Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
м. Харків
30 березня 2010 р. № 2-а- 43958/09/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Зоркіної Ю.В.
при секретарі судового засідання Скірпнік О.М., Смоляр Є.А.
за участю:
представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представників відповідача: Симонова А.А., Васильєвої Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про визнання частково нечинним рішення, суд -
встановив:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова, у якому просить суд визнати частково нечинним податкове рішення № 0003962303 від 21.10.2009 року у сумі 9219,75 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що проведення перевірки здійснено із порушенням вимог п.п.1,12 ст. Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95-ВР від 06.07.1995 року (далі по тексту Закон № 265/95-ВР від 06.07.1995), оскільки позивач орендує приміщення кіоску ринку ХТЗ на підставі договору оренди та немає інших торгових точок на Тракторозавосдському ринку тому ідентифікувати його як «закусочну»перевіряючи не мали підстав, а відсутність накладних на місці проведення перевірки або неправильне їх оформлення не може бути віднесено до порушень установленого порядку обліку товарних запасів на складах таабо за місцем їх реалізації, так як такий порядок законодавством не визначений.
В судовому засіданні представники позивача підтримали зазначений адміністративний позов та просили задовольнити його у повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, посилаючись на те, що позивачем порушено вимоги п.1,3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за №105/5296 , які визначають обов'язкові реквізити чеку,які дозволяють ідентифікувати його як фіскальний касовий чек: у касовому чеку, який був виданий при проведенні розрахункової операції, відсутня назва господарської одиниці «Закусочна». Також при проведенні перевірки на вимоги працівників ДПА у Харківській області продавцем не були надані накладні або будь-які інші первинні документи, які підтверджують надходження товарно-матеріальних цінностей та їх оприбуткування за обліком, що є порушенням вимог п.12 ст. З Закону № 265/95-ВР від 06.07.1995 та підставою для застосування фінансових санкцій у розмірах, визначених ст.21 зазначеного Закону.
Свідок ОСОБА_6, допитна за клопотанням представників позивача, в судовому засіданні пояснила, що при проведенні перевірки ФОП ОСОБА_5 не запрошувався, перевіряючими серед інших документів до перевірки були витребувані податкові накладні, Книгу обліку доходів і витрат надати до перевірки не пропонували.
Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9, допитані за клопотанням представників відповідача в судовому засіданні пояснили, що при проведенні перевірки ними було встановлено порушення п.1,12 ст.3 Закону № 265/95-ВР від 06.07.1995 -проведення розрахункових операцій через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку РРО з роздрукуванням розрахункового документу не встановленої форми на загальну суму 158,35 грн. (чеки не містять обв'язкового реквізиту касового чеку -назви господарської одиниці «закусочна»). Крім того свідки пояснили суду, що на їх вимогу особою, у присутності якої проводилася перевірка не було надано накладних або будь-які інші первинні документи, які підтверджують надходження товарно-матеріальних цінностей та їх оприбуткування за обліком.
Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності судом встановлено наступні обставини.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі й в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняти (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод, та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_7, зареєстрований виконавчим комітетом Харківської міської ради 05.03.1999 року за № 24800170000017590 (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця В00 № НОМЕР_1).
Відповідно до пункту 2 статті 11 Закону України від 04.12.90 року N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Згідно зі статтею 15 Закону України від 06.07.95 року N 265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
22.10.2009 року на підставі направлення № 10826 від 17.09.2009 року працівниками ДПА у Харківській області проведено перевірку ОСОБА_10, щодо дотримання суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. При проведенні перевірки працівниками податкового органу встановлено наступні порушення, які є предметом оскарження:
- порушення порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації;
- проведення розрахункових операцій через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку РРО з роздрукуванням розрахункового документу не встановленої форми на загальну суму 158,35 грн. (чеки не містять обв'язкового реквізиту касового чеку -назви господарської одиниці «закусочна»).
На підставі акту ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 21.10.2009 року №0003962303 на суму 9566,00 грн. Перевіряючи зазначене рішення суб'єкта владних повноважень на відповідність вимогам судом встановлено наступне.
Позивач частково не погоджується з вищевказаним рішеннями та посилається на те, що при проведенні перевірки перевіряючими не доведено факту порушення порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.
