Справа № 761/41856/20
29 грудня 2020 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , перекладача ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у м.Києві майора поліції ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12020100000000826 від 08.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України, стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сумгаїт Азербайджанської Республіки, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, з вищою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України, -
22 грудня 2020 року старший слідчий в ОВС СУ ГУНП у м.Києві майора поліції ОСОБА_7 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи подане клопотання слідчий зазначив, що слідчим управлінням ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12020100000000826 від 08.09.2020 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав викладених в ньому, просив задовольнити.
Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилався на недоведеність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також на відсутність обставин на підтвердження ризиків, визначених статтею 177 КПК України, для продовження діючого запобіжного заходу, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_6 має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання. Крім того, адвокат вказує на стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_6 , якому встановлено діагноз «Гіпертонічна хвороба ІІ ст. УХС. Атеросклеротичний кардіосклероз НК І ст. ДОА, гонартроз правого колінного суглоба.».
За таких обставин, захисник просить змінити ОСОБА_6 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, який, на його думку, забезпечить виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
У судовому засіданні підозрюваний підтримав позицію захисника та просив у задоволенні клопотання відмовити.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12020100000000826 від 08.09.2020 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України.
03.11.2020 о 14 годині 03 хвилини ОСОБА_6 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
03.11.2020 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України.
05.11.2020 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01.01.2021.
21.12.2020 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020100000000826 Шевченківським районним судом м. Києва продовжено до 4-х місяців, тобто до 03.03.2021.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У свою чергу, відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Обґрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, та встановлена слідчим суддею в ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва від 05.11.2020.
Водночас, при вирішенні питання про доцільність продовження строку тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя повинен переконатися, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та відсутність обставин, які є підставою длязастосування більш м'яких запобіжних заходів.
Зазначаючи про наявність ризиків та необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, прокурор зазначає:
-переховування від органу досудового розслідування та/або суду, що обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 є уродженцем Азербайджанської Республіки, тому може мати стійкі зв'язки, у тому числі злочинні, з резидентами даної країни, які можуть допомогти останньому виїхати за межі України, перебувати на території Азербайджанської Республіки та безперешкодно ухилятись від органу досудового розслідування та/або суду;
-вплив на потерпілого, свідків та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, обгрунтовується тим, що ОСОБА_6 вчинив зухвалий злочин, із застосуванням насильства відносно потерпілого, погрожував заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, а також тим, що усі свідки та потерпілий у судовому засіданні не допитані, а тому підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого, свідків або іншого підозрюваного з метою зміни показань для уникнення в подальшому кримінальної відповідальності;
-продовження вчинення кримінальних правопорушень, що обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні триваючого кримінального правопорушення з корисливих мотивів, протягом значного періоду часу, тому може продовжувати вчиняти інші подібні кримінальні правопорушення.
Крім того, вказує на те, що необхідність продовження досудового розслідування зумовлена складністю даного кримінального провадження та великим обсягом процесуальних, слідчих (розшукових) дій, які необхідно провести, встановленням на території міста Києва та інших регіонів України карантинних обмежень з метою запобігання поширенню на території м. Києва і на інші регіони України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а саме:
-витребувати у КМБ СМЕ висновок судово-медичної експертизи щодо наявності/відсутності тілесних ушкоджень, завданих потерпілому ОСОБА_8 та ступеню їх тяжкості;
-при необхідності (за клопотанням експерта) для проведення судово-медичної експертизи витребувати у КНП «КМКЛ № 7» ВО КМР (КМДА) відповідну медичну документацію потерпілого ОСОБА_8 ;
-за необхідності призначити та провести портретну експертизу;
-отримати у Шевченківському районному суді м. Києва ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, що знаходяться у володінні операторів мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» та ПрАТ «ВФ Україна»;
-здійснити тимчасовий доступ до речей і документів, що знаходяться у володінні операторів мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» та ПрАТ «ВФ Україна»;
-провести аналіз технічної інформації, отриманої у операторів мобільного зв'язку;
-витребувати у відповідних органів державної влади, місцевого самоврядування, закладів охорони здоров'я тощо характеризуючі матеріали на підозрюваних;
-за результатами зібраних доказів повідомити про підозру ОСОБА_6 , в кінцевій редакції;
-при необхідності провести одночасні допити між підозрюваним та іншими учасниками кримінального провадження;
-здійснити розсекречування всіх матеріалів, отриманих в ході проведення НСРД та процесуальних документів, що стали підставами для їх проведення;
-провести інші процесуальні, слідчі (розшукові) дії, необхідність в яких може виникнути в ході досудового розслідування кримінального провадження;
-виконати вимоги ст. 290 КПК України.
