ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"22" січня 2021 р. справа № 300/3224/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) 10.11.2020 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання бездіяльності протиправною щодо відмови здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 відповідно до довідки №87 від 01.10.2020, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що входять до складу грошового забезпечення відповідно до довідки №87 від 01.10.2020, без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.04.2019.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Управлінням Служби безпеки України в Івано-Франківській області надано позивачу довідку від 01.10.2020 №87 про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на 05.03.2019 за відповідною посадою, яку позивач займав станом на момент звільнення зі служби. Відтак, на думку позивача із набранням законної сили 05.03.2019 року рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року, у позивача виникло право на перерахунок та виплату пенсії з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на 05.03.2019, однак відповідач протиправно відмовив у проведенні такого перерахунку. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.17-18).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 03.12.2020. Проти заявлених позовних вимог заперечив та просив суд в задоволенні позову відмовити, вказавши на відсутність правових підстав для перерахунку пенсії оскільки відповідно до приписів статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок раніше призначених пенсій проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України та положень Порядку № 45. У свою чергу, прийнятою Кабінетом Міністрів України постановою від 21.02.2018 року за № 103, на підставі якої проведено перерахунок пенсії позивачу 01.01.2018 року, встановлено вичерпний перелік складових грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія, при цьому щомісячні додаткові види грошового забезпечення до таких не включено. Крім того, представник відповідача звернув увагу на те, що Управлінням Служби безпеки України в Івано-Франківській області, при поданні нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача від 01.10.2020 №87, не надано жодних відомостей про те, що попередня довідка є недійсною, а також зауважив, що скасування в судовому порядку пунктів 1 та 2 Постанови №103 не є підставою для задоволення позовних вимог щодо врахування середньомісячних додаткових видів грошового забезпечення (пункт 74 рішення Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020). Відтак, вимоги позивача заявлені у позовній заяві є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.
Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з 01.03.2018 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що визнається сторонами.
Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 прийнято постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", пунктами 1 та 2 якої встановлено перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно із Законом України" Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704.
У відповідь на звернення ОСОБА_1 , управлінням Служби безпеки України в Івано-Франківській області, згідно листа від 01.10.2020 за № 60/П-478/7/14-3372 (а.с.7), підготовлено та направлено позивачу, а також до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідку від 01.10.2020 за № 87 про розмір грошового забезпечення підполковника ОСОБА_1 , встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення із служби) - начальника відділу ОД УСБУ в Івано-Франківській області станом на 05.03.2019, згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" , у якій визначено наступні види грошового забезпечення:
- посадовий оклад - 7641,50 грн;
- оклад за військовим званням - 1410,00 грн;
- надбавка за вислугу років (50%) - 4525,75 грн;
- надбавка за особливості проходження служби (28%) - 3801,63 грн;
- надбавка за таємність (15%) - 1146,50 грн;
- доплата в/с оперативних підрозділів (5%) - 382,08 грн;
- преміювання (10%) - 764,15 грн.
Крім того, у вказаній довідці зазначено, що її складено на підставі рішення Верховного Суду від 17.12.2019 року у зразковій справі № 160/8324/19 щодо здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 року основного розміру пенсії (а.с.6).
09.10.2020 позивач звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про проведення позивачу перерахунку та виплати пенсії за вислугу років, з врахуванням виплачених сум пенсії, починаючи з 01.04.2019 із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, премії, тощо), що входять до складу грошового забезпечення позивача на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області про розмір грошового забезпечення (а.с.8-9).
У відповідь на заяву позивача, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області направлено ОСОБА_1 листа від 10.10.2020 №3290-3303/Л-03/8-0900/20 у якому роз'яснено про те, що після визнання протиправними і скасування пунктів 1 та 2 Постанови №103, інших рішень Уряду про умови і порядок проведення перерахунку пенсій не приймалося, у зв'язку із чим, у відповідача немає ні законних підстав, ні відповідних повноважень для проведення такого перерахунку (а.с.11-12).
Вважаючи вищенаведену відмову відповідача протиправною та такою, що порушує право на належне пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи правову норму, яку слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Так, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, в органах цивільного захисту, є Закон України від 09 квітня 1992 року за №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі, також - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною 2 статті 9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Статтею 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку (частина 18 статті 43 Закону № 2262-ХІІ).
Процитована норма статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" міститься в розділі V "Обчислення пенсії", тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Вищенаведений висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 року у справі № 826/3858/18.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
В зв'язку із наведеним, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку, а підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року за №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесеними змінами до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року за №393 (надалі, також - Порядок №45), яка набрала чинності 20 лютого 2008 року.
