Іменем України
15 січня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4358/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Приватного підприємства «Айленд» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за позовом Приватного підприємства «Айленд» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Луганській області (далі - відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Луганській області щодо нарахування в інтегрованій картці Приватного підприємства «Айленд» пені з орендної плати з юридичних осіб в сумі 61091,31 грн, у тому числі за земельною ділянкою у м. Ровеньки Луганської області - 22946,94 грн та за земельною ділянкою у м. Довжанськ Луганської області - 38144,37 грн;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Луганській області відкоригувати дані інтегрованої картки Приватного підприємства «Айленд» шляхом виключення пені з орендної плати з юридичних осіб в сумі 61091,31 грн, у тому числі за земельною ділянкою у м. Ровеньки Луганської області - 22946,94 грн та за земельною ділянкою у м. Довжанськ Луганської області - 38144,37 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є орендарем земельних ділянок комунальної власності, які розташовані у м. Ровеньки Луганської області та м. Довжанську (Свердловськ) Луганської області.
У січні 2014 року позивач подав до податкових органів податкові декларації з орендної плати за землю за 2014 рік та узгодив податкові зобов'язання на 2014 рік. Узгоджені податкові зобов'язання за вказаними податковими деклараціями позивач сплачував до липня 2014 року включно, тобто з урахуванням строку сплати плати за землю - до 30 числа наступного місяця - погашеними є податкові зобов'язання за січень-червень 2014 року.
Починаючи з липня 2014 року позивач не погашав вказані податкові зобов'язання у зв'язку з окупацією частини Луганської області (у тому числі міст Ровеньки, Свердловськ) російсько-терористичними військами. Таким чином, непогашеними є узгоджені податкові зобов'язання за липень-грудень 2014 року, а саме - у м. Довжанськ - 42416,62 грн, у м. Ровеньки - 25516,97 грн.
У жовтні 2020 року позивач сплатив до бюджетів міст Ровеньки та Довжанськ грошові зобов'язання з орендної плати за землю.
З копій інтегрованої картки платника податків з орендної плати з юридичних осіб у м. Довжанськ та м. Ровеньки позивачу стало відомо про факт нарахування відповідачем пені за орендною платою за землю, а саме - з орендної плати з юридичних осіб у м. Довжанськ в розмірі 38144,37 грн, з орендної плати з юридичних осіб у м. Ровеньки в розмірі 22946,94 грн.
З 14 квітня 2014 року Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнято Закон України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669), відповідно до статті 6 якого (у редакції, чинній до 8 червня 2016 року) під час проведення антитерористичної операції суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільнено від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
Згідно з статтею 1 Закону № 1669 період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Вказані норми закону застосовуються до позивача та орендованих ним земельних ділянок у м. Ровеньки та Довжанськ (Свердловськ), оскільки позивач до 07 серпня 2015 року був зареєстрований у м. Луганську.
Так як предметом спору є саме нарахування пені, а не стягнення несплаченої орендної плати, такі вимоги потребують додаткового обґрунтування, а саме: 1) за визначенням, податковим боргом є узгоджені грошові зобов'язання, не сплачені у встановлений нормами Податкового кодексу України строк - ознакою податкового боргу є існуючий у часі обов'язок його погашення (сплати); 2) внаслідок вказаного звільнення позивача від сплати грошового зобов'язання щодо орендної плати за землю, нарахованого за період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня 2014 року, в силу прямої норми статті 6 Закону № 1669, ці грошові зобов'язання позбавлені (не мають) статусу податкового боргу; 3) тому сплата позивачем грошової суми на відповідні рахунки місцевого бюджету за платіжними дорученнями від 19 жовтня 2020 року № 31 та від 19 жовтня 2020 року № 30, не є погашенням податкового боргу, а є надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями - переплатою.
З урахуванням викладеного, позивач зазначив, що нарахування відповідачем пені є безпідставним, оскільки нарахування пені згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пов'язано саме з погашенням податкового боргу, якого у правовідносинах сторін не відбулося, так як не мала місця ані подія наявності податкового боргу, ані похідна від неї - погашення податкового боргу.
Головне управління ДПС у Луганській області адміністративний позов не визнало, про що 01 грудня 2020 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 49247/2020 подало відзив на позовну заяву від 30 листопада 2020 року б/н, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю (арк. спр. 70-71).
