доходу на 41055,42 грн. В ході проведення перевірки відповідачем було встановлено порушення п.п.13, 14 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян" і підпункту 2 п.19.1 ст.19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", та донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 6158,31грн.
Позивач не погоджується з тим, що ним занижені валові витрати на суму 175846,58грн., оскільки перевіряючим були надані банківські виписки, а в них вказані витрати на сплату відсотків банку на загальну суму 27500грн. Крім того, позивач дійсно не задекларував витрати по сплаті ПДВ до бюджету, однак він мав право скоригувати ці дані протягом 3-х років, а при перевірці надав відповідачу квитанції на суму 9240грн.
Таким чином, позивач вважає, що ним було занижено валові витрати на суму 212586,58грн, а суму оподатковуваного чистого доходу занижено лише на 647,31грн. (4315,42 х 15% = 647,31 грн.), у зв'язку з чим, він вважає, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення №0000781700/0 від 18.05.2009р., №0000781700/1 від 25.06.2009р. №0000781700/2 від 20.08.2009р про донарахування податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 6158,31грн. не можуть залишатися чинними.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримала у повному обсязі та просила позов задовольнити.
Представники відповідача - Лозівської ОДПІ у Харківській області, в судовому засіданні проти позову заперечували та зазначили, що в ході проведення планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 було встановлено порушення ст.ст.13, 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 року № 13-92 (зі змінами та доповненнями) та додатку 7 до Інструкції про оприбуткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницької діяльності, затвердженою наказом ДПА України від 21 04.1993 року № 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 09.06.1993 року за № 64, а саме заниження валового доходу на суму 216 902,00 грн. та заниження валових витрат на суму 175 846,58 грн., що призвело до заниження суми оподатковуваного доходу у розмірі 41055,42 грн.
Внаслідок вказаних порушень, ФОП ОСОБА_2 було занижено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на суму 6158,31 грн.
Після адміністративного оскарження здійснені донарахування залишені без змін, а скарги платника податків - без задоволення.
Відповідач зазначає, що податкові повідомлення-рішення Лозівської ОДПІ від 18.05.2009р. № 0000781700/0, від 25.06.2009р. № 0000781700/1, від 20.08.2009р. № 0000781700/2 прийняті з дотриманням чинного законодавства, є законними та обґрунтованими.
Суд, вислухавши представника позивача, представників відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва Серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 зареєстрований Виконавчим комітетом Лозівської міської ради Харківської області 18.03.1996 року за № 2 476 017 0000 001095 (а.с.7).
Згідно свідоцтва Лозівської ОДПІ Харківської області №НОМЕР_2, ФОП ОСОБА_2 зареєстрований як платник податку на додану вартість з 19.10.2003 року (а.с.8).
На підставі направлення на перевірку від 10.04.2009 року №308, виданого Лозівською ОДПІ Харківської області, та відповідно до плану - графіка проведення перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною-особою підприємцем ОСОБА_2. за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року за результатами якої складено акт перевірки №358/17-213/НОМЕР_4 від 29.04.2009р.
У висновках акту перевірки контролюючим органом встановлені порушення, а саме: пп. «а» п.19.1 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІV від 22.05.2003 року із змінами та доповненнями, п.3.1 ст.3 Порядку ведення обліку доходів та витрат для визначення суми загального річного оподаткованого доходу, затвердженого наказом ДПА України 16.10.2003 року за №490, зареєстрованого в Мінюсті 29.10.2003 року за №988/8309, не ведення обліку доходів та витрат за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року; ст.ст.13,14 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» №13-92 від 26.12.1992 року із змінами та доповненнями, що призвело до заниження суми оподаткованого доходу на суму 41055,42 грн., внаслідок чого було занижено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на суму 6158,31 грн., пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, пп.7.4.4., п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97 ВР (зі змінами та доповненнями) заниження суми податкового зобов'язання з ПДВ на суму 10241,42 грн. за рахунок: заниження податкового зобов'язання за січень 2008 року на суму 833,33 грн., завищення податкового кредиту за липень 2008 року на суму 9408,09 грн.; п.2.1 ст.2, пп.3.1.1, пп.3.1.3 п.3.1 ст.3, пп.4.2.8 п.4.2 ст.4, пп.7.1 ст.7, пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, пп. «а» п.17.2 ст.17, пп. «а» п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІV від 22.05.2003 року із змінами та доповненнями, заниження податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 670,33 грн. за період лютий-грудень 2008 року (а.с.9-26).
