Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
26 березня 2010 р. № 2-а- 497/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Старосєльцевої О.В.
при секретарі судового засідання - Чубукіній М.В.
за участю сторін:
позивача - ОСОБА_1;
представника відповідача 1-не прибув;
представника відповідача 2 - не прибув;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1
до Відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції, Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції
про визнання дій незаконними, визнання розрахунку заборгованості по стягненню аліментів від 09.12.2008 року недійсним та зобов'язання вчинити певні дії ,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції, Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в якому після уточнення позовних вимог просив суд визнати дії Орджонікідзевського ВДВС Харківського міського управління юстиції та ВДВС Харківського районного управління юстиції під час здійснення виконавчого провадження за виконавчим листом № 6А-350 по відношенню до ОСОБА_1 незаконними та визнати Розрахунок заборгованості по стягненню аліментів з ОСОБА_1 від 09.12.2008 року наданий ВДВС Харківського районного управління юстиції недійсним та зобов'язати ВДВС Харківського районного управління юстиції здійснити Розрахунок заборгованості по стягненню аліментів з урахуванням вимог чинного законодавства та обставини зазначених у позові.
В обгрунтування позовних вимог зазначив наступне.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував у шлюбі з громадянкою ОСОБА_4 в період з 1989 по 1998 рік., від якого має доньку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 У 1994 р. Московським районним судом м. Харкова прийнято Постанову про стягнення аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_5 у розмірі 1/4 усіх видів доходів щомісяця. З 2000 по 2002 рік позивачем сплачувалися аліменти на дитину. В період з 2004 року по грудень 2008 року позивач ніде не працював, тому аліменти не сплачував.
14 вересня 2009 року Харківський районний суд Харківської області постановив вирок по обвинуваченню ОСОБА_1 у справі № 1-562/09 яким позивача, було визнано винним у скоєні злочину передбаченого ст. 164 ч.1 КК України.
Із матеріалів кримінальної справи позивач дізнався про те, що виконавче провадження з виконання виконавчого листа 6А-350 було відкрито відділом Державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції 03.12.2007 року. В матеріалах справи міститься Постанова Державного виконавця Державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Кохан М.І. про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 6А-350 від 14.04.2009 р.
Крім того, виконавчий лист № 6А-350 також перебував на примусовому виконанні у Орджонікідзевському ВДВС Харківського міського управління юстиції.
За весь час органи державної виконавчої служби не повідомляли позивача про відкриття виконавчого провадження та не направляли їх копії позивачу всупереч вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про проведення виконавчих дій. Також позивач не згодний з Розрахунком заборгованості по стягненню аліментів з ОСОБА_1 від 09.12.2008 р., яким була визначена сума його заборгованості у розмірі 16186.57 грн., оскільки остання була розрахована виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості. Тому позивач вважає, його таким, що складений з порушенням Закону України «Про виконавче провадження».
Представник відповідача Відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції в судове засідання призначене на 25.03.2010 року не прибула, в раніше наданих запереченнях на адміністративний позов та в судових засіданнях проти позову заперечувала, вважає доводи позивача такими, що не відповідають дійсності та не мають обґрунтованого пояснення і законодавчого підтвердження.
Представник відповідача Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в судове засідання прибула, проти позову заперечувала, оскільки порушень вимог чинного законодавства з боку відповідача не було.
Боржник був неодноразово викликаний на прийом до державного виконавця, але на прийом ні разу не з'явився, квитанції про самостійну сплату аліментів та відомості про працевлаштування не надав, що свідчить про ухилення від сплати аліментів, про які боржнику ОСОБА_1 було відомо з 1994 року. Тому, вважає, що позивач навмисне ігнорував всі виклики та постанови, надіслані Орджонікідзевським ВДВС ХМУЮ. Розрахунок заборгованості проводився, виходячи з розміру середньомісячної заробітної плати по Орджонікідзевському району м. Харкова, відповідно даних Харківського обласного управління статистики.
Крім того, представники відповідачів наполягали на відмові в задоволенні адміністративного позову у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Суд, вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішеннями, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до п.3 Оглядового листа Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративним судами законодавства у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби» від 09.01.2008р. № 7/9/1/13-08 справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, вчинених під час виконання рішень загальних судів, які ухвалені до 1 вересня 2005 року, розглядаються за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач оскаржує проведення виконавчих дії за виконавчим листом по рішенню Московського районного суду м. Харкова від 02.09.1994 року. За таких підстав вказаний позов розглядається за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ч.1 та 2 ст.11 вищеназваного Закону сторонами у виконавчому провадженні є стягував і боржник. Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні за виконавчим лист № 6-А від 02.09.1994 року, виданого Московським районним судом м. Харкова про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 на утримання дочки ОСОБА_5 у розмірі 1/4 від усіх видів доходів щомісяця.
Позивач оскаржує дії державного виконавця виконавчої служби у Орджонікідзевському районі м. Харкова щодо його не повідомлення про відкриття виконавчого провадження.
Із матеріалів виконавчого провадження державної виконавчої служби у Орджонікідзевському районі м. Харкова № 490 за виконавчим листом № 6А -350 вбачається, що 24.01.06 до державної виконавчої служби Орджонікідзевського району м. Харкова надійшла заява від державної виконавчої служби Харківського району про примусове виконання виконавчого листа 6А - 350 виданого 02.09.1994 року Московським районним судом м. Харкова про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 у розмірі 1/4 від усіх видів заробітку, оскільки було встановлено, що боржник мешкає АДРЕСА_1, що є територією Орджонікідзевського району.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Копії цієї постанови було надіслано на адресу сторін цього ж дня простою кореспонденцією, про що свідчить супровідний лист (а.с. 84)
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.