Заперечуючи проти позовних вимог щодо визнання дій протиправними відносно нарахування пені з орендної плати з юридичних осіб в сумі 61091,31 грн, у тому числі за земельною ділянкою у м. Ровеньки Луганської області - 22946,94 грн та за земельною ділянкою у м. Довжанськ Луганської області - 38144,37 грн, відповідач зазначив, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Приватне підприємство «Айленд» самостійно задекларувало податкові зобов'язання з орендної плати за землю у 2014 році м. Ровеньки згідно з податковим розрахунком від 19 лютого 2014 року № 9008236995 на суму 51033,99 грн, які були сплачені не в повному обсязі, недоїмка складала 25516,97 грн, яку сплачено платіжним дорученням від 19 жовтня 2020 року № 31. Приватне підприємство «Айленд» самостійно задекларувало податкові зобов'язання з орендної плати за землю у 2014 році м. Довжанськ згідно з податковим розрахунком від 19 лютого 2014 року № 9008217341 на суму 84839,76 грн, які були сплачені не в повному обсязі, недоїмка складала 42416,62 грн, яку сплачено платіжним дорученням від 19 жовтня 2020 року № 30.
Відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, Приватному підприємству «Айленд» в автоматичному режимі була нарахована пеня по м. Ровеньки в сумі 22946,94 грн; по м. Довжанськ в сумі 38144,37 грн.
Відповідно до підпункту 38.7 пункту 38 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об'єднаних сил (ООС), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб. Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Стаття 102 Податкового кодексу України зазначає, у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку. Отже, суб'єкти господарювання, у яких виникає право не нараховувати та не сплачувати плату за землю за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об'єднаних сил, зобов'язані подавати до контролюючих органів податкову декларацію з декларуванням земельних ділянок, що у визначеному законодавством порядку зареєстровані на таких суб'єктів господарювання у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та/або Державному земельному кадастрі, ідентифікованих за кадастровим номером, площею та з нульовими значеннями розміру ставки, що відповідатиме положенням підпункту 38.7 пункту 38 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та із зазначенням коду пільги згідно з Довідником інших податкових пільг, затвердженим наказом Державної податкової служби України. Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Позивач не скористався правом подати уточнюючий розрахунок до податкових декларацій, що містять розрахунки зобов'язань з плати за земельні ділянки, на які поширюється дія підпункту 38.7 пункту 38 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а саме податковий період 2014 року, відповідно, несплачені в строк податкові зобов'язання з орендної плати за землю самостійно визначені позивачем в податкових деклараціях з плати за землю за 2014 рік та несплачені в строк є податковим боргом в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відкоригувати дані інтегрованої картки шляхом виключення пені з орендної плати в сумі 61091,31 грн, у тому числі за земельною ділянкою у м. Ровеньки Луганської області в сумі 22946,94 грн та за земельною ділянкою у м. Довжанськ Луганської області в сумі 38144,37 грн, відповідач вказав, що відповідно до Порядку ведення органами Державної фіскальної служби оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДПС відкриваються інтегровані картки платника (далі - ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
Форми інтегрованих карток платника мають лицьовий та зворотний боки. Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати. На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою. Нарахуванню в інтегрованій картці платника підлягають: зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, самостійно визначені платником; суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником; зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, визначені контролюючим органом та узгоджені відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгоджених сум зобов'язань за податками, зборами, митними платежами, єдиним внеском; пеня на суму заниження податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником; проценти за користування розстроченням (відстроченням). Зобов'язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються контролюючим органом в інтегрованій картці платника, у разі наявності у платника податкового боргу за податками, зборами контролюючий орган зобов'язаний зарахувати кошти, що сплачує такий платник, в рахунок погашення боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником. У такому самому порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника відповідно до статті 95 Податкового кодексу України або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Отже, резюмує відповідач, зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати.
Головне управління ДПС у Луганській області наголошує, що відповідно до ІКП з орендної плати по території обслуговування м. Ровеньки та м. Довжанськ відсутня заборгованість по пені, оскільки позивач самостійно сплатив оскаржувану пеню такими платіжними дорученнями: орендна плата з юридичних осіб у м. Ровеньки - платіжне доручення від 27 жовтня 2020 року № 42 на суму 22946,94 грн; орендна плата з юридичних осіб у м. Довжанськ - платіжне доручення від 27 жовтня 2020 року № 43 на суму 38144,37 грн.