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Однак, наразі прокурор не надав суду доказів існування стійких зав'язків підозрюваного з громадянами Азербайджанської Республіки та не переконав слідчого суддю в тому, що підозрюваний ОСОБА_6 у такий спосіб може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Крім того, прокурор не навів достатніх підстав для існування ризику впливу на потерпілого, свідків в даному кримінальному провадженні або перешкоджання у інший спосіб кримінальному провадженню. Доказів того, що підозрюваний протягом проведення досудового розслідування намагався вчинити тиск на потерпілих, свідків слідчому судді прокурором не надано.
Прокурором також наведені лише припущення щодо ризику продовження вчинення інших кримінальних правовпорушень, без надання відповідних доказів, відтак підстав вважати вказаний ризик обґрунтованим, слідчий суддя не вбачає, а відтак відсутні підстави враховувати його при продовженні запобіжного заходу.
Так, необґрунтовані ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, не можуть бути підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на підтвердження чого Європейський суд з прав людини у справі «Мхітарян проти Російської Федерації», зазначив, що «на національній владі лежить обов'язок встановити існування конкретних фактів, які можуть стати підставою для продовження строку тримання під вартою. Перекладання на затриману особу тягаря доведення цих аргументів рівносильне скасуванню правила ст. 5 Конвенції, яка оголошує взяття під варту винятком з права на свободу, яке допустимо тільки в суворо визначених обставинах».
Водночас слідчий суддя вважає доведеними прокурором наявність ризику відносно можливості переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду, зважаючи на те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.189 КК України, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином.
Також, слідчим суддею береться до уваги те, що досудове розслідування триває.
У той же час, слідчий суддя вважає доводи захисника, такими, що заслуговують на увагу, оскільки необхідність знаходження підозрюваного під вартою не виправдано з точки зору дієвості даного кримінального провадження, враховуючи також, що підозрюваний не зловживає своїми правами та обов'язками.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших альтернативних запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Згідно постанови Європейського суду з прав людини від 13.03.2007 у справі «Кастравець проти Молдови», особа звинувачена в скоєні злочину повинна завжди звільнятися з під варти, якщо держава-відповідач не продемонструє, що є вагомі та достатні причини які виправдовують особу тримання її під вартою.
У ході судового розгляду даного клопотання слідчим суддею враховуються обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, наявність хвороби, інші дані про його особу та ризики, передбачені ст. 177 КПК України. На думку слідчого судді, обраний запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_6 повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо неправомірним для нього.
Зважаючи на те, що захисником надано слідчому судді достатні докази, які свідчать про те, що ризики, які існували під час застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 зменшилися, що свідчить про можливість запобігання зазначеним в КПК України ризикам шляхом зміни підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт із забороною йому залишати місце проживання. Оскільки саме такий запобіжний захід щодо підозрюваного зможе забезпечити належне виконання своїх обов'язків та поведінки підозрюваного.
Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
У свою чергу, згідно з ч. 5 ст. 115 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про домашній арешт ОСОБА_6 строком 2 (два) місяці, тобто до 28 лютого 2021 року включно, та покласти на підозрюваного обов'язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись частиною другою статті 376, статтями 115, 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 197 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-
У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у м.Києві майора поліції ОСОБА_7 , погодженого з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_9 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12020100000000826 від 08.09.2020 року - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_6 :
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не відлучатись із населеного пункту за місцем проживання без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та роботи.
Виконання ухвали покласти на орган внутрішніх справ за місцем проживання ОСОБА_6 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у м.Києві майора поліції ОСОБА_7
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_6 під домашнім арештом визначити строком 2 (два) місяці, тобто до 28 лютого 2021 року включно.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_6 з-під варти негайно в залі суду.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1