ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"18" січня 2021 р. справа № 300/2249/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитин Н.М.,
при секретарі судового засідання Станішевській В.Р.,
за участю представника стягувача - Корнутія М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву про поворот виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу від 15.10.2019 №1196-о, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
В провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №300/2249/19 за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу від 15.10.2019 №1196-о, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року позов задоволено повністю:
- визнано протиправним та скасовано наказ Національної поліції України від 15 жовтня 2019 року № 1196 о/с «По особовому складу» про припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення та звільнення з посади відповідно до п.2 (встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування) частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 з 18 жовтня 2019 року;
- поновлено ОСОБА_1 на роботі та посаді головного спеціаліста відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією в Івано-Франківській області) Управління забезпечення прав людини з 18 жовтня 2019 року;
- стягнуто з Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу з 18.10.2019 по 11.02.2020 в розмірі 53717 (п'ятдесят три тисячі сімсот сімнадцять) гривень 04 копійки та 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок судових витрат.
- рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та посаді головного спеціаліста відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією в Івано-Франківській області) Управління забезпечення прав людини та в частині стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 14462 (чотирнадцять тисяч чотириста шістдесят дві) гривні 22 копійки звернено до негайного виконання.
11.02.2020 видано виконавчий лист, судове рішення звернуто до виконання.
На виконання вказаного виконавчого листа №300/2249/19 від 11.02.2020, виплату на користь ОСОБА_1 заробітної плати в межах стягнення за один місяць на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 перераховано у лютому ОСОБА_1 з відрахуванням обов'язкових платежів у сумі 11642,09, що підтверджується довідкою про доходи ОСОБА_1 від 01.12.2020 №29/5-505, розрахунковим листом за лютий 2020, витягом з відомості перерахування на пластикові картки за лютий 2020 (том 2. а.с.159-160).
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2020 апеляційну скаргу Національної поліції України задоволено, а рішення Івано-Франківського окружного суду у справі №300/2249/19 від 11 лютого 2020 року скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
29.12.2020 представник Національної поліції України звернувся до суду із заявою про поворот виконання судового рішення, за змістом якої просить здійснити поворот виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 у справі №300/2249/19 в частині стягнення з Національної поліції України (ЄДРПОУ 08174283) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 14462,22 грн, безпідставно стягнутих за виконавчим листом Івано-Франківського окружного адміністративного суду №300/2249/19 від 11.02.2020 згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2020.
В обґрунтування вказаної заяви відповідач зазначає, що Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2020 у справі № 300/2249/19 рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.02.2020, на підставі якого здійснювалось стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 14462,22 грн скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю. Відтак, представник стягувача вказує, що обґрунтовуючи позов та при здійсненні розгляду справи позивач зазначала, що її не було ознайомлено з посадовою інструкцією, однак з аналізу постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2020 у справі № 300/2249/19 вбачається, що при розгляді справи ОСОБА_1 було повідомлено неправдиві відомості про такі обставину, яка була спростована у вказаному судовому рішенні апеляційної інстанції. В зв'язку із наведеним, представник стягувача просить суд задовольнити заяву про поворот виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 у справі №300/2249/19.
В судовому засіданні представник Національної поліції України заяву про поворот виконання рішення суду підтримав з наведених у ній підстав.
Боржник в судове засідання не з'явилася, представник боржника технічну можливість його участі у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не забезпечив, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялось належним чином.
Відповідно до положень частини 9 статті 380 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає заяву про поворот виконання, подану відповідно до частин сьомої та восьмої цієї статті, у двадцятиденний строк з дня надходження заяви у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Суд, враховуючи належне повідомлення боржника та її представника про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутності перешкод щодо судового розгляду, вирішив продовжити розгляд заяви за їх відсутності.
Розглянувши подану заяву про поворот виконання судового рішення, заслухавши пояснення представника стягувача, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
Відповідно до частини 1 статті 380 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі (ч.2 ст.380 КАС України).
