19 січня 2021 р. Справа № 400/2875/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034
третя особа:Казанківської селищної ради Миколаївської області, вул. Миру, 228, смт. Казанка, Казанківський район, Миколаївська область, 56002
про:визнання дій протиправними, скасування наказів від 21.01.2020р. №1592/0/14-19-СГ, від 13.03.2020р. №5393/0/14-20-СГ,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі - відповідач, Головне управління), в якому просить суд:
- визнати протиправними діями Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області з протиправного винесення наказу за № 1592/0/14-19-СГ від 21.01.2020 року та за № 5393/0/ 14-20-СГ від 13.03.2020 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації 2 (двох) гектар із земель державної власності;
- скасувати накази за № 1592/0/14-19-СГ від 21.01.2020 року та за № 5393/0/14-20-СГ від 13.03.2020 року Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області та надати дозвіл на виготовлення технічної документації 2 (двох) гектар із земель державної власності.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
У жовтні 2019 року позивач звернулась до Казанківської селищної ради Казанківського району Миколаївської області із заявою до вимог ст. 118, п. «б» ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення на безоплатну передачу із земель державної або комунальної власності в розмірі 2 (два) гектара. Позивачка зазначає, що надала всі необхідні документи.
Правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення фермерського господарства позивач не скористалась. Надала згоду на використання і обробку її персональних даних виключно для здійснення повноважень, необхідних для надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки.
29.10.2019 року рішенням за № 484/18 Казанківська селищна рада Казанківського району Миколаївської області вирішила: надати Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області погодження на надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, із земель сільськогосподарського призначення державної власності не наданих у власність та користування, для ведення особистого селянського господарства громадянам України: 1.7. ОСОБА_1 орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована в межах території Казанківської селищної ради (за межами населеного пункту с. Великоолександрівка).
Відповідач наказом за № 1592/0/14-20-СГ від 21.01.2020 року відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою за наступних обґрунтувань: «... Відмовити громадянці України ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в межах території Великоолександрівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: місце розташування земельної ділянки не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, містобудівній документації, схемам землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій».
Не погоджуючись із першим рішенням позивач звернулась із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою повторно. Відповідач видав наказ за № 5393/0/14-20-СГ від 13.03.2020 року, яким також відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою із інших обґрунтувань: «... Відмовити громадянці України ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в межах території Казанківської селищної ради Казанківського району Миколаївської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського, господарства з таких підстав:
Місце розташування земельної ділянки не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, містобудівній документації, схемам землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій».
Позивач вважає вищезазначені накази відповідача протиправними та просить їх скасувати.
Ухвалою від 22.07.2020 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
11.08.2020 року відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування свого відзиву відповідач зазначає наступне:
За результатами розгляду клопотань ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах території села Великоолександрівка Казанківського району Миколаївської області, наказами Головного управління Держгео кадастру у Миколаївській області від 21.01.2020 року № 1592/0/14-19-СГ та від 13.03.2020 року № 5393/0/14-20-СГ відмовлено у наданні бажаного дозволу. Підставою для відмови було те, що місце розташування земельної ділянки не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій.
Також відповідач звертає увагу на, те що вимога позивача щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації 2 (двох) гектар із земель державної власності не підлягає задоволенню, оскільки повноваження щодо надання (передачі) земельної ділянки у власність у даному випадку є виключною компетенцією Головного управління. В свою чергу, суд немає таких повноважень. Тобто в такому випадку суд фактично підмінить компетенцію Головного управління та втрутиться в діяльність органу виконавчої влади, що суперечить принципу розподілу влади за законодавчу, виконавчу і судову.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Згідно з рішенням Казанківської селищної ради Казанківського району Миколаївської області від 29.10.2019 року № 484/18 Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області надано погодження на надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, із земель сільськогосподарського призначення державної власності не наданих у власність та користування, для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована в межах території Казанківської селищної ради (за межами населеного пункту с. Великоолександрівка).
