Ухвала
Іменем України
21 січня 2021 року
м. Київ
справа № 444/3009/19
провадження № 61-18894ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Жовківського районного суду Львівської області
від 21 листопада 2019 року у складі судді Зеліско Р. Й. та постанову Львівського апеляційного суду від 09 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І., Савуляка Р. В., у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , державного реєстратора Комунального підприємства «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальова Сергія Вадимовича про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, визнання чинними договорів іпотеки,
Короткий зміст заявлених вимог
У листопаді 2019 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , державного реєстратора Комунального підприємства «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальова С. В. про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, визнання чинними договорів іпотеки.
Разом із позовною заявою, ОСОБА_3 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на земельну ділянку загальною площею 0,089 га, кадастровий номер 4622710200:01:023:0092, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, загальною площею 0,0368 га, кадастровий номер 4622710200:01:001:0007, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; магазин, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_2 .
Заява мотивована тим, що між нею та ОСОБА_4 укладені договори позики, які були забезпечені договором іпотеки від 15 липня 2014 року, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу
Магировською О. В., предметом якого є житловий будинок, загальною площею 300,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка загальною площею 0,089 га, кадастровий номер 4622710200:01:023:0092, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та договором іпотеки від 30 грудня 2015 року, посвідченим приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Львівської області Головач О. Р., предметом якого є магазин з офісними та побутовими приміщеннями, загальною площею 237,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та земельна ділянка загальною площею 0,0368 га, кадастровий номер 4622710200:01:001:0007, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . На підставі зазначених договорів іпотеки були внесені відомості про реєстрацію обтяжень та іпотек в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Відповідач не виконав умови договорів позики, що стало підставою для звернення нею до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 27 грудня
2018 року у справі № 444/1043/18 звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме на: житловий будинок, загальною площею 300,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку загальною площею 0,089 га, кадастровий номер 4622710200:01:023:0092, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку загальною площею 0,0368 га, кадастровий номер 4622710200:01:001:0007, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; магазин з офісними та побутовими приміщеннями, загальною площею 237,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом надання
ОСОБА_3 права продажу будь-якій особі-покупцеві предмету іпотеки за іпотечним договором на умовах та в порядку, визначеному статтею 38 Закону України «Про іпотеку» за ціною, не нижчою, ніж: житлового будинку - 3 874 400,00 грн; земельної ділянки загальною площею 0,089 га - 348 720,00 грн; магазину з офісними та побутовими приміщеннями - 1 797 800,00 грн; земельної ділянки загальною площею 0,0368 га - 141 250,00 грн. Ухвалено, що кошти, одержані від реалізації предмета іпотеки спрямовати для задоволення вимог ОСОБА_3 у загальному розмірі 900 000,00 грн. Для забезпечення збереження предмета іпотеки передано його на зберігання на період до його реалізації ОСОБА_3 з моменту набрання рішенням законної сили. Виселено ОСОБА_4 та інших мешканців із будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
У подальшому їй стало відомо, що іпотека та заборона на відчуження предмета іпотеки були протиправно вилучені з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна. Після незаконного вилучення обтяжень предмет іпотеки був реалізований шляхом продажу на електронних торгах і на теперішній час особи, які стали власниками такого майна вживають заходи щодо його відчуження третім особам. Наведене також підтверджується інформацією з сайту «ОЛХ», на якому розміщено оголошення про продаж спірного житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з відповідною земельною ділянкою.
З огляду на наведене, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення її позову, а тому просила задовольнити її заяву про забезпечення позову.
Короткий зміст ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 21 листопада
2019 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду
від 09 листопада 2020 року, заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 про забезпечення позову задоволено частково.
Накладено арешт на рухоме та нерухоме майно в межах суми заявлених ОСОБА_3 позовних вимог з метою забезпечення її позову на час розгляду справи в суді до набранням рішення законної сили, а саме на: земельну ділянку загальною площею 0,089 га, кадастровий номер 4622710200:01:023:0092, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, загальною площею 0,0368 га, кадастровий номер 4622710200:01:001:0007, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_2 ; магазин, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи унеможливити у подальшому виконання можливого судового рішення про задоволення позову. Вирішуючи питання зустрічного забезпечення позову суд першої інстанції урахував, що позивач у встановленому законом порядку зареєстрована на території України, докази на підтвердження того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові, суду не надано, а тому відсутні підстави для застосування зустрічного забезпечення, передбаченого частиною третьою статті 154 ЦПК України.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У грудні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , у якій він просив скасувати ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 21 листопада 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 09 листопада 2020 року, і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2020 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без руху, надано заявнику строк до
22 січня 2021 року для надання суду касаційної інстанції доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_2 як представника ОСОБА_1 .