За змістом пункту 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 4 вказаного Порядку №45 передбачено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку №45, в редакції Постанови №103, передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Водночас, у Додатку 2 до Порядку №45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено у новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Суд зазначає, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 набрало законної сили 05.03.2019 (http://reestr.court.gov.ua/Review/80232293).
Згідно із приписами частини 2 статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Конституційний Суд України у своєму рішенні №1-рп/99 від 09.02.1999 у справі №1-7/99 зазначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Суд звертає увагу, що в компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку №45. Проте, зміни внесені постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, та, як наслідок, з 05.03.2019 дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.
При цьому, алгоритм дій, який повинні вчинити відповідач 1, а також пенсійний орган у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.
Так, на час складення Управлінням СБУ в Івано-Франківській області оновленої довідки про розміри грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії, пункт 3 Порядку №45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
В зв'язку із наведеним, на Управління СБУ в Івано-Франківській області покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку №45.
При цьому, суд вказує, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2007 №3-1 (надалі, також Порядок №3-1).
Згідно пункту 23 Порядку №3-1, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Відповідно до пункту 24 Порядку №3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ, уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, що набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, цією постановою установлено такий додатковий вид грошового забезпечення як надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцям в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац 4 підпункту 1 пункту 5 Постанови № 704).
При цьому, підпунктом 2 пункту 5 постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Верховний Суд у постанові від 12.11.2019, ухваленій у справі № 826/3858/18, вказав на відсутність у Кабінету Міністрів України повноважень на зміну структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, враховуючи приписи частини 2 статті 265 КАС України, а також принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі, саме з 05.03.2019 дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 і скасування пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, встановлених Постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у рішенні від 17.12.2019, ухваленому у зразковій справі №160/8324/19, яке набрало законної сили 24.06.2020.
Крім того, необхідності відкликати Управлінням СБУ в Івано-Франківській області попередню довідку про розмір грошового забезпечення, на що вказує представник відповідача, суд не вбачає. У свою чергу, відсутність вказівки Управління СБУ на не чинність попередньої довідки також не є підставою для бездіяльності щодо проведення перерахунку пенсії, з огляду на встановлену судом правову підставу проведення такого перерахунку.
В зв'язку із наведеним, у відповідача відсутні підстави для відмови здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії за усіма видами та розмірами складових грошового забезпечення відповідно до довідки, виданої 01.10.2020 управлінням Служби безпеки України в Івано-Франківській області за № 87 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за відповідною (аналогічною) посадою станом на 05.03.2019.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити відповідний перерахунок пенсії на підставі виданої нової довідки про розмір грошового забезпечення, із врахуванням включених до неї щомісячних додаткових видів грошового забезпечення суд, насамперед, зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, та у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Вказана правова позиція викладена і в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 23.04.2019 по справі №766/12481/16-а.
Відповідно до пункту 4 Порядку №45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами 2 і 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ.
Згідно із частинами 2 і 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Таким чином суд зазначає, що у зв'язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, в силу приписів статті 51 Закону №2262-ХІІ, пенсія позивача підлягає перерахунку з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01 квітня 2019 року.
Суд вважає, що право позивача на перерахунок пенсії із врахуванням до складу грошового забезпечення щомісячних додаткових його видів, є "законними сподіваннями" на отримання пенсії в належно обчисленому розмірі, та підпадає під дію статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною 5 статті 19 Закону України від 23.02.2006 за №3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16.12.1974 у справі “Міллер проти Австрії”, де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні “Гайгузус проти Австрії” від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі “Кечко проти України” (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
В своєму рішенні “Великода проти України” (заява №43331/12) від 03.06.2014 Європейський суд з прав людини відзначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах “Беєлер проти Італії” [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000, “Онер'їлдіз проти Туреччини” [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, “Megadat.com S.r.l. проти Молдови” (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п. 72, від 08.04.2008, і “Москаль проти Польщі” (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п. 51, від 15.09.2009). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах “Лелас проти Хорватії” (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і “Тошкуце та інші проти Румунії” (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
У рішенні від 31.07.2003 у справі “Дорани проти Ірландії” Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття “ефективний засіб” передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Салах Шейх проти Нідерландів”, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи “Каіч та інші проти Хорватії” (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Відтак, з огляду на набуття позивачем права на перерахунок та виплату пенсії із урахуванням додаткових видів грошового забезпечення з 05.03.2019, зважаючи на вищенаведені висновки Європейського Суду з прав людини, з метою забезпечення належного та ефективного відновлення порушених прав позивача на відповідне пенсійне забезпечення, суд вважає за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, на підставі виданої Управлінням Служби безпеки України в Івано-Франківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача, визначений за відповідною посадою, станом на 05.03.2019, провести з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунок призначеної позивачу пенсії.
