про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 240/6980/20
14 січня 2021 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Франовська К.С., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,
рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року позов задоволено частково.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення ухвалено в порядку письмового провадження без участі сторін 24 вересня 2020 року. Отже, перебіг строку розпочався 25 вересня 2020 року та закінчився 26 жовтня 2020 року (з урахуванням вихідних днів).
Апеляційну скаргу подано засобами поштового зв'язку 25 листопада 2020 року, тобто, з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Одночасно, до апеляційної скарги заявник подав клопотання про поновлення пропущеного строку, причиною, що перешкодила своєчасній подачі апеляційної скарги, заявник вказує перебування головного спеціаліста-юристконсульта Пашинської А.М. у відпустці з 12 жовтня 2020 року по 05 листопада 2020 року.
Крім того, зазначає, що 17.07.2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18 червня 2020 року (далі - Закон № 731-IX), яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, а тому вважає, що має право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Розглянувши подане клопотання, суд приходить до висновку, що вказані підстави не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду, визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджується належними доказами.
17 липня 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) №731-IX від 18.06.2020, яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України внесені зміни.
Згідно пункту 3 розділу І Закону України №731-IX пункт 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України викладено в наступній редакції: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Таким чином, законодавцем передбачено обмеження строку встановленого відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 02 квітня 2020 року до 16 липня 2020 року), зокрема щодо подання апеляційної скарги, який закінчуються через 20 днів після набрання чинності Закону № 731-IX.
Між тим, заявником не вказано обґрунтованих причин неможливості звернення до суду з апеляційною скаргою, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Тобто не надано доказів того, що саме карантинні обмеження були обґрунтованою причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
Що стосується посилань на відсутність на роботі з поважних причин працівників, що забезпечували юридичний супровід справи, то ці причини не можуть бути визнані судом як поважні, оскільки організація внутрішньої роботи суб'єкта владних повноважень перебуває у прямій залежності від його волі .
Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка міститься в постанові від 05 червня 2018 року у справі № 810/1685/17, законодавством покладено обов'язок дотримання процесуальних строків саме на учасника справи, а не на його окремих працівників. Неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб не може бути поважною причиною для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Також, суд звертає увагу, що державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскаржені судових рішень в апеляційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.
Відтак, оскільки вказані у клопотанні підстави не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши термін для усунення недоліку.
Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних підстав його пропуску.
При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз'яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Крім того, звертаючись до суду із апеляційною скаргою скаржником не було сплачено судовий збір у встановленому законом розмірі.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України "Про судовий збір".
Частиною 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч.2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно до п.п.1 п.3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання фізичною особою немайнового позову до суду становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позовну заяву у даній справі подано до суду у 2020 році.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб визначається Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік та відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" становить 2102 грн.
Адміністративний позов в даній справі містить три вимоги немайнового характеру. Відтак, розмір судового збору який підлягав сплаті при поданні позовної заяви становить 2522,40 грн.
Однак, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог
Таким чином, розмір судового збору, який має бути сплачено за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, становить 2522,40 грн. (1681,60x150 % = 2522,40).
Водночас, вказана апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених п.6 ч.2 ст.296 КАС України, а саме: у ній відсутні обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Вказуючи в апеляційній скарзі, як на підставу для скасування судового рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права, скаржники не зазначають, які саме норми права порушено судом, в чому полягає незаконність (неправильність) висновків суду.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.
Проте, в апеляційній скарзі відповідач не зазначає, коли саме було отримано копію оскаржуваного рішення, а також не надано жодного доказу, який би підтвердив дату отримання відповідачем копії оскаржуваного судового рішення.
Вказані недоліки апеляційної скарги повинні бути усунені шляхом надіслання до Сьомого апеляційного адміністративного суду:
- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 2522 грн 40 коп. за наступними реквізитами:
ОДЕРЖУВАЧ: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101
Код ЄДРПОУ: 37979858
Банк: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Рахунок: UA728999980313171206081002856
- вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску, підтверджених належними доказами.
- апеляційної скарги із зазначенням дати отримання оскаржуваного рішення та обґрунтуванням вимог апеляційної скарги в, якій буде зазначенням у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів з огляду на норми права.
При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз'яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження. У разі неусунення решти зазначених вище недоліків (за умови подання у визначений строк заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням поважних причин пропуску цього строку) - апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу, рекомендованим листом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Франовська К.С.