Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
15 січня 2021 р. справа № 520/15696/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньов О.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (пп НОМЕР_3 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 (пп НОМЕР_3 ), у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 (пп НОМЕР_3 ) щодо ненарахування та невиплаті ОСОБА_1 витрачені кошти під час виконання покладених обов'язків, а саме сплати судового збору у розмірі 1261 грн 20 коп. (одна тисяча двісті шістдесят одна гривня 20 копійок);
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (пп НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 витрачені кошти під час виконання покладених обов'язків, а саме сплати судового збору у розмірі 1261 грн 20 коп. (одна тисяча двісті шістдесят одна гривня 20 копійок).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача щодо ненарахування та невиплати йому витрачених коштів під час виконання покладених на нього обов'язків є протиправними.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 відкрито спрощене провадження у справі, яку отримано відповідачем 23.11.2020.
Відповідач не скористався процесуальним правом подати відзив на позов.
Згідно з ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Будь-які інші заяви по суті справи до суду не надходили.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 24.05.2017 по 03.06.2020 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_5 .
Наказом командира військової частини польова пошта НОМЕР_3 ( НОМЕР_5 ) (по стройовій частині) від 24.05.2017 № 111 зарахований до списків особового складу військової частини, наказом командира військової частини НОМЕР_5 (по стройовій частині) від 03.06.2020 №115 позивача виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_5 .
Як вказано позивачем, під час проходження служби у військовій частині на його було покладено обов'язки ведення претензійно-позовної роботи.
Позивачем у позові зазначено, що з метою належного ведення претензійно-позовної роботи ним було подано апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2020 № 520/3105/2020, але у зв'язку з відсутністю належного фінансування у військовій частині НОМЕР_5 кошти на сплату судового збору, 27.05.2020 ОСОБА_1 сплачено судовий збір на суму 108 грн 60 коп. та 1152 грн 60 коп., уього 1261,20 грн.
На підтвердження вказаних обставин позивачем до позовної заяви додано копію квитанції № ПН 2132565 від 27.05.2020 на суму 108,60 грн та копію меморіального ордеру № 688045 від 27.05.2020 на суму 1152,60 грн.
01 червня 2020 року позивачем подано рапорт про виплату йому витрачених коштів на сплату судового збору на загальну суму 1261 грн. 20 коп.
Позивач вказав, що 11 серпня 2020 року ним надіслано до відповідача лист, в якому він просив виплатити йому витрачені кошті на сплату судового збору на загальну суму 1261,20 грн, що підтверджуються накладною 8430109932632 від 12.08.2020.
У зв'язку з неотриманням на час складання позовної заяви будь-якої відповіді від відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІ1 (далі - Закон №2011-ХІІ) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
У відповідності до частини першої статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (ч. 2 ст. 9 Закону №2011-ХІІ).
Згідно із частинами 6, 9 статті 14 Закону №2011-ХІІ при виконанні службових обов'язків, військовослужбовцям відшкодовуються витрати в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 9 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105 передбачено, що підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у звязку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Податкового кодексу України.
У відповідності до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 особа, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Як встановлено судом, відповідачем при виключенні позивача зі списків особового складу військової частини всупереч вищенаведеним вимогам чинного законодавства не відшкодовано позивачу суму 1261,20 грн, яку ОСОБА_1 особисто сплачено як судовий збір, що підлягав сплаті відповідачем як стороною у справі №520/3105/2020.
Доказів протилежного відповідачем не надано.
Окрім того, відповідач як суб'єкт владних повноважень, не скористався процесуальним правом надати відзив на позовну заяву, що з урахуванням встановлених у справі обставин та з огляду на приписи ч.4 ст.159 КАС України суд кваліфікує як визнання позову.
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про протиправність дій військової частини щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 витрачені кошти під час виконання покладених обов'язків, а саме сплати судового збору у розмірі 1261 грн 20 коп.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі
прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 витрачені кошти під час виконання покладених обов'язків, а саме сплати судового збору у розмірі 1261 грн 20 коп.
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (пп НОМЕР_3 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 (пп НОМЕР_3 ) щодо ненарахування та невиплаті ОСОБА_1 витрачені кошти під час виконання покладених обов'язків, а саме сплати судового збору у розмірі 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) грн 20 коп.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (пп НОМЕР_3 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) витрачені кошти під час виконання покладених обов'язків, а саме сплати судового збору у розмірі 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) грн 20 коп.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 15 січня 2020 року.
Суддя (підпис) О.Г. Котеньов
Згідно з оригіналом.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду 15.01.2021.
Рішення не набрало законної сили.
Секретар с/з ___________ А.І. Блудова