про закриття провадження в адміністративній справі
19 січня 2021 р. Справа № 400/3073/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Служби у справах дітей Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області, вул. Гребеннікова, 1, м. Новий Буг, Новобузький район, Миколаївська область, 55601
про:визнання протиправними дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Служби у справах дітей Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Служби у справах дітей Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області щодо поширення ОСОБА_2 інформації про стан здоров'я ОСОБА_3 , психічного здоров'я, шляхом надання копії листа Новобузької центральної районної лікарні від 09.08.2017 року № 142-01-09 без її згоди.
Ухвалою від 04.08.2020 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що вона являється біологічною матір'ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 10.08.2017 року Новобузькою райдержадміністрацією було видано розпорядження № 251-р «Про направлення малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Миколаївського обласного будинку дитини на повне державне забезпечення» згідно якого малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягала направленню до Миколаївського обласного будинку дитини. Підставою для видання розпорядження була заява позивача від 08.08.2017 року.
08.08.2017 року Новобузькою районною державною адміністрацією Миколаївської області було скеровано до Новобузької центральної районної лікарні запит за № 2372/01-30 стосовно стану здоров'я позивача, зокрема щодо того, чи зможе вона в подальшому виховувати малолітню дитину. В листі від 09.08.2017 року № 142-01-09 Новобузька центральна районна лікарня повідомила, що ОСОБА_3 з 2013 року перебуває на обліку у лікаря психіатра, неодноразово отримувала лікування в Миколаївській обласній психіатричній лікарні № 1, хворіє на легку розумову відсталість, для вирішення цього питання необхідно в судовому порядку провести судово- психіатричну експертизу.
У жовтні 2017 року посадові особи служби у справах дітей Новобузької райдержадміністрації надали ОСОБА_2 копію листа Новобузької центральної районної лікарні від 09.08.2017 року № 142-01-09.
Рішенням Новобузького районного суду від 07.03.2018 року в цивільній справі окремого провадження за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: орган опіки та піклування Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області, що набрало законної сили з 09.04.2018 року, визнано недієздатною ОСОБА_1 та призначено її опікуном ОСОБА_2 . Строк дії рішення суду встановлено до 07.04.2020 року.
Визнання позивача недієздатною стало підставою для надання ОСОБА_4 статусу дитини позбавленої батьківського піклування. Так, розпорядженням Новобузької райдержадміністрації від 13.04.2018 р. № 117-р «Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_4 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.
В подальшому, дитину було усиновлено.
У зв'язку з цим позивач вживає заходів щодо повернення дитини, зокрема, подала апеляційну скаргу на рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 07.03.2018 року. Також, разом з ОСОБА_2 , позивач подала до суду позов до Новобузької райдержадміністрації про визнання незаконними рішень і бездіяльності органу державної влади.
Під час підготовки вищевказаних апеляційної скарги і позову, ОСОБА_2 ознайомила позивача з копією листа Новобузької центральної районної лікарні від 09.08.2017 року № 142-01-09, яку отримала в жовтні 2017 року у службі у справах дітей Новобузької райдержадміністрації і яка була доказом у справі про визнання позивача недієздатною.
На думку позивача, відповідач не мав права поширювати інформацію про психічний стан її здоров'я, викладену в листі Новобузької центральної районної лікарні від 09.08.2017 року № 142-01-09, без її згоди, шляхом надання копії цього листа ОСОБА_2 . Такої згоди вона не надавала, а ОСОБА_2 тоді не була її опікуном.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, для віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, необхідна одночасна наявність двох передумов:
- відповідачем у справі повинен виступати суб'єкт владних повноважень, під яким КАС України розуміє орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;
- відсутність іншого порядку судового провадження щодо такого спору.
У постанові Великої Палати Верховного суду від 30.01.2019 року у справі № 755/10947/17 висловлена така правова позиція з приводу розмежування адміністративної та цивільної юрисдикції: «Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень».
Таким чином, при визначенні юрисдикції, суд має враховувати і суть спору, а також за захистом яких прав звертається особа.
Судом встановлено, що фактично позивач заявила вимогу на захист своїх сімейних інтересів (що стосується опіки та піклування, позбавлення батьківської працездатності та усиновлення), адже просить визнати протиправними дії відповідача щодо поширення інформації про стан її здоров'я шляхом надання листа від 09.08.2017 року № 142-01-09 ОСОБА_2 без її згоди. При цьому, прямо зазначає, що даний лист був доказом у справі щодо визнання її недієздатною, що в подальшому призвело до надання ОСОБА_4 статусу дитини позбавленої батьківського піклування.
Отже, правовідносини, що склалися в даному випадку між сторонами, враховуючи характер спору, суб'єктний склад правовідносин, предмет й підстави заявлених вимог, не мають ознаку публічно-правового спору, та не можуть бути предметом розгляду в адміністративному процесі, оскільки в даному випадку наявний приватноправовий спір.
Відповідно до ч. 1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 18 Сімейного кодексу України одним із способів захисту сімейних прав та інтересів є визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства так як виникла з цивільних правовідносин, що стосуються опіки та піклування, позбавлення батьківської працездатності та усиновлення.
Відповідно ч.1 ст.23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.
За таких обставин, суд робить висновок, що спір по даній справі підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, провадження у справі підлягає закриттю.
У відповідності до ч. 2 ст. 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Одночасно з цим, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Отже, суд роз'яснює позивачу його право подати клопотання про повернення судового збору.
Керуючись ст.ст. 19, 238, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Служби у справах дітей Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області (вул. Гребеннікова, 1, м. Новий Буг, Новобузький район, Миколаївська область, 55601, код ЄДРПОУ 23628652) про визнання протиправними дій Служби у справах дітей Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області щодо поширення ОСОБА_2 інформації про стан здоров'я ОСОБА_3 , психічного здоров'я, шляхом надання копії листа Новобузької центральної районної лікарні від 09.08.2017 року № 142-01-09 без її згоди - закрити.
Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Ухвала підписана суддею 19.01.2021 року.
Суддя О.В. Малих