На думку відповідача, у даній справі відсутній предмет спору, оскільки вимога щодо зобов'язання відкоригувати дані інтегрованої картки шляхом виключення пені з орендної плати в сумі 61091,31 грн на теперішній безпідставна у зв'язку з тим, що згідно з інтегрованими картками за Приватним підприємством «Айленд» не обліковується заборгованість з пені.
На виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі Головне управління ДПС у Луганській області зазначило, що податкова заборгованість з орендної плати з юридичних осіб за 2014 рік по земельних ділянках розташованих в м. Ровеньки та м. Довжанськ в судовому порядку не стягувалася, а пеня нараховується в автоматичному режимі за період, який чітко відображено в інтегрованій картці платника.
З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою від 16 листопада 2020 року відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 53-55).
Ухвалою від 24 листопада 2020 року відмовлено Головному управлінню ДПС у Луганській області у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (арк. спр. 64-65).
Ухвалою від 28 грудня 2020 року заяву від 17 грудня 2020 року б/н про доповнення позову новими підставами повернуто Приватному підприємств «Айленд» без розгляду (арк. спр. 94-96, 107-108).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
Приватне підприємство «Айленд» (ідентифікаційний код 32418971, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 642) з 19 березня 2003 року зареєстроване юридичною особою, здійснює діяльність 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний), як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві, ДПІ у Печерському районі (Печерський район м. Києва), про що свідчить інформація, наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (арк. спр. 114).
Згідно з витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 18 серпня 2016 року станом на 11 жовтня 2006 року, від 15 лютого 2017 року станом на 09 червня 2015 року, від 20 березня 2019 року станом на 18 червня 2015 року, від 14 лютого 2018 року станом на 21 липня 2015 року, від 14 лютого 2018 року станом на 21 липня 2015 року місцезнаходженням Приватного підприємства «Айленд» була адреса: 91016, Луганська область, м. Луганськ, Ленінський район, вул. Совєтская, буд. 73, як платник податків Приватне підприємство «Айленд» перебувало на податковому обліку у ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська ГУ Міндоходів у Луганській області (арк. спр. 23-27, 28-34, 35-41, 42-49).
На виконання вимог пункту 49.1 статті 49, пункту 54.1 статті 54, пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України Приватним підприємством «Айленд» подано звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік:
до Державної податкової інспекції у м. Ровеньках Головного управління Міндоходів у Луганській області (за місцем знаходження земельної ділянки у м. Ровеньки, вул. Дзержинська, район АЗС «ТНК») податкову декларацію від 19 лютого 2014 року № 9008236995, якою нараховано податкове зобов'язання з орендної плати на 2014 рік в загальній сумі 51033,99 грн, з розбивкою річної суми за місяцями: січень-листопад - 4252,83 грн щомісяця, грудень - 4252,86 грн (арк. спр. 7-12);
до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області (за місцем знаходження 2-х земельних ділянок у м. Довжанськ (м. Свердловськ), вул. Косіора, буд. 7А) - податкову декларацію від 19 лютого 2014 року № 9008217341, якою нараховано податкове зобов'язання з орендної плати на 2014 рік в загальній сумі 84839,76 грн, з розбивкою річної суми за місяцями: січень-грудень - 7069,98 грн щомісяця (арк. спр. 13-18).
З інтегрованих карток платника за платежем «орендна плата з юридичних осіб» за 2014-2020 роки вбачається, що у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань з орендної плати за землю за податкові періоди (календарні місяці) липень-грудень 2014 року, у Приватного підприємства «Айленд» у період з 30 серпня 2014 року по 30 січня 2015 року утворився податковий борг:
по земельній ділянці, розташованій у м. Ровеньках Луганської області, в загальній сумі 25516,97 грн, який обліковувався за позивачем станом на 30 вересня 2020 року (арк. спр. 74-76, 77, 78-80);
по земельних ділянках, розташованих у м. Довжанськ (м. Свердловськ) Луганської області, в загальній сумі 42416,62 грн, який обліковувався за позивачем станом на 30 вересня 2020 року (арк. спр. 82-84, 85, 86-88).