Частиною 7 статті 380 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 02.11.2011р. у справі № 13-рп/2011, поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Отже, інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Згідно статті 381 КАС України поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Крім того, відповідно до статті 239 Кодексу законів про працю України, у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. Середній заробіток за час вимушеного прогулу належить до інших виплат, що випливають з трудових правовідносин.
Відтак, із змісту вищенаведених правових норм слідує, що у справах про присудження виплати заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише за умови, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Як слідує із змісту постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2020, скасовуючи рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.02.2020, суд апеляційної інстанції зазначив: «як видно з наявної в матеріалах справи засвідченої копії посадової інструкції із копією переліку осіб, яким така надана до ознайомлення, в тому числі Василів І.В. У цій засвідченій копії зазначено, що ОСОБА_1 з посадовою інструкцією ознайомлена 19 серпня 2019 року. Знову ж таки, ОСОБА_1 цю копію поставила під сумнів. Відповідно до ч. 6 cm. 93 Кодексу адміністративного судочинства України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Разом з тим, на переконання колегії суддів суд першої інстанції необґрунтовано не врахував копію вказаного документа. Так, відповідач не надав оригіналу посадової інструкції та доказів ознайомлення з нею ОСОБА_1 , натомість надав завірену копію таких документів. Поза увагою суд першої інстанції залишено той факт, що оригінал посадової інструкції та доказів ознайомлення із нею ОСОБА_1 , використовуються відповідачем в роботі, та працівники відповідача можуть звертатися із проханням про надання засвідчених копій такої інструкції, а отже відсутність цього документа у роботодавця та неможливість його надати на вимогу службовцю становитиме порушення їх прав.».
Таким чином, однією із підстав для відмови в задоволенні позовних вимог згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2020, слугував помилковий висновок суду першої інстанції щодо не ознайомлення позивача з посадовою інструкцією та колом її посадових прав та обов'язків, оскільки суд першої інстанції необґрунтовано не врахував засвідчену копію посадової інструкції.
Відтак, саме інша правова оцінка належним чином засвідченої копії посадової інструкції, у зв'язку із ненаданням її оригіналу відповідачем, і була однією з підстав до задоволення позову судом першої інстанції.
В зв'язку із вищенаведеним, скасоване постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2020, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.02.2020, на виконання якого здійснено виплату на користь ОСОБА_1 заробітної плати в межах стягнення за один місяць у лютому 2020 з відрахуванням обов'язкових платежів у сумі 11642,09, не обґрунтована повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими нею підробленими документами.
Крім того, заява відповідача про поворот виконання рішення та матеріали справи також не містять будь-яких доказів чи відомостей, які подавались позивачем і в подальшому були визнані завідомо неправдивими чи підробленими.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" (заяви №23759/03 та №37943/06), висловив правову позицію, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним.
Як також наголосив Європейський суд з прав людини в рішенні від 26 червня 2014 року у справі "Суханов та Ільченко проти України" (заяви №68385/10 та №71378/10), перша і найбільш важлива вимога статті 1 Першого Протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання органів влади у право мирно володіти своїм майном має бути законним і переслідувати законну мету "в інтересах "суспільства". Будь-яке втручання має бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, має бути досягнуто "справедливого співвідношення" між інтересами суспільства і вимогами щодо захисту прав людини.
Таким чином, виходячи із змісту статей 380, 381 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 239 Кодексу законів про працю України, позиції Європейського суду з прав людини та принципу верховенства права, враховуючи ту обставину, що скасоване рішення суду не було обґрунтоване на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих нею підроблених документах, відсутні підстави для зобов'язання позивача повернути грошові кошті за скасованим судовим рішенням.
В зв'язку із вищенаведеним, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви Національної поліції України про поворот виконання судового рішення в адміністративній справі №300/2249/19, слід відмовити.
Керуючись статтями 241, 248, 380, 381, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви Національної поліції України про поворот виконання судового рішення у справі № 300/2249/19 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Микитин Н.М.
Ухвала складена в повному обсязі 22.01.2021