Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
15 січня 2021 року № 520/15536/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344) про повернення безпідставно сплачених коштів,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , в якому просить суд:
- зобов'язати Відповідача повернути ОСОБА_1 кошти помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна у розмірі 10974,00 грн (десять тисяч дев'ятсот сімдесят чотири грн) та 840,8 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.) судового збору;
- зобов'язати Відповідача сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України в Харківській області подання про повернення Позивачеві суму сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна у розмірі 10974,00 грн. (десять тисяч дев'ятсот сімдесят чотири грн.)
Ухвалою суду від 11.11.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі за цим позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що у лютому 2018 року придбала нерухоме майно - квартиру та сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Оскільки позивач придбала житло вперше, то вона не мала сплачувати відповідний збір, у зв'язку з чим звернулась до відповідача із заявою про повернення зайво сплачених грошових коштів. Рішенням відповідача позивачу відмовлено у зв'язку з тим, що за інформацією наведеною у зверненні позивача неможливо остаточно зробити висновок про те, що позивач придбала квартиру вперше, з огляду на що підстави для направлення подання відсутні. Позивач вважає, що має право на повернення сплаченого нею збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Представник відповідача не погодився з позовними вимогами та надав відзив на позов, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що на даний час не існує правових механізмів порядку підтвердження факту первинного придбання житла, обов'язок щодо сплати збору встановив нотаріус. Крім того, на пенсійний орган покладено обов'язок лише формування та направлення подання до відповідних управлінь Державної казначейської служби України, яке в свою чергу здійснює повернення коштів. Крім того, позивач сплатив збір на рахунок УДКС України в Київському районі м. Харкова, а не на рахунок органу Пенсійного фонду.
Відповідно до ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з вимогами ст. 229 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
На підставі договору купівлі-продажу квартири від 23.02.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Алексєєвою Л.В. за реєстровим № 335, укладеного між позивачем та ТОВ «АСН-Інвест» в особі Директора Шинкевича В. В. позивач придбала у власність квартиру АДРЕСА_2 .
Під час укладення договору купівлі-продажу квартири позивачем було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 10974,00 грн. (десять тисяч дев'ятсот сімдесят чотири гривні 00 коп.) - 1% від вартості квартири, що підтверджується квитанцією № 48 від 28.07.2020 року, на рахунок УДК в Київському районі м. Харкова
18 серпня 2020 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про складення подання на повернення відповідним органом Державної казначейської служби сплаченого збору у сумі 10974,00 грн, обґрунтовуючи це тим, що придбала житло вперше, та відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не мала сплачувати його.
Листом від 25.08.2020 року №6577-10481/Г-05/8-2000/20 відповідач повідомив, що для встановлення факту придбання особою житла вперше береться до уваги інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про те, що особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя, та дані про невикористання житлових чеків. Підстави для складення подання на повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна відсутні, з огляду на те, що за інформацією, наведеною у зверненні позивача, неможливо остаточно зробити висновок про придбання позивачем житла вперше. Повернення можливе лише за наявності позитивного судового рішення.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
Стосовно клопотання відповідача, викладеного у відзиві на адміністративний позов щодо залучення в якості третьої особи Управління державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 4,5 ст. 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Відповідачем в обґрунтування заявленого клопотання не зазначено доводів щодо наявності підстав для залучення в якості третьої особи Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова, а саме не вказано, на які саме права та обов'язки Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова може вплинути рішення суду у даній справі, а судом таких підстав не встановлено.
З огляду на вищевикладене, клопотання відповідача про залучення третьої особи задоволенню не підлягає.
Щодо заявлених позовних вимог суд при їх розгляді виходить з таких приписів діючого законодавства.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України. Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками цього збору за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Пунктом 8 частини першої статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовано також Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740 (далі - Порядок).
Згідно з абзацом першим пункту 15-1 Порядку (в редакції від 04.07.2017, що діяла станом на дату укладення договору купівля-продажу квартири та дату надання відповідачем відповіді на заяву позивача) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до пункту 15-3 Порядку (в редакції від 04.07.2017) нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
З аналізу наведених норм вбачається, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Судом встановлено, що відсутність у позивача іншого нерухомого майна підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787 (далі - Порядок № 787).
Пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Управління ПФУ покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в Україні станом на момент звернення позивача до відповідача був відсутній механізм реалізації права позивача на звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна для осіб, що вперше придбали нерухомість.
Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміна «придбавають житло вперше», що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Ухвалою Конституційного Суду України від 23 березня 2000 року №29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Таким чином, посилання на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є необґрунтованими.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року по справі № 819/1498/17, від 31 січня 2018 року по справі №819/1667/17, від 20.03.2018 по справі № 819/1249/17, від 19.06.2018 по справі № 819/1391/17, від 14.11.2019 по справі № 819/442/17.
При цьому посилання відповідача у відповіді від 25.08.2020 року №6577-10481/Г-05/8-2000/20 на те, що для встановлення факту придбання особою житла вперше береться до уваги інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про те, що особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя, та дані про невикористання житлових чеків та на те, що за інформацією, наведеною у зверненні позивача, неможливо остаточно зробити висновок про придбання позивачем житла вперше, суд не бере до уваги, з огляду на ненаведення жодних нормативних обґрунтувань відповідачем застосування зазначеного порядку підтвердження факту придбання житла вперше.
Крім того, суд зазначає, що приписи Постанови КМУ від 23.09.2020 № 866, якою внесені зміни до Порядку № 1740, та якою встановлено перелік документів, що можуть свідчити про те, що особа придбаває житло вперше, суд не бере до уваги в якості належного обґрунтування заперечень проти позову, з огляду на те, що вказані норми не були чинними на момент сплати збору та придбання житла позивачем, а також на час розгляду заяви позивача та надання відповіді органом ПФУ - відповідачем у справі, з огляду на що їх застосування до спірних правовідносин не є обґрунтованим.
В той же час, суд зазначає, що відповідач не уповноважений самостійно здійснювати повернення коштів, відтак позивачем було невірно обрано спосіб захисту порушеного права.
Судом встановлено, що позивачем було здійснено сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу квартири на рахунки, відкриті в Управлінні державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова, а не на рахунки, відкриті в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Харківській області.
Повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Таким чином, належним способом захисту прав позивача у даній справі буде зобов'язання Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області сформувати та подати до Управління державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова подання про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ3224104600) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу квартири від 23.02.2018 у розмірі 10974,00 (десять тисяч дев'ятсот сімдесят чотири гривні 00 коп.), сплаченого відповідно до квитанції від 23.02.2018 № 0001389.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344) повернення безпідставно сплачених коштів - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області сформувати та подати до Управління державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова подання про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ3224104600) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі продажу квартири від 23.02.2018 у розмірі 10974,00 (десять тисяч дев'ятсот сімдесят чотири гривні 00 коп.), сплаченого відповідно до квитанції від 23.02.2018 № 0001389.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) у розмірі 420,40 грн (чотириста двадцять гривень 40 копійок).
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено 15 січня 2021 року.
Суддя Білова О.В.