Приватне підприємство «Айленд» платіжним дорученням від 19 жовтня 2020 року № 30 сплатило 42116,62 грн згідно з призначенням платежу «орендна плата за землю за 2014 рік» (по м. Довжанськ), а платіжним дорученням від 19 жовтня 2020 року № 31 сплатило 25516,97 грн згідно з призначенням платежу «орендна плата за землю за 2014 рік» (по м. Ровеньки) (арк. спр. 21, 22).
Як вбачається з інтегрованої картки платника за платежем «орендна плата з юридичних осіб» за 2020 рік (по м. Ровеньки Луганської області), сплачені Приватним підприємством «Айленд» платіжним дорученням від 19 жовтня 2020 року № 31 кошти в сумі 25516,97 грн зараховані на погашення податкового боргу минулих років, який утворився у період з 30 серпня 2014 року по 30 січня 2015 року за декларацією від 19 лютого 2014 року № 9008236995, внаслідок чого платнику податків 19 жовтня 2020 року нарахована пеня в загальній сумі 22946,94 грн, у тому числі за період: з 29 листопада 2014 року по 19 жовтня 2020 року в сумі 3983,66 грн, з 30 грудня 2014 року по 19 жовтня 2020 року в сумі 3933,13 грн, з 29 січня 2015 року по 19 жовтня 2020 року в сумі 3884,20 грн, з 01 березня 2015 року по 19 жовтня 2020 року в сумі 3818,89 грн, з 31 березня 2015 року по 19 жовтня 2020 року в сумі 3717,70 грн, з 01 травня 2015 року по 19 жовтня 2020 року в сумі 3609,36 грн, борг по якій 27 жовтня 2020 року зменшений за рахунок сплачених платником податків коштів в сумі 22946,94 грн за платіжним дорученням від 27 жовтня 2020 року № 42 (арк. спр. 78-80).
Як вбачається з інтегрованої картки платника за платежем «орендна плата з юридичних осіб» за 2020 рік (по м. Довжанськ (м. Свердловськ) Луганської області), сплачені Приватним підприємством «Айленд» платіжним дорученням від 19 жовтня 2020 року № 30 кошти в сумі 42416,62 грн зараховані на погашення податкового боргу минулих років, який утворився у період з 30 серпня 2014 року по 30 січня 2015 року за декларацією від 19 лютого 2014 року № 9008217341, внаслідок чого платнику податків 19 жовтня 2020 року нарахована пеня в загальній сумі 38144,37 грн, у тому числі за період: з 29 листопада 2014 року по 19 жовтня 2020 року в сумі 6619,52 грн, з 30 грудня 2014 року по 19 жовтня 2020 року в сумі 6538,51 грн, з 29 січня 2015 року по 19 жовтня 2020 року в сумі 6457,16 грн, з 01 березня 2015 року по 19 жовтня 2020 року в сумі 6348,59 грн, з 31 березня 2015 року по 19 жовтня 2020 року в сумі 6180,36 грн, з 01 травня 2015 року по 19 жовтня 2020 року в сумі 6000,23 грн, борг по якій 27 жовтня 2020 року зменшений за рахунок сплачених платником податків коштів в сумі 38144,37 грн за платіжним дорученням від 27 жовтня 2020 року № 43 (арк. спр. 86-88).
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і надалі положення наведені у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні:
грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1).
Підпунктом «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що безнадійна заборгованість - заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункти 36.2, 36.3 статті 36 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 36.5 статті 36 Податкового кодексу України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Пунктами 37.1, 37.2 статті 37 Податкового кодексу України визначено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.
Відповідно до пункту 101.1 статті 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Підпунктом 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України встановлено, що під терміном «безнадійний» розуміється, у тому числі, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.
Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України визначено строк давності - 1095 календарних днів.
Пунктом 101.5 статті 101 Податкового кодексу України регламентовано, що контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Механізм списання безнадійного податкового боргу визначає Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 577 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1844/24376 (далі - Порядок № 577).
Відповідно до підпункту 3 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 577 під терміном «безнадійний податковий борг» слід розуміти податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу.
Пунктом 3.1 розділу ІІІ Порядку № 577 передбачено, що визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
Згідно з пунктом 3.2 розділу ІІІ Порядку № 577 днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається:
у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів (абзац п'ятий пункту 3.2 розділу ІІІ Порядку № 577);
Пунктом 4.1 розділу IV Порядку № 577 закріплено, що у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. До заяви обов'язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.