В подальшому позивач двічі зверталася до Головного управління щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки розташованої в межах території Казанківської селищної ради Казанківського району орієнтовною площею 2 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.
Відповідачем обидва рази наказами від 21.01.2020 року № 1592/0/14-19-СГ та від 13.03.2020 року № 5393/0/14-20-СГ відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах території села Великоолександрівка Казанківського району Миколаївської області.
В якості підстав для відмови в оспорюваних наказах зазначено те, що місце розташування земельної ділянки не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Виходячи з аналізу змісту оспорюваних наказів суд звертає увагу, що вони не містять опису будь-яких подій, документів, чи фактів які могли б мати значення для задоволення та/або незадоволення клопотання позивачки про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. Замість наведення обґрунтованих підстав для відмови відповідач лише вказав про не відповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій. При цьому, із тексту оспорюваних наказів незрозуміло, яким законам або нормативно-правовим актам, схемам чи планам не відповідає місце розташування земельної ділянки, яку бажає отримати позивачка. По суті, в оспорюваних наказах відповідачем лише переписано норму Земельного кодексу України. У своєму відзиві відповідач також не надає будь-яких додаткових пояснень з приводу відмови.
В таких діях відповідача також вбачається порушення принципу «належного урядування». Так, органи державної влади мають діяти відповідно до принципу «належного урядування» тобто передбачувано, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, пропорційно, своєчасно. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.01.2012 року у справі «Рисовський проти України» підкреслено особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. (Пункт 59 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.08.2019 року по справі № 9901/436/19).
Отже, відповідачем порушено вимоги Земельного кодексу України стосовно забезпечення права позивача на безоплатну приватизацію земельної ділянки. При цьому, відповідач, приймаючи накази від 21.01.2020 року № 1592/0/14-19-СГ та від 13.03.2020 року № 5393/0/14-20-СГ діяв у межах наданих йому повноважень, а отже його дії щодо винесення наказів визнанню протиправними не підлягають.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що накази Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 21.01.2020 року № 1592/0/14-19-СГ та від 13.03.2020 року № 5393/0/14-20-СГ є протиправними та підлягають скасуванню.
Стосовно вимоги позивача щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації 2 (двох) гектар із земель державної власності, суд погоджується з висновками відповідача відносно неможливості задоволення такої вимоги.
Так, на підставі ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Згідно з п. 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року № 333, Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане, тобто територіальним органом центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин.
Таким чином, відповідач є органом державної влади до компетенції якого належить надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на яку претендує позивач.
Адже суд немає повноважень щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, та не може підміняти компетенцію Головного управління та втрутиться в діяльність органу виконавчої влади, що суперечить принципу розподілу влади за законодавчу, виконавчу і судову.
Аналогічні висновки містяться в п. 43 - 46 постанови Верховного суду України від 11.04.2018 року у справі № 806/2208/17, п. 10.3 абз. 3 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі». А саме: суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Із аналізу предмету та підстав позовної заяви суд приходить до висновку, що маючи намір отримати дозвіл Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачем помилково сформульовано цю вимогу саме до суду. Тому, з метою ефективного захисту прав позивача на безоплатну приватизацію земельної ділянки, враховуючи практику розгляду судами аналогічних спорів суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимоги та зобов'язати відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в межах території Казанківської селищної ради Казанківського району Миколаївської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404), за участю третьої особи - Казанківської селищної ради Миколаївської області (вул. Миру, 228, смт. Казанка, Казанківський район, Миколаївська область, 56002, код ЄДРПОУ 04375292) - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 21.01.2020 року № 1592/0/14-19-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою».
3. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 13.03.2020 року № 5393/0/14-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою».
4. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в межах території Казанківської селищної ради Казанківського району Миколаївської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
5. В решті позовних вимог - відмовити.
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 19.01.2021 року.
Суддя О.В. Малих