Справа №756/4283/18/20 Провадження №11-кп/824/1207/2021Головуючий у І інстанції: ОСОБА_1
11 січня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120171005007275, по обвинуваченню:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 20.09.2012 року Оболонським районним судом міста Києва за ч.2 ст.185 КК України до 4 років і 3 місяців позбавлення волі;
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадження ОСОБА_8 на вирок Оболонського районного суду міста Києва від 29 серпня 2019 року,-
Вироком Оболонського районного суду міста Києва від 29 серпня 2019 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки та покладено на нього обов'язки, передбаченні ст.76 цього Кодексу.
По справі вирішено питання про речові докази.
За вироком суду ОСОБА_7 визнаний винуватим у тому, що він 03.08.2017 року о 12 год, перебуваючи в приміщенні торгівельного залу магазину ТОВ «Епіцентр К» за адресою: м.Київ, вул.Полярна, 20-Д, реалізуючи злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, склав в сумку товар на загальну суму 402 грн. 20 коп. та не розрахувавшись за нього, вийшов з магазину, проте не зміг завершити злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками охорони магазину.
В поданій апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини та правову кваліфікацію дій обвинуваченого, просить вирок суду скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону (ст.75 КК України).
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що, звільняючи обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, суд належним чином не врахував тяжкість вчиненого ним злочину, дані про особу винного, а саме те, що він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, не має стійких соціальних зв'язків, не одружений, не працевлаштований, що свідчить про неможливість виправлення ОСОБА_7 без реального відбування покарання. Звертає увагу і на те, що товари, які намагався викрасти обвинувачений, не є предметами першої необхідності.
За наведених обставин вважає, що суд неправильно застосував положення ст.75 КК України та звільнив обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.
За результатами апеляційного розгляду просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.
В решті вирок суду просить залишити без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення прокурора, яка підтримала подану апеляційну скаргу, обвинуваченого, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вважав вирок суду законним і обґрунтованим, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження, проаналізувавши апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Суд першої інстанції, допитавши обвинуваченого ОСОБА_7 , за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювались, та розглянув кримінальне провадження в порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України.
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини вчиненого злочину та правова кваліфікація дій ОСОБА_7 за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України учасниками судового провадження не оспорюється та не оскаржується, а тому у відповідності до положень ст.404 КПК України апеляційною інстанцією не перевіряються.
Призначаючи ОСОБА_7 покарання за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, суд першої інстанції, діючи у відповідності до вимог ст.65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який у відповідності до вимог ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, дані про особу винного, а саме те, що він раніше судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд обґрунтовано визнав його щире каяття та сприяння розкриттю злочину; обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
З урахуванням встановлених обставин та тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного, наявності обставин, які пом'якшують покарання, та відсутності обставин, які обтяжують покарання, суд першої інстанції дійшов висновку, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, а тому на підставі положень ст.75 КК України звільнив його від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду про можливість звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч.1 ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховувати тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Звільняючи ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного, в тому числі і те, що він раніше засуджувався за вчинення аналогічного злочину, наявність обставин, що пом'якшують його покарання, а тому обґрунтовано та на законних підставах прийшов до висновку, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
Колегія суддів також враховує, що обвинувачений ОСОБА_7 постійно проживає з матір'ю та батьком, який має ІІ групу інвалідності і є непрацездатним, про що свідчать відповідні довідки. Цим самим спростовуються доводи прокурора про відсутність у обвинуваченого стійких соціальних зв'язків.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 без відбування покарання з випробуванням, а тому вирок суду відносно обвинуваченого ОСОБА_7 залишає без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК, колегія суддів, -
Вирок Оболонського районного суду міста Києва від 29 серпня 2019 року, ухвалений щодо ОСОБА_7 , залишити без змін, а апеляційну прокурора у кримінальному провадження ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення судом апеляційної інстанції.
Судді:
________________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4