Справа № 357/7118/20
2/357/490/21
іменем України
19 січня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Орєхова О. І.
за участі секретаря - Сокур О. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені нарахованої на заборгованість по аліментам,-
23 липня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені нарахованої на заборгованість по аліментам у сумі 33228,21 грн. за період з вересня 2012 року по червень 2020 року (а.с. 5-2).
Ухвалою судді від 05 серпня 2020 року прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження. Постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 02 жовтня 2020 року о 10 год. 30 хв. (а.с.14-15).
Про дату, час та місце розгляду справи позивач була повідомлена шляхом направлення на адресу місця її проживання, зазначену в позовній заяві, поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про вручення ухвали судді про відкриття провадження та призначення справи до судового розгляду (а.с. 16), а відповідач - шляхом направлення на адресу місця його реєстрації та проживання поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про вручення ухвали судді про відкриття провадження та призначення справи до судового розгляду разом з позовом та додатками (а.с. 17).
Поштові відправлення повернулись на адресу суду з відміткою в рекомендованому повідомленні про їх вручення особисто сторонам по справі (а.с. 19-20).
02 жовтня 2020 року судове засідання по справі, в зв'язку з неявкою належним чином повідомленого відповідача ОСОБА_2 , було відкладено на 02 листопада 2020 року о 15 год. 30 хв. Про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзиву, заяв та клопотань до суду не направляв.
Позивачем ОСОБА_1 02 жовтня 2020 року була зроблена заявка про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою SMS-повідомлення, яка була приєднана до матеріалів справи (а.с. 21).
Відповідач ОСОБА_2 про наступну дату, час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом направлення за місцем його реєстрації та проживання судової повістки поштовим відправленням.
02 листопада 2020 року розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені нарахованої на заборгованість по аліментам було знято з розгляду, в зв'язку з введенням суворих карантинних обмежень в Білоцерківському міськрайонному суді Київської області згідно наказу виконуючого обов'язків голови суду № 56/од/г від 28 жовтня 2020 року та відкладено судове засідання на 03 грудня 2020 року о 15 год. 30 хв.
Про наступну дату, час та місце розгляду справи позивач ОСОБА_1 була повідомлена належним чином, шляхом направлення 02 листопада 2020 року судової повістки в електронній формі за допомогою SMS-повідомлення на номер зазначений в заявці про отримання судових повісток за допомогою SMS-повідомлення, яке було їй доставлено 03 листопада 2020 року о 21:04:00 ( а.с. 27).
Відповідач ОСОБА_2 про наступну дату, час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом направлення за місцем його проживання та реєстрації 02 листопада 2020 року судової повістки, а також через оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 25,26).
03 грудня 2020 року сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, причини неявки суду не повідомили, а тому судове засідання по справі було відкладено на 19 січня 2021 року о 15 год. 30 хв. (а.с. 28). Заяв чи клопотань до суду не надходило.
Про наступну дату, час та місце розгляду справи позивач ОСОБА_1 була повідомлена належним чином, шляхом направлення 04 грудня 2020 року судової повістки в електронній формі за допомогою SMS-повідомлення на номер зазначений в заявці про отримання судових повісток за допомогою SMS-повідомлення, яке було їй доставлено 04 грудня 2020 року о 11:35:00 ( а.с. 30).
Відповідач ОСОБА_2 про наступну дату, час та місце розгляду справи був повідомлений через оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 29).
19 січня 2021 року сторони в судове засідання повторно не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, причини неявки суду не повідомили. Заяв чи клопотань до суду не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ч. 2 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
За змістом ч. 1,5, 6 ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повіска-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно ч. 11, 13 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Встановлено, що про призначені судові засідання позивач повідомлявся заздалегідь належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку судової повістки в електронній формі за допомогою SMS-повідомлення на мобільний телефон позивача зазначений в заявці про отримання судової повістки за допомогою SMS-повідомлення.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (див. наприклад рішення Європейського суду прав людини у справі “Каракуця проти України”).
А тому, суд дійшов висновку, що позивач втратив інтерес до справи, більш того, нехтуючи своїми правами та обов'язками, передбаченими ст. 43, 44 ЦПК України, повторно не з'являється до суду з неповажних причин, що дає можливість залишити позов без розгляду.
Відповідно до ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17.10.2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особі (справа "Скопелліті проти Італії" від 23 листопада 1993 року), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25 березня 1999 року).
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
З матеріалів справи вбачається, що з дня відкриття провадження у справі минуло більше ста п'ятидесяти днів.
Частиною 5 ст. 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з'явлення не перешкоджає розгляду справи.
З системного аналізу п. 3 ч. ст. 257 ЦПК України та положень ст. 223 ЦПК України вбачається те, що законодавець безпосередньо пов'язує участь позивача в судових засіданнях з рухом судового процесу. Дії суду залежать від дій позивача.
Неявка позивача в судове засідання є його волевиявленням, проявом дії принципу диспозитивності.
Зміст принципу диспозитивності перш за все розкривається через положення “хто хоче здійснити свої права, має сам потурбуватися про це”.
Неявка позивача в судові засідання без поважних причин унеможливлює розгляд справи у розумні строки розгляду справи, з врахування дати звернення до суду. Крім того, таку процесуальну поведінку позивача суд розцінює як затягування без поважних причин розгляду даної справи.
Вказана позиція узгоджується з позицією ВС/КЦС у справі № 310/12817/13 від 22.05.2019 р.
Зокрема, Верховний Суд зазначив, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці висловлював правову позицію про те, що обмеження доступу до суду з метою запобігання зловживанню процесуальними засобами також загалом може визнаватися таким, що має легітимну мету (Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Моннелл і Морріс проти Сполученого королівства”.)
Суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує інтереси відповідача, який вимушений витрачати час, кошти, свою чи представника явку в судові засідання.
Частиною 4 ст. 12 ЦПК встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд враховує, що повідомлення про день, час та місце розгляду справи були направлені позивачу завчасно, з дотримання розумних строків розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи, однак в судове засідання позивач не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила. Наразі будь-яких доказів наявності поважних причин неявки позивача до суду як в попередні так і в теперішнє судове засідання позивач не надала.
Заяв та клопотань з боку позивача ОСОБА_1 до суду не надходило, в тому числі і про розгляд справи у її відсутність.
Відтак, процесуальна бездіяльність позивача не можете ставити під сумнів здійснення судом судочинства, а вирішення спору в такому випадку було б порушенням принципу диспозитивності.
Частиною 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Невиконання покладених на позивача обов'язків мають визначені чинним цивільним процесуальним законодавством наслідки, зокрема щодо залишення позову без розгляду.
За вищевикладених обставин, у зв'язку з відсутністю в позивача бажання бути присутньою у судовому засіданні для надання суду належних пояснень та доказів на підтвердження предмету і підстав позову, та враховуючи вимогу чинного законодавства щодо збереження необхідного балансу прав сторін і дотриманням права відповідача отримати судове рішення, що ухвалене на підставі належних доказів, суд вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства позов підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.
Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 128, 131, 210, 223, 257, 260, 261, 263, 275, 353 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені нарахованої на заборгованість по аліментам, - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Ухвала надрукована в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
СуддяО. І. Орєхов