За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів (пункт 4.2 розділу IV Порядку № 577).
Згідно з пунктом 4.3 розділу IV Порядку № 577 в інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу IІ цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу.
Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 розділу IV Порядку № 577 структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.
З системного аналізу вказаних норм слідує, що звернення та надання платником податків відповідних документів необхідні тільки у випадку списання податкового боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Щодо податкового боргу, стосовно якого минув строк давності, то процедура проведення списання такої суми боргу здійснюється безпосередньо податковим органом незалежно від звернення платника податків з відповідною заявою.
Судом встановлено, що рішенням суду спірна заборгованість з орендної плати з юридичних осіб з платника податків не стягувалась, внаслідок чого стосовно податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб, який утворився за період з 30 серпня 2014 року по 30 січня 2015 року внаслідок не сплати Приватним підприємством «Айленд» самостійно визначених у податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 19 лютого 2014 року № 9008236995 податкових зобов'язань в загальній сумі 25516,97 грн та від 19 лютого 2014 року № 9008217341 податкових зобов'язань в загальній сумі 42416,62 грн, минув строк давності - 1095 календарних днів, встановлений пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, а отже, зазначений податковий борг відповідно до підпункту 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України став безнадійним у період з 30 серпня 2017 року по 30 січня 2018 року.
Бездіяльністю визнається пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах.
Як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Верховний Суд України у постанові від 24 листопада 2015 року по справі № П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.
Оскільки списання безнадійного податкового боргу, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу і розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків (аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі № 813/4430/16, від 9 липня 2019 року у справі № 0240/2269/18-а та від 23 грудня 2019 року у справі № 813/3277/18), суд дійшов висновку, що контролюючий орган у межах спірних правовідносин допустив протиправну бездіяльність щодо не здійснення списання безнадійного податкового боргу в сумі 25516,97 грн та в сумі 42416,62 грн, який утворився за період з 30 серпня 2014 року по 30 січня 2015 року внаслідок не сплати Приватним підприємством «Айленд» самостійно визначених у податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 19 лютого 2014 року № 9008236995 податкових зобов'язань в загальній сумі 25516,97 грн та від 19 лютого 2014 року № 9008217341 податкових зобов'язань в загальній сумі 42416,62 грн.
Зазначена протиправна бездіяльність контролюючого органу призвела до того, що сплачені Приватним підприємством «Айленд» платіжним дорученням від 19 жовтня 2020 року № 31 кошти в сумі 25516,97 грн та платіжним дорученням від 19 жовтня 2020 року № 30 кошти в сумі 42416,62 грн зараховані на погашення безнадійного податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб із нарахуванням на такий безнадійний податковий борг пені в сумі 22946,94 грн та 38144,37 грн відповідно.
Податковим кодексом України пеня визначена, як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, самі норми щодо порядку нарахування та сплати пені встановлені окремою Главою 12, у той час як штрафні (фінансові) санкції, штрафи передбачені Главою 11 «Відповідальність». Пеня, як спосіб забезпечення податкового боргу нараховується на суму податкового боргу, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання (при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків) або від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні (при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами) та закінчується, зокрема, у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Таким чином, обов'язок сплати пені пов'язаний з обов'язком погашення податкового боргу. Оскільки в межах спірних відносин сплата орендної плати з юридичних осіб здійснена поза межами 1095 днів, а сам борг набув статусу безнадійного, нарахування пені на безнадійний борг не здійснюється (постанова Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 807/2097/16).
Отже, дії Головного управління ДПС у Луганській області щодо нарахування в інтегрованій картці Приватного підприємства «Айленд» пені з орендної плати з юридичних осіб в сумі 61091,31 грн, у тому числі за земельною ділянкою у м. Ровеньки Луганської області в сумі 22946,94 грн та за земельною ділянкою у м. Довжанськ (м. Свердловськ) Луганської області в сумі 38144,37 грн, є протиправними.
Верховний Суд в постановах від 19 лютого 2019 року у справі № 825/999/17 та від 31 січня 2020 року у справі № 560/4131/18 зазначив, що у справах, в яких встановлено протиправність дій податкового органу щодо нарахування Товариству пені, належним способом захисту, що відновить порушені права позивача, є коригування в інформаційній системі органів ДФС даних інтегрованої картки шляхом виключення пені.
