Справа № 761/11/21
Провадження № 1-кс/761/918/2021
06 січня 2021 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши в приміщені суду клопотання слідчого СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_7 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Харцизьк, Донецької області, без визначеного місця проживання на території м. Києва та Київської області, тимчасово проживаючого в підвальному приміщенні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 09.10.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12020100100006791, -
04 січня 2020 року слідчий СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 звернулася до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, погодженого прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_7 , відносно ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 09.10.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12020100100006791.
Обґрунтовуючи подане клопотання, слідчий зазначив, що ОСОБА_5 заподіяв умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, тим самим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України.
Необхідність продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтовує наявністю обґрунтованої підозри та ризиків, визначених ст.177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав викладених в ньому, просив задовольнити.
Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилався на недоведеність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також на відсутність обставин на підтвердження ризиків, визначених статтею 177 КПК України, для продовження діючого запобіжного заходу. Крім того, зазначив, що підозрюваний самостійно з'явився допит, сприяє слідству.
За таких обставин, захисник просив змінити підозрюваному запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, який, на його думку, забезпечить виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
У судовому засіданні підозрюваний підтримав позицію захисника та просив у задоволенні клопотання відмовити.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100100006791 від 09.10.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
13 жовтня 2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
14 жовтня 2020 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м.Києва відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 08.12.2020 включно.
02 грудня 2020 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м.Києва продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , строком до 08.01.2020.
05 січня 2021 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м.Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020100100006791 до чотирьох місяців, тобто до 13.02.2021 включно.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У свою чергу, відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Обґрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, та встановлена слідчими суддями в ухвалах Шевченківського районного суду м. Києва від 14.10.2020 та 02.12.2020.
Водночас, при вирішенні питання про доцільність продовження строку тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя повинен переконатися, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та відсутність обставин, які є підставою длязастосування більш м'яких запобіжних заходів.
Зазначаючи про наявність ризиків та необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, прокурор вказує на можливість:
-переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні, умисного тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років;
-незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, покази яких мають істотне значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_5 в ході виконання слідчих дій отримав ряд копій документів, які дають останньому можливість фізично та психологічно вплинути на потерпілих та свідків, що призведе до зміни показів вже допитаних осіб та відмови давати покази встановлених в ході досудового слідства очевидців події злочину;
-продовжити свою кримінально-протиправну діяльність та вчинити новий умисний тяжкий злочин, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, сторона обвинувачення вказує на неможливість завершення досудового розслідування у зв'язку з необхідністю завершення проведення експертиз та інших слідчих (розшукових) та процесуальних дій, без яких не можливо встановити всі обставини вчинення кримінального правопорушення та завершити досудове розслідування.
Слідчий суддя звертає увагу, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Водночас слідчий суддя вважає доведеними прокурором наявність ризику відносно можливості переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду, зважаючи на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином.
Крім того, може впливати на свідків у межах даного кримінального провадження, про що обґрунтовано зазначено прокурорм.
Водночас, прокурором наведені лише припущення щодо ризику продовження вчинення інших кримінальних правопорушень, без надання відповідних доказів, відтак підстав вважати вказаний ризик обґрунтованим, слідчий суддя не вбачає, а відтак відсутні підстави враховувати його при продовженні запобіжного заходу.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших альтернативних запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Згідно постанови Європейського суду з прав людини від 13.03.2007 у справі «Кастравець проти Молдови», особа звинувачена в скоєні злочину повинна завжди звільнятися з під варти, якщо держава-відповідач не продемонструє, що є вагомі та достатні причини які виправдовують особу тримання її під вартою.
У ході судового розгляду даного клопотання слідчим суддею враховуються обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, відсутність офіційного місця роботи та місця проживання, інші дані про його особу та ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
На думку слідчого судді, обраний запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_5 повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
З огляду на те, що у суду відсутні відомості про офіційне працевлаштування підозрюваного, місце проживання, останній не має стійких соціальних зв'язків, може виїхати за межі міста Києва, ухилятись від органів досудового розслідування, прокуратури та суду, це спростовує можливість застосування до нього альтернативного запобіжного заходу.
Європейський Суд з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» зазначив, що продовжуване утримання особи під вартою може бути виправдане у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи.
У зв'язку із зазначеним, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання містять достатньо обґрунтувань щодо необхідності продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки у справі необхідно виконати процесуальні дії, без яких неможливо закінчити досудове розслідування.
З урахуванням фактичних обставин справи, даних, які характеризують особу підозрюваного, вимог кримінального процесуального законодавства України та практики Європейського суду з прав людини, а також з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розмір застави при постановленні ухвали про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства.
У свою чергу, згідно з частиною 3 та 5 ст. 115 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання ОСОБА_5 під вартою у межах терміну досудового розслідування, тобто до 13 лютого 2021 року включно.
Керуючись частиною другою статті 376, статтями 177, 178, 183, 193, 194, 196,197 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 13 лютого 2021 року включно.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1