Відповідно до п. 12 ст.3 Закону № 265/95-ВР від 06.07.1995 року на суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг покладено обов'язок вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та /або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Статтею 6 Закону України від 06.07.95 р. N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265/95-ВР) визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Оприбуткуванням є процес внесення відомостей про товари, що надійшли до господарюючого суб'єкта до регістрів бухгалтерського обліку. До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні.
На виконання ст. 9 Закону N 265/95-ВР Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 26.09.2001 р. № 1269 "Про затвердження Порядку ведення книги обліку доходів і витрат" (далі -Порядок № 1269). Відповідно до пунктів 1 та 5 Порядку Книга обліку доходів і витрат ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку). При цьому до Книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведенням витрат і/або отриманим доходом; суми витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день. Пунктом 3 Порядку визначено, що форма Книги обліку доходів і витрат затверджується Державною податковою адміністрацією України.
Як було встановлено в судовому засіданні із пояснень свідків та дослідженому в судовому засіданні акту від 18.09.2009 р. при проведенні перевірки перевіряючими для встановлення факту дотримання позивачем вимог п.12 ст.3 Закону № 265/95-ВР було запропоновано надати податкові накладні, проте зазначені документи надані не були, на підставі чого було зафіксоване порушення вимог законодавства стосовно обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та здійснення продажу товарів, які не відображені в такому обліку.
Суд погоджується з позицією позивача стосовно того, що податкові накладні на товар не свідчать про факт оприбуткування товарів або факт ведення обліку реалізації товарів, а є підтвердженням наявності у суб'єкта права на зазначений товар. Таким чином, відсутність накладних не може бути віднесена до порушень установленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.
Як встановлено у судовому засіданні у позивача наявна Книга обліку доходів та рас ходів, яка відповідно до п.2 Порядку № 1269 зареєстровано у ДПІ Фрунзенського району м.Харкова (реєстраційний номер 1538/6 від 11. 11.2004 року), у якій проведені відповідні записи.
Також позивач посилається на те, що при проведенні перевірки працівниками податкового органу не доведено факту порушення ФОП ОСОБА_7 вимог п.п.1,2 ст.3 Закону, з цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 зазначеного Закону на суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг покладено обов'язок проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Пунктом 3.1 та 3.2 ст. 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614 (далі по тесту Положення № 614 від 01.12.2000 року), фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - касовий чек) - це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Серед обов'язкових реквізитів якого передбачено назву господарської одиниці.
Посилання представників відповідача на те, що у розрахунковому документі має бути зазначена назва господарської одиниці -«Закусочна», судом до уваги не приймається з наступних підстав.
Відповідно до ст.1 Положення № 614 від 01.12.2000 року назва господарської одиниці - назва стаціонарного або пересувного об'єкту, у т. ч. транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції, яка зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності або користування господарською одиницею).
Із дослідженої в судовому засіданні копії Дозволу на розміщення об'єктів торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування № ГХ-07-057 від 15.12.2008 року встановлено, що він виданий -фізичній особі -підприємцю ОСОБА_5, тоді як «закусочна»визначена як профіль підприємства, товарна спеціалізація та не є назвою (найменуванням) господарської одиниці.
Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги те, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд приходить до висновку, що рішення про застосування штрафних санкцій за порушення п.п.1,12 ст.3 закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»прийняте відповідачем без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), що є підставою для визнання його протиправним (п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України).
Суд також зазначає, що позивач звертається до суду з вимогою про визнання нечинним рішення. Водночас, такий спосіб захисту (вимога про визнання акта нечинним), як випливає з системного аналізу статей 105, 162, 171 КАС України, може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів. Відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.
Враховуючи викладене вище, керуючись ст..ст.8-14,71,94,160-163,254 КАС України суд,
постановив:
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про визнання частково нечинним рішення задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м.Харкова від 21.10.2009 року № 0003962303 у розмірі 9219 (дев'ять тисяч двісті дев'ятнадцять) гривень 75 коп.
В іншій частині адміністративний позов залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Якщо постанову проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви. Апеляційна скарга також може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У paзi подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
У повному обсязі постанова виготовлена 2 квітня 2010 року.
Суддя Зоркіна Ю.В.