11 січня 2021 року
Київ
справа №420/4397/19
адміністративне провадження №К/9901/35400/20
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року у справі №420/4397/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити дії,
В липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області, в якому просив:
- визнати зменшення Головним управлінням Національної поліції в Луганській області премії позивачу з 31% в квітні до 10% в травні, червні та липні місяцях 2016 року, неправомірним;
- зобов'язати ГУНП в Луганській області залишити щомісячну премію позивачу в травні, червні та липні місяцях 2016 року у встановленому на попередньому рівні - у розмірі 31%;
- визнати неправомірним порядок нарахування відповідачем одноразової грошової допомоги позивачу при звільненні на підставі розрахунку з врахуванням премії на день звільнення 10% у розмірі: 105 270 грн;
- стягнути з відповідача на користь позивача кошти, недораховані при раніше сплаченій одноразовій грошовій допомозі при звільненні в розмірі: 20 097 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Луганській області із зменшення ОСОБА_1 премії із встановленням у розмірі 10% в травні, червні та липні 2016 року наказами ГУНП в Луганській області від 20 травня 2016 року №1218, від 27 липня 2016 року №1830, від 24 червня 2016 року №1501;
- визнано протиправними дії ГУНП в Луганській області із нарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні у сумі: 105 270 грн на підставі розрахунку з врахуванням премії на день звільнення 10%;
- стягнуто з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_1 недонараховані при виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні кошти у сумі: 20 097,00 грн із відрахуванням усіх установлених законом податків та зборів.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із цим судовим рішенням, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її засобами поштового зв'язку 15 грудня 2020 року.
У своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з наступних підстав.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
З 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
Так, згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
В обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та покликається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні послався на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 27 квітня 2020 року у справі №816/2038/17, правовідносини у якій не є подібними до правовідносин у цій справі. Однак, таке обґрунтування підстав звернення з касаційною скаргою не є достатнім у розумінні частини четвертої статті 328 КАС України.
Так, пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Слід зазначити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень зводиться до викладення обставин справи, цитування нормативно правових актів, зазначення що судом попередньої інстанції рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Зазначене свідчить, що скаржник формально підійшов до питання належного оформлення касаційної скарги в частині, зокрема, зазначення підстав касаційного оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Отже, касаційну скаргу ОСОБА_1 належить повернути як таку, що не містить підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, для касаційного оскарження постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року у справі №420/4397/19.
На підставі наведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Верховний Суд,
Касаційну скаргу касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року у справі №420/4397/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
………………………….
Н.М. Мартинюк,
Суддя Верховного Суду