Рішення від 15.01.2021 по справі 620/5445/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2021 року Чернігів Справа № 620/5445/20

Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом Передерія Олександра Олександровича заявленого в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду в інтересах свого неповнолітнього сина - ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області (далі - ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області від 29.09.2020 №25-14296/14-20-сг про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що незважаючи на поданий ним належним чином оформлений та повний пакет документів, в порушення приписів чинного земельного законодавства, відповідачем було прийнято протиправне рішення, яке просить скасувати.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 17.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачам для подання відзиву на позов або заяви про визнання адміністративного позову 15 - денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Представником ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області, в межах встановленого судом строку, подано до суду відзив на позов, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що 10.12.2020 Головне управління передало, а Березнянська селищна рада прийняла у комунальну власність земельні ділянки згідно додатку, про що складено та підписано сторонами акт приймання-передачі, з якого вбачається, що до нього включено земельну ділянку з кадастровим номером 7423055300:04:000:0096.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так 28.08.2020 ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, його малолітній дитині - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , орієнтовною площею 2 гектара, безоплатно у власність за рахунок земель запасу Менського району на території Березнянської селищної ради, додавши до заяви графічні матеріали, на яких зображено бажане місце розташування земельної ділянки, копію паспорта, копію свідоцтва про народження дитини, копію ідентифікаційного коду свого і дитини, копію дозволу на користування надрами від 31.05.2006 №3835, копію розпорядження Менської районної державної адміністрації, копію нотаріально завіреної заяви (а.с.12).

Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, розглянувши заяву ОСОБА_1 , наказом від 29.09.2020 № 25-14296/14-20-сг «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення, розташованої на території Березнянської селищної ради Менського району Чернігівської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, за цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (01.03), з таких підстав: земельна ділянка, яка за складом угідь є ріллею, включена до державного акту на право колективної власності, виданого АТ «Березнянське», серії І-ЧН №000030, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю від 31.12.1996 за №26; відповідно до рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.02.2014 по справі №927/1636/13 про скасування вищезазначеного Акту до земель державної форми власності переведені лише землі під господарськими будівлями та дворами; у заяві не вказано особу, яка представляє інтереси малолітньої дитини (а.с.19).

Вважаючи оскаржувану відмову, викладену у наказі, протиправною, позивач звернувся до суду з позовом за захистом охоронюваних законом прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності визначені статтею 116 Земельного кодексу України.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з положеннями частини сьомої наведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

При цьому відповідно до положень статті 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб'єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 ЗК України;

- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року в справі № 815/5987/14 та Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17.

Отже вказаними нормами встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень.

Позивачем, при зверненні до ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області із заявою про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки додано до заяви графічні матеріали, які містять зазначення бажаного місця розташування та розміру земельної ділянки, що надає можливість перевірити місце її розташування на відповідність вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, містобудівній документації, схемам землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому порядку.

ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, розглянувши заяву ОСОБА_1 , наказом від 29.09.2020 № 25-14296/14-20-сг «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» відмовило у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Березнянської селищної ради Менського району Чернігівської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (01.03), з таких підстав: земельна ділянка, яка за складом угідь є ріллею, включена до державного акту на право колективної власності, виданого АТ «Березнянське», серії І-ЧН №000030, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю від 31.12.1996 за №26; відповідно до рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.02.2014 по справі №927/1636/13 про скасування вищезазначеного Акту до земель державної форми власності переведені лише землі під господарськими будівлями та дворами; у заяві не вказано особу, яка представляє інтереси малолітньої дитини.

Щодо посилання відповідача у наказі на те, що земельна ділянка, яка за складом угідь є ріллею, включена до державного акту на право колективної власності, виданого АТ «Березнянське», серії І-ЧН №000030, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю від 31.12.1996 за №26, який скасований рішенням Господарського суду Чернігівської області від 11.02.2014 по справі №927/1636/13, але до земель державної форми власності переведені лише землі під господарськими будівлями та дворами, суд зазначає наступне.

У відповідності до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Проте належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що земельна ділянка, яку просить виділити позивач, не відноситься до земель державної форми власності матеріали справи не містять.

Водночас як вбачається з наказу від 10.12.2020 № 43-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» відповідачем передано Березнянській селищній раді Менського району Чернігівської області у комунальну власність Березнянської територіальної громади земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, загальною площею 2425,6856 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Березнянської територіальної громади Менського району Чернігівської області, згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки (а.с.46-47).

З додатку до акту приймання-передачі від 10.12.2020 вбачається, що до нього включено земельну ділянку з кадастровим номером 7423055300:04:000:0096 (порядковий номер 42) (а.с.48-49).

Суд, також, відхиляє посилання, що у заяві не вказано особу, яка представляє інтереси малолітньої дитини, оскільки до заяви позивачем було додано копію паспорта, копію свідоцтва про народження дитини та копію заяви про надання згоди на набуття у власність малолітнім ОСОБА_1 земельної ділянки.

За таких обставин викладені відповідачем у наказі підстави для відмови суд розцінює як відсутність жодної, з передбачених частиною 7 статті 118 ЗК України, підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

За вказаних обставин суд дійшов обґрунтованого висновку, що ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області з непередбачених законом підстав відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

У свою чергу, відмова за відсутності підстав, визначених частиною сьомою статті 118 ЗК України, свідчить про відсутність наміру суб'єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення у формі, передбаченій чинним законодавством.

Відповідно до пунктів 2, 4 та 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення; визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити певні дії; визначити інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області від 29.09.2020 №25-14296/14-20-сг про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою та задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Передерія Олександра Олександровича заявленого в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 29.09.2020 № 25-14296/14-20-сг про відмову у наданні малолітньому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дозволу на розробку проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 гектара, безоплатно у власність за рахунок земель запасу Менського району на території Березнянської селищної ради.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру в Чернігівській області (пр-т Миру, 14, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 39764881).

Повний текст рішення виготовлено 15.01.2021.

Суддя В.В. Падій

Попередній документ
94178147
Наступний документ
94178149
Інформація про рішення:
№ рішення: 94178148
№ справи: 620/5445/20
Дата рішення: 15.01.2021
Дата публікації: 18.01.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них