У січні 2021 року до Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про усунення недоліків, до якої додано копію договору про надання правової допомоги від 25 травня 2020 року, укладеного між Адвокатським об'єднанням «Вест Партнерс» в особі голови об'єднання
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , копію ордеру на надання правничої допомоги ОСОБА_1 та копію свідоцтва про право ОСОБА_2 на заняття адвокатською діяльністю.
Касаційна скарга мотивована тим, що необхідність обрання забезпечення позову у спосіб накладення арешту на майно належно не обгрунтована ані ОСОБА_3 , ані судами попередніх інстанцій. Доказів на підтвердження існування реальної загрози не виконання чи утруднення виконання можливого судового рішення, позивач не надала. Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, не урахували, що спір, який виник між сторонами є немайновим, а тому обраний позивачем вид забезпечення позову не відповідає позовним вимогам. Позивач є іпотекодержателем, а тому задоволення позову надасть їй можливість лише внести зміни у реєстр речових прав, тоді як порушені, на її думку, права не пов'язані ні з правом власності на майно, ні з правом володіння ним. Крім того, майно на яке накладено арешт є власністю ОСОБА_1 , а тому, застосувавши заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірне майно, суди попередніх інстанцій порушили його права на володіння та розпорядження цим майном.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування
Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необгрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Із касаційної скарги вбачається, що вона є необгрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності оскаржуваних судових рішень.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.
Забезпечення позову по суті є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктом 1 частини першої та частини третьої статті 150 ЦПК Українипозов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Достатньо обгрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обгрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Надаючи оцінку доводам представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про безпідставність вжиття місцевим судом заходів забезпечення позову, апеляційний суд обгрунтовано зазначив, що між позивачем та відповідачем у справі існує спір щодо спірного майна, яка перебувало в іпотеці та запис про яке було безпідставно вилучено з реєстру записів про реєстрацію обтяжень та іпотек в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
На теперішній час власником спірного майна з прилюдних торгів є ОСОБА_1 , який ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 29 квітня
2020 року залучений до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог. Незабезпечення позову в обраний позивачем спосіб може призвести до утруднення чи унеможливлення відновлення реєстрації договорів іпотеки за наслідками ухвалення можливого судового рішення про задоволення позову про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, а тому накладення арешту на майно є співмірним із заявленими позивачем вимогами та ефективним способом убезпечення від можливих недобросовісних дій
ОСОБА_1 .
Таким чином, урахувавши вимоги щодо співмірності обраного заявником заходу забезпечення позову щодо заявлених позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на спірне майно, оскільки незастосування заходів забезпечення позову може значно ускладнити чи зробити неможливим виконання можливого судового рішення про задоволення позову.
Задоволення заяви про забезпечення позову не є фактичним вирішенням справи по суті і не порушує права ОСОБА_1 щодо користування та володіння цим майном, а лише обмежує його у здійсненні прав на його відчуження на період розгляду справи.
Аргументи касаційної скарги є ідентичними доводам, що були викладені заявником в апеляційній скарзі, містять посилання на обставини, що були предметом перевірки апеляційного суду, яким була надана належна оцінка. У силу повноважень, визначених статтею 400 ЦПК України, суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та здійснювати переоцінку доказів.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Ураховуючи наведене, ухвала Жовківського районного суду Львівської області від 21 листопада 2019 року та постанова Львівського апеляційного суду
від 09 листопада 2020 року, ухвалені з дотриманням норм процесуального права. Доводи касаційної скарги щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права не знайшли свого підтвердження, правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що свідчить про необгрунтованість скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 21 листопада 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 09 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , державного реєстратора Комунального підприємства «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальова Сергія Вадимовича про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, визнання чинними договорів іпотеки, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: Г. І. Усик
І. Ю. Гулейков
О. В. Ступак