13 січня 2021
м.Харків
Справа № 639/7861/20
провадження 2/639/2200/20
Жовтневий районний суд м.Харкова
у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.
за участю секретаря-Міжиріцької А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів і додаткових витрат на неповнолітню дитину,-
У грудні 2020 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини всіх видів заробітку щомісяця, але не нижче 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, посилаючись на те, що відповідач ухиляється від покладених на нього обов'язків щодо утримання дитини, у добровільному порядку матеріальну допомогу не надає.
В подальшому ОСОБА_1 доповнила свої вимоги та просила врахувати те, що дитина є інвалідом 1 групи з тяжкою формою цукрового діабету, тому ОСОБА_1 зобов'язаний приймати грошову участь у планових лікуваннях дитини.
Відповідач подав заяву про те, що він надає аліменти у розмірі 2000 грн. у добровільному порядку, приймає участь у житті сина та на вихідні дні дитина перебуває у нього за місцем проживання. ОСОБА_2 також надав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що місце проживання дитини зареєстровано разом з ним, дитина перебуває у батька не менше 10 днів на місяць, за усною домовленістю з позивачем грошові кошти перераховуються через термінал АТ «ПриватБанк» на рахунок позивача, а також передаються готівкою, що підтверджується розписками за 2018-2020 р.р.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши надані докази, приходить до наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 2016 р., мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з матір'ю , знаходиться на її утриманні, зареєстрований за місцем проживання батька. Шлюб між сторонами розірвано рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 18.07.2018.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789XII (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 8 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-Ш «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
За вимогами статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина( частина 3 статті 181 СК України).
При визначенні розміру аліментів суд враховує 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини ( ст. 182 СК України).
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
З виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 4160/808 КНП «Обласна дитяча клінічна лікарня» випливає, що дитина ОСОБА_3 у вересні 2020 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: цукровий діабет 1 тип., важка форма, глікемічний контроль з високим ризиком, кетоз, рекомендовано диспансерне спостереження дільничного лікаря, ендокринолога, отоларинголога, гастроентеролога. Дитині показано оформлення соціальної допомоги, враховуючи необоротне стійке порушення функції підшлункової залози та потребує постійної замісної терапії препаратами інсуліну.
Визначаючи розмір аліментного платежу суд враховую, що ОСОБА_2 є працездатним, отримує дохід, не має зобов'язань щодо сплати аліментів на утримання інших дітей або непрацездатних членів сім'ї, а тому в змозі, виходячи із стану здоров'я та матеріального положення дитини, а також платника аліментів, виплачувати на утримання сина аліменти у розмірі ј заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд також зазначає, що одним із різновидів аліментних зобов'язань між батьками і дітьми є зобов'язання батьків брати участь у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України): той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Позивач не позбавлена можливості звернутись до суду з позовом про стягнення додаткових витрат на утримання дитини. При цьому, розмір додаткових витрат на дитину має бути документально підтверджений та повинен обґрунтовуватись відповідними даними ( витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат.
Доводи відповідача ОСОБА_2 про добровільне перерахування аліментів, а також понесення витрат на харчування,одяг, медичні препарати дитині, забезпечення транспортних послуг не є підставою для відмови у стягненні аліментів, оскільки здійснення дитині матеріальної допомоги у добровільному порядку є правом батька та не звільняє його від обов'язку утримувати дитину.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 у справі № 712/4702/19 провадження № 61-929св19.
Відповідно до статті 188 СК України батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби.
Дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з матір'ю і саме вона визначає першочергові витрати на дитину, несе також витрати на харчування,одяг, медичні препарати, придбання необхідних речей, у того числі і особистого вжитку, тощо.
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).
Частиною 1 статті 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідач, на підтвердження оплати аліментів з грудня 2020, може надати державному виконавцю розписки або інший документ про перерахування аліментів за цей період стягувачу.
За правилами ст.ст. 133, 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Отже, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 81, 89, 133, 141, 264, 265 , 274 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 грудня 2020 до досягнення дитиною повнолітнього віку.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в сумі 840 грн. 80 коп.
Згідно зі ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Сторони: Позивач- ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_1 );
Відповідач- ОСОБА_2 ( ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ).
Повне судове рішення складено 13.01.2021.
СУДДЯ -