Унікальний №758/11697/2020 Головуючий в 1 інстанції - Ларіонова Н.М.
апеляційне провадження №22-ц/824/1757/2021 Доповідач - Приходько К.П.
12 січня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,
за участю секретаря Линок В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2020 року
у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Подільський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення неправильності в актовому записі та внесення змін до актового запису,
встановив:
В жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду м. Києва із даною заявою.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за вказаною вище заявою.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 через представника подала апеляційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилалася на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є дочкою, ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 , виданим 10 червня 1963 року, Железнодорожный б/Загс.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 , видане 03 жовтня 2007 року Відділом реєстрації смерті у місті Києві.
Після смерті її матері ОСОБА_2 , вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, для видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті її матері ОСОБА_2 .
Однак, під час підготовки переліку документів наданого нотаріусом виявилося, що її ім'я в актовому записі свідоцтва про народження вказується, як « ОСОБА_1 ».
Однак, це не відповідає дійсності оскільки з моменту народження, її батьки, завжди називали її по імені « ОСОБА_1 », а також в паспорті та всіх документах з моменту народження її ім'я зазначено, як « ОСОБА_1 », що підтверджується: копією паспорта серії НОМЕР_4 , виданого 03 березня 1998 року Подільським РУ ГУ МВС України в місті Києві; копією реєстраційного номеру облікової картки платника податків; копією закордонного паспорту серії НОМЕР_5 виданого 23 вересня 2011 року; копією водійського посвідчення серії НОМЕР_6 , виданого ДАІ МВС-УВС м. Києва; копією трудової книжки серії НОМЕР_7 ; копією атестату про середню освіту ОСОБА_1 ; копією свідоцтва про народження сина ОСОБА_5 ; копією диплому серії НОМЕР_8 ; копією похвальних листів; копією медичної карти; копією зошитів з навчального закладу; копією договору-купівлі продажу; копією державного акту на право власності на землю від 13 травня 1998 року; копією свідоцтва про народження дочки ОСОБА_6 .
ОСОБА_1 стало відомо, що після видачі свідоцтва про народження її матір'ю ОСОБА_2 особисто в вище зазначеному свідоцтві про народження ручкою було виправлено ім'я заявника з - « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ».
В подальшому, всі документи були складені на ім'я « ОСОБА_1 » та виданий паспорт та всі вище зазначені документи їй на ім'я « ОСОБА_1 ».
Таким чином, є встановленими розбіжності у записах імені заявника у актовому записі про його народження та інших правовстановлюючих документах, у тому числі і в документі, що засвідчує його особистість (паспорті), що є недопустимим та підлягає виправленню.
У зв'язку із виявленими невідповідностями у записах імені ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за внесенням змін до актового запису про народження, однак їй в цьому було відмовлено, роз'яснено, що внесення змін до актового запису про народження неможливе через відсутність підстав для внесення змін до актового запису.
Оскільки виникли неточності, які неможливо змінити в позасудовому порядку, вважає за необхідне встановити факт неправильності запису в актовому записі про народження та зобов'язати Подільський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису про народження.
Вважає, що в даному випадку відсутній спір про право, оскільки спір повинен мати правовий характер, тобто стосуватися прав, обов'язків, свобод чи інтересів конкретної особи.
Просила скасувати ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2020 року, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що з поданої ОСОБА_1 заяви вбачається спір про право.
Крім цього, суд першої інстанції виходив з того, що в порядку розгляду справ за заявами поданими в порядку окремого провадження не зостановлюється рішення про зобов'язання вчинити дії.
З висновками суду першої інстанції в частині відмови у відкритті провадження у справі за вимогою про встановлення неправильності в актовому записі колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.
У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам ухвала суду першої інстанції у повній мірі не відповідає.
Так, частиною 1 статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться у ч. 1 ст. 315 ЦПК України, який не є вичерпним.
Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що суттєвою ознакою окремого провадження є безспірність розгляду справи. При цьому, суд, розглядаючи заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, не встановлює нових фактів, а лише підтверджує наявність або відсутність таких фактів у разі неможливості заявником одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт.
В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що із заяви вбачається спір про право, оскільки за даними Подільського РВ ДРАЦС м. Києва (лист №С-16/20.9-36а від 07 жовтня 2020 року), в актовому записі про народження вказано правильне ім'я дитини « ОСОБА_1 », а в свідоцтві про народження має самостійне виправлення матір'ю дитини імені на « ОСОБА_1 ».
Однак з вищенаведеними висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного.
За приписами ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 1 постанови № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (із змінами внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.1998 року) в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:
- згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
- заявник не має можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Таким чином, поняття «спір про право» пов'язане виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів не може бути й спору про право.
Висновок суду про те, що із заяви вбачається спір про право, є припущенням, оскільки не ґрунтується на матеріалах справи, в яких відсутні докази того, що заінтересована особа - Подільський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), порушує, оспорює або не визнає права заявника.
Зокрема, з листа Подільського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) №С-16/20.9-36а від 07 жовтня 2020 року (а.с.8) вбачається, що заявнику повідомлено, що відсутні підстави для внесення змін до актового запису про народження заявниці. При цьому, заявнику рекомендовано з цього питання звернутись до суду.
Таким чином, даних, які б свідчили про те, що заінтересована особа оспорює або не визнає права заявника на момент відкриття провадження у справі немає, в зв'язку із чим висновок суду про відмову у відкритті провадження з підстав, передбачених ч. 4 ст. 315 ЦПК України, є необґрунтованим та передчасним.
При цьому, колегія суддів зауважує, що в подальшому суд не позбавлений можливості залишити заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, без розгляду, за умови встановлення судом по справі спору про право (ч. 4 ст. 315 ЦПК України).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Оскільки Подільським районним судом м. Києва ухвалу від 23 жовтня 2020 року в частині відмови у відкритті провадження щодо вимоги про встановлення факту неправильності запису в актовому записі про народження постановлено з порушенням норм процесуального права, зокрема ч. 4 ст. 315 ЦПК України, ухвала в цій частині підлягає скасуванню в порядку, визначеному ст.379 ЦПК України, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В решті ухвала є законною та обґрунтованою та повинна бути залишеною без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382, 383 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2020 року в частині відмови у відкритті провадження щодо вимоги встановлення факту неправильності запису в актовому записі про народження скасувати.
Направити справу в цій частині до суду першої інстанції для продовження вирішення питання про відкриття провадження у справі.
В решті ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено 15 січня 2021 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді С.О. Журба
Т.О. Писана