22 січня 2021 року
Київ
справа №280/4579/19
адміністративне провадження №К/9901/512/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу Управління Служби безпеки України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року у справі №280/4579/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
У вересні 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Запорізькій області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Запорізькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , грошової компенсації за невикористані дні відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016 та 2017 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 25 січня 2017 року;
- зобов'язати Управління Служби безпеки України в Запорізькій області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 , грошову компенсацію за невикористані дні відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016 та 2017 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 25 січня 2017 року;
- стягнути з Управління Служби безпеки України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з дня звільнення - 25 січня 2017 року до дня звернення із позовною заявою - 16 вересня 2019 року, у розмірі: 326 641, 76 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року позов задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Запорізькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016 та 2017 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 25 січня 2017 року;
- зобов'язано Управління Служби безпеки України в Запорізькій області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016 та 2017 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 25 січня 2017 року;
- стягнуто з Управління Служби безпеки України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з дня звільнення - 25 січня 2017 року до дня подання вказаної позовної заяви - 16 вересня 2019 року, у розмірі: 326 641 грн 76 коп.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні скасовано та прийнято в цій частині нову постанову, якою стягнуто з Управління Служби безпеки України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з дня звільнення - 25 січня 2017 року до дня звернення до суду - 16 вересня 2019 року у розмірі: 10 000 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями Управління Служби безпеки України в Запорізькій області звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її засобами поштового зв'язку 31 грудня 2020 року.
У своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року у справі №280/4579/19 і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з наступних підстав.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.
Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку та відсутнє посилання на відповідний пункт вказаної статті.
Зазначене свідчить, що скаржник формально підійшов до питання належного оформлення касаційної скарги, зокрема, в частині зазначення підстав касаційного оскарження судових рішень з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України. Аргументи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи, цитування нормативно правових актів, зазначення, що судами першої та апеляційної інстанцій судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Отже, касаційну скаргу Управління Служби безпеки України в Запорізькій області належить повернути як таку, що не містить підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, для касаційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року у справі №280/4579/19.
Окрім іншого, у касаційній скарзі скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. Проте, оскільки Суд встановив, що касаційну скаргу належить повернути у зв'язку з тим, що у ній не викладені передбачені КАС України підстав для касаційного оскарження, клопотання про поновлення строку на таке оскарження Суд не вирішує.
На підставі наведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Верховний Суд,
Касаційну скаргу Управління Служби безпеки України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року у справі №280/4579/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
………………………….
Н.М. Мартинюк,
Суддя Верховного Суду