Боржник був викликаний на прийом до державного виконавця, але на прийом не з'явився, квитанції про самостійну сплату аліментів та відомості про працевлаштування не надав.
01.06.07 відповідно до п.10 ст.37 Закону України „Про виконавче провадження" державним виконавцем була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження та 07.06.07 виконавчий документ про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4, постанова про закінчення виконавчого провадження та загальний розрахунок заборгованості на 01.06.2007 року в сумі 10869,92 грн., за вих. №796 було направлено до Харківського ВДВС та сторонам.
Позивач оскаржує бездіяльність державних виконавців відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області яка виразилася у не відправленні позивачу постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.12.2007 року.
Судом було витребувано виконавче провадження відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області № 2/443 Д 6-11 за виконавчим листом № 6А -350 із матеріалів якого встановлено наступне.
28.11.2007 року до відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області надійшла заява ОСОБА_4 про примусове виконання дубліката виконавчого листа № 6-А від 1994 року, виданого Московським районним судом м. Харкова, про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 у розмірі 1/4 від усіх видів заробітку. До заяви було надано виконавчий лист № 6А-350 від 02.09.1994 року.
Відповідно до ст.24. Закону України "Про виконавче провадження" Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
03.12.2007 року виконавчий документ надійшов в провадження державного виконавця Кравцової С.М., того ж дня державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" копії відповідної постанови було направлено сторонам виконавчого провадження, а саме стягувачеві до відома, боржнику для виконання за вих. № 17/9757 (а.с.106).
Відповідно до ст.24 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог строк для добровільного виконання не встановлюється.
11.12.2007 року боржнику був направлений виклик на прийом до державного виконавця разом з розрахунком заборгованості по стягненню аліментів від 11.12.2007 року. Однак позивач до виконавчої служби не прибув.
Позивач оскаржує розрахунок заборгованість по виплаті аліментів від 09.12.2008 року у розмірі 16186,57 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості від 09.12.2008 р. заборгованість по сплаті аліментів за період з 01.12.2007 року по 01.04.2008 року становила 2855,76 грн. Всього станом на 30.11.2008 року заборгованість по виплаті аліментів складала 16186,57 грн.
Позивач оскаржуючи вказану суму зазначає, що вона була розрахована без врахування його доходів з 2002 по 2008 рік.
Із матеріалів виконавчого провадження вбачається, що боржник на виклики державного виконавця не з'являвся, про місце роботи не повідомляв, відомостей про сплату заборгованості та поточних платежів не надавав.
У судовому засіданні позивач не заперечував, що до виконавчої служби він не з'являвся, відомості про місце роботи та поточні платежі не подавав. Крім того, зазначив, що справно сплачував аліменти на дитину до 2002 року, в період з 2004 по грудень 2008 року не працював, перебував на обліку у Жовтневому районному центрі зайнятості. З 2005 по 2008 рік жодних прибутків не отримував.
Відповідно до ч.2 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" розмір заборгованості по аліментах визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилося, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Якщо боржник в цей період не працював, заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості. Державний виконавець у разі надходження виконавчого документа повинен підрахувати розмір заборгованості по аліментах і повідомити про нього стягувача і боржника.
Керуючись ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було розраховано заборгованість по виплаті аліментів згідно статистичних даних про розмір середньої заробітної плати для Харківського району Харківської області за періоди з 01.12.2007 року по 01.04.2008 року; з 01.04.2008 року по 30.11.2008 року; з 01.04.2008 року по 07.04.2009 року.
Суд вважає без підставним твердження позивача про те, що відповідачем не повідомлялася сума його заборгованості, оскільки в матеріалах виконавчого провадження містяться пояснення ОСОБА_1 від 11.12.2008 року, про те, що він ознайомлений із сумою заборгованості по аліментам у розмірі 16186,57 грн. станом на 30.11.2008 року (а.с. 124).
Крім того, суд зазначає, що відповідно вимог статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, якщо не встановлено інше. Частиною третьою вказаної статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.2 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Позивач оскаржує проведення виконавчих дії, що були вчинені за період з 2006 по грудень 2008 року та про які він дізнався в грудні 2008 року. При цьому до суду з позовною заявою звернувся лише 20.01.2010 року.
Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначені наслідки пропущення строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Представники відповідачів в своїх клопотаннях наполягали на відмові в задоволенні позову з підстав пропущення строку для звернення до адміністративного суду (а.с.73,74).
Відповідно до ч. 2 ст. 100 КАС України якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Причини пропуску строку звернення до суду позивач не вказав, доказів поважності пропуску строку не надано. Клопотання про поновлення пропущеного строку позивачем не заявлялося.
На підставі вищенаведеного суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції, Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання дій незаконними, визнання розрахунку заборгованості по стягненню аліментів від 09.12.2008 року недійсним та зобов'язання вчинити певні дії. На підставі вищенаведеного суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову
На підставі вищенаведеного, ст.ст. 2, 3, 6-9, 11, 17, 18, 69-71, ст.ст. 99-101, 159, 160 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції, Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання дій незаконними, визнання розрахунку заборгованості по стягненню аліментів від 09.12.2008 року недійсним та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складання постанови у повному обсязі, і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений 31.03.2010 року.
< Сума задоволення > < Текст >
Суддя Старосєльцева О.В.