За таких обставин, належним способом відновлення порушеного права позивача у відповідних правовідносинах є зобов'язання відповідача відкоригувати в інформаційній системі органів ДПС дані інтегрованої картки Приватного підприємства «Айленд» шляхом виключення пені з орендної плати з юридичних осіб в сумі 61091,31 грн, у тому числі за земельною ділянкою у м. Ровеньки Луганської області в сумі 22946,94 грн та за земельною ділянкою у м. Довжанськ (м. Свердловськ) Луганської області в сумі 38144,37 грн.
Щодо доводів позивача про те, що узгоджені грошові зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб за звітні податкові періоди (календарні місяці) липень-грудень 2014 року не є податковим боргом внаслідок звільнення позивача від сплати грошового зобов'язання щодо орендної плати за землю, нарахованого за період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня 2014 року, в силу прямої норми статті 6 Закону № 1669 (в редакції, чинній до 08 червня 2016 року), якою під час проведення антитерористичної операції суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільнено від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, суд зазначає таке.
Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України (у редакції, чинній станом на час подання податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік) визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1 статті 49 Податкового кодексу України у редакції, чинній станом на час подання податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік).
Відповідно до пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України (у редакції, чинній станом на час подання податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік) платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Пунктом 49.16 статті 49 Податкового кодексу України (у редакції, чинній станом на час подання податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік) визначено, що незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом.
Пункт 54.1 статті 54 Податкового кодексу України (у редакції, чинній станом на час подання податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік) встановлює, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України (у редакції, чинній станом на час подання податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік) передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України (у редакції, чинній станом на час подання податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік) податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Наведені норми Податкового кодексу України вказують, що платник податку зобов'язаний сплачувати визначені ним податкові зобов'язання щодо плати за землю протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, а грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.
Отже, визначені позивачем грошові зобов'язання в звітних податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 19 лютого 2014 року № 9008236995 та від 19 лютого 2014 року № 9008217341, які ним в подальшому не відкориговано шляхом подання уточнюючих податкових декларацій, є такими, що підлягали сплаті у строки, визначені пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, та внаслідок не сплати стали податковим боргом.
Щодо доводів відповідача про те, що у справі відсутній предмет спору внаслідок сплати позивачем нарахованої пені з орендної плати з юридичних осіб в сумі 61091,31 грн, у тому числі за земельною ділянкою у м. Ровеньки Луганської області в сумі 22946,94 грн та за земельною ділянкою у м. Довжанськ (м. Свердловськ) Луганської області в сумі 38144,37 грн, суд зазначає, що сплата позивачем спірної пені не позбавляє останнього права в судовому порядку оскаржувати протиправні дії контролюючого органу з її нарахування та вимагати відновлення порушених прав, за захистом яких він звернувся до суду, шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, не довів суду правомірність оскаржуваних дій, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог (частина третя статті 139 КАС України).
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2102,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 23 жовтня 2020 року № 1622 (арк. спр. 6).
Оскільки позов задовольняється повністю, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн суд присуджує позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Луганській області, яким допущено порушення прав платника податків.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 91, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Приватного підприємства «Айленд» (ідентифікаційний код 32418971, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 642) до Головного управління ДПС у Луганській області (ідентифікаційний код 43143746, місцезнаходження: 93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Луганській області щодо нарахування в інтегрованій картці Приватного підприємства «Айленд» пені з орендної плати з юридичних осіб в сумі 61091,31 грн, у тому числі за земельною ділянкою у м. Ровеньки Луганської області в сумі 22946,94 грн та за земельною ділянкою у м. Довжанськ (м. Свердловськ) Луганської області в сумі 38144,37 грн.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Луганській області відкоригувати дані інтегрованої картки Приватного підприємства «Айленд» шляхом виключення пені з орендної плати з юридичних осіб в сумі 61091,31 грн, у тому числі за земельною ділянкою у м. Ровеньки Луганської області в сумі 22946,94 грн та за земельною ділянкою у м. Довжанськ (м. Свердловськ) Луганської області в сумі 38144,37 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Луганській області на користь Приватного підприємства «Айленд» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві грн 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.І. Чернявська