Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
15 січня 2021 року № 520/16869/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження нарахування і виплати пенсії 10 прожитковими мінімумами ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснювати перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 , відповідно до п. 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробувального складу, затвердженого постановою КМУ від 21.07.1992 року № 418 (в редакції постанови КМУ від 09.08.2005 року № 713) з 01 березня 2017 року в розмірі 17163, 82 гривень, 01 березня 2018 року в розмірі 23526,45 гривень та з 01 березня 2019 року в розмірі 29357,95 гривень з урахуванням вже виплаченої пенсії та без обмеження граничним розміром.
Ухвалою суду від 30.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що одержує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" як працівник льотного складу. Позивач вважає, що має право на перерахунок пенсії з 01 березня 2017 року без встановлення обмеження граничного розміру відповідно до підпункту "в" пункту 7 Порядку призначення та виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробувального складу, затвердженого постановою КМУ від 21.07.1992 № 418 (в редакції постанови КМУ від 09.08.2005 № 713), а тому звернувся із відповідною заявою до Головного управління ПФУ в Харківській області щодо такого перерахунку і виплати. Однак відповідач листом від 03 листопада 2020 року № 8990-13113/Л-02/8-2000/20 відмовив у вказаному перерахунку у зв'язку з відсутністю підстав для цього. Позивач не погоджується з рішенням відповідача та зазначає, що згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI від 08.07.2011 обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Зазначає, що пенсію йому було призначено у 2000 році на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення". Відтак, зменшення відповідачем розміру належних позивачу пенсійних виплат з посиланням на зміни пенсійного законодавства, норми якого не поширюються на позивача, є неприпустимим та протиправним.
Відповідач не погодився з позовними вимогами позивача та направив до суду відзив, в якому на обґрунтування заперечень зазначив, що виходячи із даних пенсійної справи, Позивачу були проведені перерахунки пенсії з 01.03.2017, з 01.03.2018, з 01.03.2019. Норма Закону №3668-VI стосується виплат пенсії, призначеної до 01.10.2011, та розмір якої перевищував встановлений цим Законом її максимальний розмір. Виплата таких пенсій здійснюється без підвищень, доплат та інших перерахунків до того моменту, коли встановлений максимальний розмір пенсії відповідатиме розміру відповідної пенсії. Таким чином, вказана норма жодним чином не скасовує обмеження максимального розміру пенсій, призначених до набрання чинності Законом №3668-VI, в тому числі позивача. Розмір пенсії позивача перевищує передбачений законом максимальний її розмір, такі положення закону неконституційними не визнавались і підлягали застосуванню Управлінням під час перерахунку та виплати пенсії.
Крім того, у відзиві відповідач зазначив, що позивач вже звертався до суду з позовом щодо перерахунку та виплати пенсії з 01.03.2018 та з 01.03.2019 без обмеження, рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/2922/2020 позов було залишено без задоволення.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з вимогами ст. 229 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, яка була призначена з 20.04.2000 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, як особі льотного складу.
Позивач 05.10.2020 звернувся до Управління із заявою про роз'яснення порядку та підстав обмеження пенсії граничним розміром.
Листом від 03 листопада 2020 року № 8990-13113/Л-02/8-2000/20 відповідачем надано роз'яснення з вказаного питання із посиланням на норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
Судом також з матеріалів справи встановлено, що позивач 24.10.2019 звертався до відповідача з заявою про перерахунок пенсії без обмеження граничним розміром, за результатами розгляду якої відповідачем було надано відповіді від 19.11.2019 та від 14.02.2020.
Відповідач, не погодившись з зазначеними відповідями, звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження граничним розміром пенсії ОСОБА_1 при здійсненні перерахунку пенсії з 01 березня 2018 року та з 01 березня 2019 року та зобов'язання здійснювати виплату пенсії за вказані періоди без обмеження граничним розміром.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2020 по справі № 520/2922/2020 в задоволенні позовної заяви відмовлено та зазначено, що пенсійний орган, здійснюючи в березні 2018 року та в подальшому перерахунок пенсії позивачу та її виплату з урахуванням встановлених наведеними законодавчими положеннями обмежень, діяв правомірно. Рішення набрало законної сили 31.08.2020, не оскаржене та не скасоване.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 01.03.2017 пенсія позивача складала 10740,00грн.
Виходячи із даних пенсійної справи, Позивачу були проведені перерахунки пенсії з 01.03.2017, з 01.03.2018, з 01.03.2019.
З 01.03.2017 загальний розмір пенсії Позивача - 11496,49 грн., максимальний розмір пенсії -10740,00 грн (з обмеженням).
01.03.2018 загальний розмір пенсії Позивача - 16498,28 грн., максимальний розмір пенсії - 13730,00 грн. (з обмеженням).
з 01.03.2019 загальний розмір пенсії - 20587,71 грн., максимальний розмір пенсії - 14970.00 грн. (з обмеженням).
Предметом розгляду у даній справі є правомірність обмеження пенсійним органом граничним розміром пенсій за вислугу років працівникам льотно- випробувального складу при здійсненні перерахунку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, з приводу обмеження пенсії позивача максимальним розміром з 01.03.2017, суд виходить з таких норм діючого законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України визначаються Законами України від 09 липня 2003 року №1058-VI «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-VI), Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ).
Відповідно до статті 51 Закону № 1058-IV пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Частиною 3 статті 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII) встановлено, що працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою - третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.
Згідно зі статтею 54 Закону №1788-XII працівники льотного і льотно-випробного складу після досягнення 50 років і за наявності вислуги років на цих посадах станом на 1 квітня 2015 не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок мають право на пенсію за вислугу років незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, в яких вони зайняті.
Перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу, Перелік посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років та Порядок призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21липня 1992 року №418.
У відповідності до пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2015 року №529) пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу призначаються у розмірі 55 процентів заробітку (пункт 6 цього Порядку) і за кожний рік вислуги (у чоловіків - понад 30 років і у жінок - понад 25 років) пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії за віком. За кожний рік роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктом «а» статті 13та статтею 14 Закону, пенсія збільшується на 1 процент заробітку.
Згідно з пунктом «в» пункту 7 Порядку у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня (починаючи з 2005 року) заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до цього пункту, збільшується на коефіцієнт, який визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому проводиться перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії. Коли розмір пенсії, обчислений із заробітку, визначеного відповідно до цього пункту, менший ніж розмір пенсії до перерахунку, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Отже, законодавством, передбачено право позивача на перерахунок його пенсії в разі збільшення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня. Проте, відповідачем було відмовлено позивачу у здійсненні такого перерахунку із посиланням на існування законодавчого обмеження розміру призначеної йому пенсії.
За правилами статті 2 Закону №3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до частини 3 статті 85 Закону №1788-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з абзацом 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положення» Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Аналізуючи норми абзаців 1, 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положення» Закону №3668-VI, суд зазначає, що вказані норми Закону №3668-VI стосуються виплат пенсії, призначеної до 01.10.2011, та розмір якої на час призначення перевищував встановлений цим Законом її максимальний розмір. Виплата таких пенсій здійснюється без підвищень, доплат та інших перерахунків до того моменту, коли встановлений максимальний розмір пенсії відповідатиме розміру відповідної пенсії.
Застереження у пункті 2 Прикінцевих положень Закону № 911-VIII, що обмеження виплати максимального розміру пенсії застосовуються з 1 січня 2016 року, означає, що пенсії, які призначені до 1 січня 2016 року та перевищують встановлений максимум, не можуть бути зменшені. Проте, їх перерахунок має відбуватися у відповідності до правил, передбачених абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положення» Закону №3668-VI.
Наведені в пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI норми є спеціальними, оскільки їх дія розповсюджується на окрему групу суб'єктів, яка обумовлена певними особливостями (зокрема, осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом тощо).
Судова колегія Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 24.06.2020 року по справі № 580/234/19 зазначила, що положення цього пункту спрямовані на врегулювання питань, які виникають у зв'язку із застосуванням Закону № 3668-VI щодо осіб, права яких внаслідок такого застосування могли підлягати звуженню. У зв'язку з цим положення пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668-VI, а саме - усі його чотири абзаци, застосовуються у системному зв'язку між собою.
При цьому, звертає на себе увагу факт, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI встановлюють межі застосування норм інституту «обмеження максимального розміру пенсії» за колом осіб в момент набуття чинності Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.
Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI).
Норми статті 2 Закону № 3668-VI кореспондуються з положеннями частини третьої статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Такий висновок зробив Верховний Суд у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в Постанові від 24.06.2020 року у справі 580/234/19.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається зі встановлених по справі обставин, починаючи з 01 березня 2017 року внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищив максимальний.
Оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону № 3668-VI, то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Зазначені положення Закону № 3668-VI та частини третьої статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов'язкові для застосування.
З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині обмеження пенсії позивача максимальним розміром з 01.03.2017 року, відтак в задоволенні позову у вказаній частині належить відмовити.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач вже звертався до суду з позовом щодо перерахунку та виплати пенсії з 01.03.2018 та з 01.03.2019 без обмеження граничним розміром. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2020 по справі № 520/2922/2020 позов було залишено без задоволення, рішення набрало законної сили.
Предметом розгляду у справі № 520/2922/2020 та у даній справі є правомірність обмеження пенсійним органом граничним розміром пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробувального складу при здійсненні перерахунку, зокрема з 01.03.2018 та з 01.03.2019.
При цьому суд зазначає, що відповідний перерахунок здійснюється пенсійним органом незалежно від звернення пенсіонера, а відтак не пов'язаний з поданням відповідних заяв отримувачем пенсії.
Відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
У справі, що розглядається, та справі № 520/2922/2020 спір виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Зазначені позивачем у позовних вимогах числові значення пенсії, які позивач вважає за такі, що повинні йому виплачуватись без обмеження максимальним розміром, матеріалами справи та доводами позовної заяви жодним чином не обґрунтовані та не підтверджені, з огляду на що в суду відсутні підстави вважати вказані позивачем суми іншими підставами подання позову або зміною обставин, за яких подається позов. Інших підстав та обставин, відмінних від тих, яким було надано оцінку Харківським окружним адміністративним судом у справі № 520/2922/2020, судом не встановлено, а позивачем не зазначено.
Правомірність проведення перерахунку та обмеження позивачу пенсії максимальним розміром з 01.03.2018 та з 01.03.2019 було надано оцінку в судовому рішенні у справі № 520/2922/2020, яке набрало законної сили.
З огляду на вищевикладене, суд вбачає підстави для закриття провадження у справі в частині вимог щодо перерахунку та виплати пенсії з 01.03.2018 та з 01.03.2019 без обмеження граничним розміром.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 238, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії в частині вимог, що стосуються перерахунку та виплати пенсії з 01.03.2018 та з 01.03.2019 без обмеження граничним розміром.
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії в частині вимог, що стосуються перерахунку та виплати пенсії з 01.03.2017 без обмеження граничним розміром - відмовити.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення, з урахуванням перебування судді у відпустці, складено 15 січня 2021 року.
Суддя Білова О.В.