Щодо посилань ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у відзиві на відсутність підстав для задоволення позовних вимог про врахування середньомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду (надалі, також ВП ВС, Суд) у рішення від 19.02.2020 по справі №240/6263/18 (Пз/9901/1/19) (пункт 74) суд зазначає наступне.
Згідно зі змістом вказаного рішення, предметом розгляду Верховним Судом у межах цієї справи є бездіяльність відповідача щодо перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року з урахуванням у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення.
Натомість, ОСОБА_1 у позовній заяві зазначено про протиправність дій та рішення відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії з 01.04.2019.
Крім того суд звертає увагу представника відповідача на те, що Великою Палатою Верховного Суду (далі - ВП ВС) в рішенні від 19.02.2020 по справі №240/6263/18 не досліджувалось питання наявності підстав для проведення перерахунку пенсії особі після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18. У своєму рішенні ВП ВС зазначено, що "предметом цього спору є правильність перерахунку пенсії відповідачем - ГУ ПФУ в Житомирській області (на підставі довідки Житомирського ОВК від 09 березня 2018 року № хз71448). Питання врахування у складі грошового забезпечення середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення могло би бути предметом спору про визнання протиправними дій Житомирського ОВК щодо складення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача без урахування середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення та не може бути розглянуто в межах цієї адміністративної справи". Підсумовуючи, Суд вказав, що перерахунок позивачу пенсії з 01 січня 2018 року був проведений ГУ ПФУ в Житомирській області на підставі довідки Житомирського ОВК від 09 березня 2018 року № хз71448 про розмір грошового забезпечення, складеної за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 45 з урахуванням змін, внесених Постановою № 103 правомірно. Скасування в судовому порядку пунктів 1 та 2 Постанови №103 (після проведення в квітні 2018 року перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року) не є підставою для задоволення позовних вимог, оскільки оскаржувані дії ГУ ПФУ в Житомирській області відповідали вимогам чинного на час їх вчинення законодавства.
Відтак, ВП ВС під час розгляду справи №240/6263/18 досліджено питання правомірності проведеного територіальним управлінням Пенсійного фонду України перерахунку пенсії саме з 01.01.2018 на підставі положень Постанови №103 та Порядку №45, які були чинними, та у встановленому законом порядку не скасованими.
У свою чергу, спірні правовідносини, що є предметом дослідження судом в межах даної адміністративної справи не охоплюють період з 01.01.2018 до 04.03.2019, оскільки виникли з моменту набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 по справі №826/3858/18 та стосуються дій і рішень відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з 01.04.2019 на підставі уже складеної оновленої довідки, у зв'язку із скасуванням вищевказаних положень Постанови №103 та Порядку №45, що спричинило виникнення правових підстав для проведення чергового перерахунку пенсії із врахуванням до складових грошового забезпечення щомісячних додаткових його видів.
В зв'язку із вищенаведеним, посилання представника ГУ ПФУ в Івано-Франківській області на пункт 74 рішення Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 є безпідставними та необґрунтованими.
Серед іншого, в прохальній частині позовної заяви позивач просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити згаданий перерахунок і виплату пенсії без обмеження максимального розміру пенсії, передбаченого, статтею 43 Закону №2262-ХІІ.
Суд зазначає, що право на захист це суб'єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: “Права і свободи людини і громадянина захищаються судом” (ст.55 Конституції України).
Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Крім того суд звертає увагу, що відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
В зв'язку із вищенаведеним, суд зазначає, що вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок і виплату пенсії без обмеження максимального розміру пенсії, є передчасними, адже спір в цій частині фактично не існує, оскільки відповідний перерахунок з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні, та наслідком якого є здійснення виплати, ще не проведено.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В зв'язку із вищенаведеним, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Щодо здійснення розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволення позовних вимог.
Відтак, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення частково, а позивач згідно з квитанцією за №0.0.1899714478.1 від 10.11.2020, підтвердив сплату судового збору на суму 840,80 грн, за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Івано-Франківській області сплачений судовий збір в розмірі 630,60 грн (а.с.1).
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у проведенні з 01.04.2019 перерахунку та виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до довідки управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області № 87 від 01.10.2020 із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що входять до складу грошового забезпечення станом на 05.03.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що входять до складу грошового забезпечення та викладені в довідці управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області № 87 від 01.10.2020, з урахуванням проведених платежів.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 630 (шістсот тридцять) гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя /підпис/ Микитин Н.М.