На підставі акту перевірки №358/17-213/НОМЕР_4 від 29.04.2009р. винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000781700/0 від 18.05.2009 року, згідно якого визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в сумі 6158,31 грн. (а.с.27).
ФОП Мещеряков не погодився з актом перевірки №358/17-213/НОМЕР_4 від 29.04.2009р. та подав заперечення до акту перевірку, яке було розглянуто Лозівською ОДПІ Харківської області та надано відповідь №3840/10/17-224 від 13.05.2009р., в якій зазначено про незадоволення заперечень та правомірність висновків акту перевірки (а.с.105-108).
Позивач скористався правом адміністративного оскарження передбаченим статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та не погодившись з податковим повідомленням-рішенням від 18.05.2009р. №0000781700/0 ФОП ОСОБА_2 звернувся до Лозівської ОДПІ у Харківській області зі скаргою про скасування податкового повідомлення-рішення.
Рішенням Лозівської ОДПІ у Харківській області №5137/10/25-013 від 25.06.2009р. скарга залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення від 18.05.2009р. №0000781700/0 - без змін. З урахуванням рішення за результатами розгляду скарги та з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, ФОП ОСОБА_2 було направлено податкове повідомлення - рішення №0000781700/1 від 15.06.2009р. про визначення податкового зобов'язання з податку доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності у сумі 6158,31 грн.
Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями №0000781700/0 від 18.05.2009р. та №0000781700/1 від 15.06.2009р. ФОП ОСОБА_2 звернувся до ДПА у Харківській області зі скаргою. Рішенням ДПА у Харківській області №12745/7/25-203 від 13.08.2009р. скарга залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення від 25 06.2009р. № 0000781700/1 без змін.
З урахуванням рішення за результатами розгляду скарги та з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, ФОП ОСОБА_2 було направлено податкове повідомлення - рішення №0000781700/2 від 20.08.2009р. про визначення податкового зобов'язання з податку доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності у сумі 6158,31 грн.
Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями - рішення Лозівської ОДПІ в Харківській області позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.
При перевірці правильності визначення валового доходу контролюючим органом встановлено, що валовий дохід підприємця згідно Декларації про доходи, одержані з 01.01.2008р. по 31.03.2008р. (вх.№15349 від 12.05.2008р.) склав 1 720 060,00 грн. В ході проведення перевірки, на підставі первинних документів (банківських виписок, платіжних доручень) встановлено, що валовий дохід підприємця становить 1 936 962,00 грн., заниження доходу склало 216 902,00 грн.
Згідно Декларації про доходи, одержані з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. (вх.№58614 від 07.02.2009р.), валовий дохід склав 5 541 450,00 грн., за даними перевірки 5 758 352,00 грн., різниця склала 216 902,00 грн. Валовий дохід ФОП ОСОБА_2 складався від суми одержаного валового доходу від реалізації сільськогосподарської продукції та суми одержаного валового доходу від реалізації запасних частин на загальну суму 5 758 352,00 грн.
При перевірці правильності визначення валових витрат Лозівською ОДПІ у Харківській області встановлено, що валові витрати підприємця згідно Декларації про доходи, одержані з 01.01.2008р. по 31.03.2008р. склали 1719174,00грн., в ході перевірки встановлено, що валові витрати підприємця становлять 1910484,31грн., занижено валові витрати за 1 квартал 2008 року - на суму 191310,31грн. (у тому числі за рахунок заниження валових витрат на суму - 203417,00 грн. та завищення валових витрат на суму - 12106,69 грн.) та завищення валових витрат на суму - 15463,73 грн. (за 2 кв.2008 - 9826,86 грн., за 3 кв.2008 - 2629,83грн, за 4 кв.2008 - 3007,04грн), всього завищення валових витрат склало - 27570,42 грн.
Валові витрати по даним підприємця за 2008 рік склали - 5534633,00грн., по даним перевірки валові витрати - 5710479,58грн., різниця становить - 175846,58 грн. (за рахунок заниження валових витрат на суму - 203417,00 грн. та завищення валових витрат на суму - 27570,42 грн.).
Суд зазначає, що позивачем не заперечується правомірність висновків акту перевірки, щодо заниження валового доходу на суму 216 902,00 грн. та заниження валових витрат на суму - 203417,00 грн. Позивач не погоджується з висновками контролюючого органу щодо завищення у 1 квартал 2008 року валових витрат на суму - 12106,69 грн., за 2 кв.2008 - 9826,86 грн., за 3 кв.2008 - 2629,83грн, за 4 кв.2008 - 3007,04грн., що пов'язано із неправомірним віднесенням ФОП ОСОБА_2. до складу валових витрат вартості придбання запасних частин, акумуляторів та шин у 2008 році на загальну суму 27570,42 грн.
