Справа № 541/2400/20
Номер провадження3/541/29/2021
06 січня 2021 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі головуючого судді Городівського Олександра Андрійовича, за участю секретаря судового засідання - Непокупної Л.М., особи що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали, які надійшли з Миргородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №243982 від 20.11.2020, 20.11.2020 о 18 годині 59 хвилин в м.Миргород по вул.Боровиковського, 87 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом KIA SPORTAGE д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння про о свідчить тестування №341 на алкотесті «Драгер» в присутності двох свідків. Водій ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення підлягає відповідальності на підставі закону, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення.
Виходячи зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статей 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП (в редакції КУпАП до 01 липня 2020 року) настає у разі керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
1 липня 2020 року набрав чинності Закон від 22.11.2018 № 2617-VIII, яким запроваджується інститут кримінальних проступків. Зокрема, кримінальним проступком стало і управління транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння. Кримінальний кодекс України був доповнений ст. 286-1, яка і передбачала настання кримінальної відповідальності за керування транспортними засобами у стані сп'яніння або за відмову від проходження огляду.
Оскільки 01 липня набрав чинності Закон про кримінальні проступки, було скасовано адміністративну відповідальність за керування у стані сп'яніння.
На час складання протоколу про адміністративне правопорушення- 20.11.2020 року записана в тексті Кодексу про адміністративні правопорушення ч. 1 ст. 130 КУпАП (в редакції Закону № 2617-VIIІ від 01.07.2020 року) стосувалась судноводіїв.
Проте, фабула адміністративного правопорушення у протоколі серія ДПР 18 № 243982 від 20.11.2020 року викладена в редакції до 01 липня 2020 року.
Дії особи, поведінка якої є предметом дослідження, у кожному випадку потрібно оцінювати у контексті положень ст. 9 КУпАП, де закріплено поняття адміністративного правопорушення.
Відповідно до цієї норми - адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, вчинена суб'єктом правопорушення, і за яку передбачено адміністративну відповідальність. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає адміністративну відповідальність.
Кодексом про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи протоколу про адміністративне правопорушення, а також змісту постанови в справі про адміністративне правопорушення. У цих процесуальних документах повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення та відомості, необхідні для розгляду справи, зокрема про місце і час вчинення правопорушення, його суть, дані про свідків і потерпілих, їх пояснення.
З 01 липня 2020 року набув чинності Закону України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі - Закон № 2617-VIIІ), який криміналізував поставлені у провину водію дії.
Законом України від 17 червня 2020 року № 720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі - Закон № 720-IX) внесені нові зміни до Закону № 2617-VIIІ, а саме, згідно з вимогами пункту 117 Розділу І Закону № 720-IX:
- у пункті 1 Розділу І Закону № 2617-VIIІ виключено підпункт 4, який запровадивши нову редакцію ст. 130 КУпАП виключав адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп'яніння - відтак відновлена адміністративна відповідальність за ці дії;
- у пункті 2 Розділу І Закону № 2617-VIIІвиключено підпункт 171, який доповнивши КК України ст. 286-1 криміналізував відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані сп'яніння - відтак відбулася декриміналізація цих дій.
Даний закон набрав чинності 03.07.2020 року.
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Як роз'яснено в рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99(справа №1-7/99) в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.
Відповідно ч. 2 ст. 8 КУпАП закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Порівняльний аналіз ст.58 Конституції України та ст.8 КУпАП дає підстави для висновку про те, що ст.8 КУпАП повністю відтворює зміст ст.58 Конституції України і є механізмом для застосування зворотної дії закону в часі на практиці і реалізується із урахуванням ст.247 КУпАП та регулюється відповідними положеннями процесуальних норм КУпАП.
Зважаючи на викладене, акт, який до 01 липня 2020 року встановлював адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп'яніння (ст. 130 КУпАП в редакції до 01 липня 2020 року), з 01 липня 2020 року був скасований Законом № 2617-VIIІз одночасною криміналізацією цих дій уст. 286-1 КК України.
Відповідно до ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративну відповідальність складається із цього Кодексу та інших законів України.
Згідно з вимогами пункту 117 Розділу І Закону №720-IX відновлена адміністративна відповідальність, за дії які охоплювались старою редакцією ст. 130 КУпАП, яка існувала до 01.07.2020 року. Тобто з 01.07.2020року став діяти, окрім Кодексу, в якому зазначено про відповідальність судноводіїв, Розділу І Закону № 720-IX, в якому передбачено відповідальність водіїв, які керують транспортними засобами у стані сп'яніння, що узгоджується зі ст.2 КУпАП, яка говорить, що не тільки Кодексом передбачається відповідальність, але і Законом, вищенаведеним.
Хоча в диспозиції ст.130 КУпАП , яка існує в Кодексі не прописано відповідальність водіїв транспортних засобів, але така відповідальність прописана в Законі № 720-1Х і цей закон не скасовано, а обставиною, що виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до п.6 ст.247 КУпАП, є скасування акту, який встановлює адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про скоєння правопорушення від 20.11.2020 року серії ДПР18 №243982 (а.с. 1), тестуванням на алкоголь за допомогою приладу «Драгер» проведеного 20.11.2020 року о 19 годині 12 хвилин з результатом тестування 1,09 ‰ (а.с.2), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 20.11.2020 року (а.с.4,5). Вина також підтверджується відеозаписом з нагрудної відеокамери працівників Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області що були присутні при зупинці автомобіля KIA SPORTAGE д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 та при продуванні алкотестеру,які повністю підтверджують обставини викладені у протоколі (а.с.6).
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Надаючи оцінку доказам, долучених до матеріалів справи, суд вбачає що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Суд вважає, що вказані докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв'язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення даного адміністративного правопорушення та винуватість в ньому ОСОБА_1 . Підстав сумніватися в достовірності зазначених доказів у суду немає.
Вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вина останнього доведена в судовому засіданні, а отже він повинен нести відповідальність, передбачену законом.
Відповідно до ч.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент винесення постанови становить 454 гривні 00 копійок.
Керуючись ст.ст. 130, 283-285 КУпАП, суд
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та відповідно до санкції ч.1 ст. 130 КУпАП піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. (десять тисяч двісті гривень) на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави 454 грн. 00 коп. (чотириста п'ятдесят чотири гривні нуль копійок) судового збору.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду області шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 11.01.2021.
Суддя Миргородського
міськрайонного суду О. А. Городівський