Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
15 січня 2021 р. № 520/18241/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не здійснення позивачу перерахунку пенсії з 01.04.2019 року по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФХ-113411 від 07.09.2020 року, що складена на виконання рішення ХОАС від 29.07.2020 року по справі №520/3149/2020;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати пенсію позивачу з 01.04.2019 року, виходячи з відповідних сум грошового забезпечення, зазначених в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФХ-113411 від 07.09.2020 року і здійснити виплату позивачу єдиним платежем перерахованої суми пенсії з 01.04.2019 року, виходячи зі 100% перерахованої суми пенсії без використання при такій виплаті постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно правових актів (в т.ч. Постанови КМУ №649 від 22.08.2018 року "Про порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", тощо), які надають боржнику можливість відстрочення чи розстрочення виплат, з урахуванням компенсації, передбаченої Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за період з 01.04.2019 року по дату фактичної виплати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області протиправно відмовлено у здійсненні перерахунку та виплаті його пенсії на підставі довідки №ФХ-113411 від 07.09.2020 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якій зазначено, з поміж іншого, додаткові види грошового забезпечення. Позивач вважає, що факт надання відповідачу нової довідки, є безумовною підставою для перерахунку його пенсії.
По справі було відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ним.
Відповідач надав відзив на позов, в якому, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на той факт, що нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, Урядом України не приймалося. Отже, відповідач вважає, що підстави проведення перерахунку пенсії позивача відсутні.
У своїй відповіді на відзив позивач підтримав правову позицію, викладену в позовній заяві.
Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року з 08.07.2005 року.
05.03.2019 набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 року у справі № 520/3149/2020 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 . Код ЄДР НОМЕР_2 ) щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХП “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , Код ЄДР НОМЕР_2 ) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії.
На виконання зазначеного судового рішення відповідачем була складена нова довідка №ФХ-113411 від 07.09.2020 року і надіслана до ГУ ПФУ з супровідним листом від 07.09.2020 року.
06.10.2020 року представником позивача було направлено адвокатський запит до ГУ ПФУ у Харківській області про отримання інформації щодо проведення перерахунку пенсії позивача за оновленою довідкою №ФХ-113411 від 07.09.2020 року з 01.04.2019 року, що була складена Харківським ОВК та направлена до відповідача на виконання рішення ХОАС від 29.07.2020 року по справі №520/3149/2020.
На вказаний запит 23.10.2020 року позивачем отримано відповідь №2000-0203-8/77748 від 13.10.2020 року, якою фактично відмовлено в проведенні перерахунку пенсії позивача за відсутності правових підстав для проведення такого перерахунку.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 № 45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393” затвердив Порядок № 45.
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції постанови № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Грошове забезпечення було підвищено постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
При цьому, згідно з пунктом 5 Порядку №45, в редакції до 05.03.2019 року без врахування змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 року №103, які визнані протиправними та нечинними рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року по справі №826/3858/18, для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням, зокрема, посадового окладу.
Крім того, суд зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1.
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Як встановлено матеріалами справи та підтверджується письмовими доказами, оновлена довідка відносно позивача №ФХ-113411 від 07.09.2020 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, передбачених постановою КМУ від 30.08.2017 №704 станом на 05.03.2019 для перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019, була направлена відповідачу супровідним листом від 07.09.2020 року.
Після отримання довідки №ФХ-113411 від 07.09.2020 року, у відповідача виник обов'язок у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Порядку №45 перерахувати пенсію позивачу.
Проте, відповідачем, не виконуючи норми чинного законодавства, не проведено перерахунку пенсії позивача.
Таким чином, з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою КМУ "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ та статті 9 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Отже, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні позивачу перерахунку пенсії з 01.04.2019 року за довідкою Харківського обласного військового комісаріату №ФХ-113411 від 07.09.2020 року, а також в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати пенсію позивачу з 01.04.2019 року, виходячи з відповідних сум грошового забезпечення, зазначених в довідці Харківського обласного військового комісаріату №ФХ-113411 від 07.09.2020 року і здійснити її виплату.
Відносно вимоги позивача здійснити виплату суми перерахунку пенсії єдиним платежем з 01.04.2019, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів" (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції"). "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12.07.2001 у справі Ганс-Адам ІІ проти Німеччини"). "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копецький проти Словаччини").
У даному випадку легітимні сподівання позивача на отримання пенсійний виплат з 01.04.2019 передбачені чинними нормами Законів України, тобто вони є конкретними. Таким чином, на них поширюється режим «існуючого майна».
Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 червня 2014 року у справі «Суханов та Ільченко проти України» зазначив, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 35).
За змістом судової практики Європейського суду з прав людини захист законних сподівань (очікувань) є одним з аспектів правової визначеності.
Принцип законного очікування спрямований на те, щоб у випадках, коли особа переконана, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до норм правової системи, забезпечити захист цих очікувань.
У зв'язку з чим вимога позивача у цій частині підлягає задоволенню.
В зобов'язальній частині позову щодо невикористання при виплаті пенсії постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно правових актів (в т.ч. Постанови КМУ №649 від 22.08.2018 року "Про порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", тощо), які надають боржнику можливість відстрочення чи розстрочення виплат, позов не підлягає задоволенню, оскільки спір у даній справі в площині зазначеного не виник.
Щодо вимоги позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити компенсацію втрати частини доходів, суд зазначає наступне.
Згідно ч.2 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" ( надалі - Закон) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 вищевказаного Закону передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) ( ст. 3 Закону).
Відповідно до пункту 2 "Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001 року.
Також відповідно до п.3 даного Порядку, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Пунктом 4 порядку визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Отже, основною умовою для виплати громадянину компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії).
Компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Відповідно до правової позиції, висловленої у Постанові Верховного суду України від 18.11.2014 року по справі №21-518а14 - основною умовою для виплати громадянину компенсації за ст.46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст.2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, є порушенням встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією в даному випадку (УПФУ) добровільно чи на виконання рішення суду.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Факт того, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно не нараховувало та не виплатило позивачу пенсію розмір якої обчислений з грошового забезпечення визначеного Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки в довідці від 30.11.2020 №ФХ-117213, знайшов своє підтвердження в ході розгляду справи.
Суд, враховуючи також правову позицію, викладену ВСУ у постанові від 11.07.2017 р. у справі № 2а-1102/09/2670 зазначає, що Закон України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядок проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
При цьому, слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Як свідчить позиція Європейського Суду у справі Yvonne van Duym v. Homme Office (case 41/74 Duym v. Homme Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в цьому випадку це встановлення компенсації за порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Зважаючи на викладене, зазначена частина позову підлягає задоволенню у спосіб зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", а доказів понесення позивачем інших судових витрат до суду не надано.
Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунку пенсії з 01.04.2019 року за довідкою Харківського обласного військового комісаріату №ФХ-113411 від 07.09.2020 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.04.2019 року, виходячи з відповідних сум грошового забезпечення, зазначених в довідці Харківського обласного військового комісаріату №ФХ-113411 від 07.09.2020 року, здійснивши виплату перерахованої суми пенсії однією сумою з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходу з 01.04.2019 року по дату фактичної виплати, розрахувавши її розмір за методикою, відповідно до ст.3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
У задоволенні решти позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 15 січня 2021 року.
Суддя Заічко О.В.