В акті перевірки №358/17-213/НОМЕР_4 від 29.04.2009р. Лозівської ОДПІ у Харківській області зроблено висновок про неправомірне віднесення до складу валових витрат ФОП ОСОБА_2. суми коштів, сплачених за придбання запасних частин, акумуляторів та шин, які були використані платником податку на ремонт транспортних засобів, які зареєстровані на фізичну особу ОСОБА_2 та використовувалися платником податків за генеральною довіреністю. Вказані висновки обґрунтовані тим, що транспортні засоби не зареєстровані на Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 ФОП ОСОБА_2 не є юридичною особою і платником податку на прибуток та не веде бухгалтерський облік.
З такими висновками контролюючого органу суд не погоджується виходячи з наступного.
Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що основним видом діяльності ФОП ОСОБА_2 є оптова торгівля сільськогосподарською сировиною та живими тваринами, про що зазначено у пункті 2.6 акту перевірки №358/17-213/НОМЕР_4 від 29.04.2009р.
Як встановлено судом, ФОП ОСОБА_2 використовував у власній господарській діяльності автомобільний транспорт, який належав йому на праві приватної власності та на праві користування. Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме: довіреністю від 18.10.2004р. про надання права користування та розпорядження автомобілем моделі КАМАЗ 55102, (реєстр. номер НОМЕР_5), довіреністю від 08.12.2007р. про надання права користування та розпорядження автомобілем моделі КАМАЗ 5320, (реєстр.номер НОМЕР_3), довіреністю від 29.04.2006р. про надання у користування причепом моделі МАЗ 8926, (реєстр.номер НОМЕР_4), договором оренди від 02.02.2008р. автомобіля КАМАЗ 35102 (реєстр.номер НОМЕР_5), договором оренди автомобільного причепа від 05.04.2007р., договором оренди від 05.04.2008р. автомобільного причепа ГКБ 85-27, (реєстр.номер НОМЕР_6), договором оренди від 02.02.2008 року автомобіля КАМАЗ 5320 (реєстр.номер НОМЕР_3), свідоцтвом про державну реєстрацію транспортних засобів (а.с.157-169).
Суд зазначає, що відповідно до положень статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 статті 798 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.
Положеннями статті 800 ЦК України передбачено, що наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності і має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу.
Статтею 801 ЦК України встановлено, що наймач зобов'язаний підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані. Витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач.
Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 встановлено, що державна реєстрація транспортних засобів здійснюється органами Державтоінспекції МВС лише за юридичними та фізичними особами. Суд зазначає, що державної реєстрації транспортних засобів за фізичною особою - підприємцем вказаним нормативно-правовим актом не передбачено.
Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІV від 22 травня 2003 року (із змінами та доповненнями), визначено платників податку з доходів фізичних осіб, об'єкти оподаткування, порядок сплати податку на доходи фізичних осіб.
Пунктом 22.10 Прикінцевих положень Закону №889-ІV визнано таким, що втратив чинність Декрет Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26 грудня 1992 року №13-92, крім розділу ІV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12. статті 9 цього Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
Підпунктом 9.12.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.
Крім того, відповідно до статті 13 розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до пункту 13 Наказу Головної державної податкової інспекції "Про затвердження Інструкції "Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю" №12 від 21.04.1993р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.06.1993 року за №64, загальним оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.
В додатку 7 вказаної Інструкції визначено, що відповідно до статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств". Положення статті 5 ("Валові витрати") застосовуються в частині підтвердження первинними документами витрачених сум згідно із операціями (які відповідають переліку статті 5), за результатами або за участю яких у податковому періоді (у звітному кварталі) безпосередньо отриманий дохід.
Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Пунктом 5.2 статті 5 зазначеного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.2 - 5.7 цієї статті.
Таким чином, законодавчо встановлено право платника податку при визначенні податкового зобов'язання з доходу, зменшувати суму отриманого доходу у звітному податковому періоді на суму витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів.
Факт придбання та використання придбаних позивачем запасних частин для ремонту вантажних автомобілів в межах господарської діяльності платника податку, підтверджується первинними документами, наявними в матеріалах справи, а саме податковими накладними, лімітними картками на отримання матеріальних цінностей, актами про виконання ремонтних робіт (а.с.202-249).
Крім цього суд зазначає, що відповідно до пп.11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року за №363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.
Відповідно до наданих представником позивача пояснень транспортування сільськогосподарської продукції від ФОП ОСОБА_2 до покупців здійснювалася за допомогою орендованого автомобільного транспорту, що підтверджує його використання в межах господарської діяльності платника податків. Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями накладних, вагових відомостей, товарно-транспортних накладних (а.с.170-201).
Судом встановлено, що валовий дохід ФОП ОСОБА_2 складався із сум одержаного валового доходу від реалізації запасних частин та сільськогосподарської продукції, для транспортування якої позивачем використовувалися орендовані транспортні засоби.
Таким чином, суд зазначає про безпідставність висновків відповідача щодо неправомірного віднесення ФОП ОСОБА_2. до складу валових витрат вартості придбаних запасних частин, акумуляторів та шин у 2008 році на загальну суму 27570,42 грн. у зв'язку з чим приходить до висновку про неправомірність визначення зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 4135,56 грн.
При цьому, судом не приймаються доводи позивача щодо не включення до складу Декларації про доходи сплачених сум за послуги банку у сумі 27500 грн., сплаченого до бюджету податку на додану вартість у розмірі 9240 грн., та неврахування вказаних витрат контролюючим органом при проведенні перевірки виходячи з наступного.
Відповідно до підпункту 1.3 наказу ДПА України від 11 червня 2004 року N326, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2004р. за N803/9402, документальна перевірка фінансово-господарської діяльності платника податків проводиться за місцезнаходженням суб'єкта підприємництва та/або за місцем здійснення підприємницької діяльності, щодо якого проводиться така перевірка.
Відповідно до пункту 1 вказаного наказу, у вступній частині акта документальної перевірки, крім іншого, зазначається інформація про документи, використані під час цієї перевірки, згруповані за типами (вказати період охоплення їх перевіркою та метод - суцільний, вибірковий).
При цьому суд зазначає, що платник податків при проведенні перевірки зобов'язаний надавати податковому органу всі первинні документи за перевірємий період, що пов'язані із нарахуванням та сплатою податків.
Суд зазначає, що в акті перевірки в таблиці 3.4 «Структура валових витрат суб'єкта господарювання» підтверджено валові витрати на загальну суму 5 710 479,58 грн., у тому числі відсотки банку та РКО у розмірі 12411,62 грн.
Як вбачається із акту перевірки та підтверджено представником відповідача, ФОП ОСОБА_2. не надавалися до проведення перевірки первинні документи, що підтверджували б валові витрати платника по сплаті відсотків банку за користування кредитом та РКО.
Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що Книга обліку доходів та витрат ФОП ОСОБА_2 до перевірки платником податків не надавалася, та в порушення підпункту «а» п.19.1 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та положень наказу ДПА України "Про затвердження форми обліку доходів і витрат платника податку з доходів фізичних осіб та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу" №490 від 16.10.2003 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.10.2003 року за №988/8309 взагалі не велася платником податків.
За таких обставин суд зазначає, що витрати із сплати відсотків банку та сплаченого до бюджету податку на додану вартість самостійно не були включені платником податків до Декларації про доходи за 2008 рік, документи що підтверджують вказані витрати до перевірки контролюючому органу не надавалися, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про неможливість врахування вказаних документів при визначенні розміру валових витрат платника податків за 2008 рік.
Таким чином, висновки акту перевірки №358/17-213/НОМЕР_4 від 29.04.2009р. в частині заниження суми оподаткованого доходу на суму 13485,00 грн., внаслідок чого було занижено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на суму 2022,75 грн. є правомірними та обґрунтованими.
Виходячи з приписів статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов ФОП ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а винесенні податкові повідомлення - рішення Лозівської ОДПІ у Харківській області №0000781700/0 від 18 05 2009 року, №0000781700/1 від 25 06 2009 року, №0000781700/2 від 20 08 2009 року є неправомірними в частині визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 4135,56 грн. (в тому числі за основним платежем в сумі 4135,56 грн.).
В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до частину 3 статті 94 КАС України.
Керуючись статтями 17, 86, 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень №0000781700/0 від 18.05.2009 року, №0000781700/1 від 25.06.2009 року, №0000781700/2 від 20.08.2009 року -задовольнити частково.
Визнати нечинними податкові повідомлення - рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області № 0000781700/0 від 18.05.2009 року, №0000781700/1 від 25.06.2009 року, №0000781700/2 від 20.08.2009 року про нарахування позивачу - фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 4135,56 грн., в іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня виготовлення повного тексту постанови та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 16 03 2010 року.
Суддя Курило Л.В.