Справа № 541/1717/20
Номер провадження 2/541/100/2021
іменем України
06 січня 2021 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Городівського О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Непокупної Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Миргородської міської ради Полтавської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування,
10.09.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Миргородської міської ради Полтавської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який був його батьком. В наслідок смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами розташований за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 на випадок смерті заповіту не залишив. Після його смерті спадщину прийняла дружина спадкодавця ОСОБА_3 , шляхом фактичного вступу в управління та користування майном чоловіка. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. На випадок смерті заповіту не залишила. Після ОСОБА_3 спадщину прийняв син ОСОБА_1 , який на день її смерті був зареєстрований та постійно проживав разом із нею. При зверненні до нотаріуса 14 серпня 2020 року з метою отримання свідоцтва про право на спадщину, а саме, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за законом, позивач отримав відмову. Відмова обґрунтована відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами. Право власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на цей будинок в державному реєстрі прав на нерухоме майно не зареєстровано. Відтак, ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на спадкове майно, яке успадкувала ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 11.09.2020 відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження (а.с.19-20).
Ухвалою суду від 19.10.2020 підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.28).
В судове засідання позивач не з'явився, в матеріалах справи мається клопотання про проведення розгляду справи у відсутність позивача (а.с. 65).
Представник відповідача Миргородської міської ради Полтавської області в судове засідання не з'явився. Направив на адресу суду заяву в якій просив розгляд справи провести без його участі, позов визнає та не заперечує проти його задоволення. Відзив на позовну заяву не направив (а.с.22).
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі даних та доказів, відповідно до ст.223 ч.4 ЦПК України.
В зв'язку з неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.7).
ОСОБА_2 перебував у шлюбі із ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб (а.с.45).
Позивач ОСОБА_1 являється сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.5).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.6).
До складу спадкового майна, входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_2 на підставі договору міни № НМФ-55 від 01.10.1999 (а.с.8).
У видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 на вказане домоволодіння нотаріус відмовив позивачу, в зв'язку з тим, що документи, які підтверджують право власності спадкодавця на вказане нерухоме майно відсутні (а.с.9).
За життя ОСОБА_3 не оформила своє право на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, не отримала правовстановлюючий документ. Хоча прийняла спадщину на підставі положення ст. 549 ЦК Української РСР у редакції від 18 липня 1963 року. Згідно з якою, спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. На даний час отримати правовстановлюючі документи (їх дублікат) на вказане майно не можливо через смерть спадкодавця, оскільки її цивільна правоздатність, як, фізичної особи, припинена у момент її смерті (ч. 4 ст. 25 ЦК України).
Статтями 328, 1216, 1217, 1218, 1220, 1223, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України встановлено загальні положення про право власності, порядок її набуття та припинення права власності, в тому числі, в порядку спадкування.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч.3 ст.1223, ч.1 ст.1220 ЦК України).
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 ЦК України).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно ч. 5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно із ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Спадщина може бути визнана відумерлою та передана у комунальну власність в порядку визначеному ст. 1277 ЦК України і тому саме міська рада за місцем відкриття спадщини є відповідачем по справі.
Крім того. п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності № 20 від 22.12.1995 року судам слід мати на увазі, що судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема за позовами про визнання права власності на майно.
Позивач є спадкоємцем за законом майна, а саме будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 , а після його смерті успадкувала ОСОБА_3 , однак юридично його не оформила. Позивач вчинив дії по прийняттю спадщини та прийняв її подавши заяву до нотконтори. Тому позивач набув право на це майно в порядку спадкування. Це право відповідачем не оспорюється, а отже підстав для визнання спадщини відумерлою немає.
Оскільки право позивача на оформлення його спадкових прав на житловий будинок померлого порушено, то воно підлягає судовому захисту.
Позовні вимоги позивача не суперечить закону та не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб. За таких обставин позовні вимоги позивача ґрунтуються на законі, і тому підлягають до задоволення в повному обсязі.
В зв'язку з тим, що позивач не заявляє вимоги про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст.13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно з ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 328, 392, 1216, 1218, 1268 ЦК України,ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 263, 264, 265, 266, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Миргородської міської ради Полтавської області (адреса: вул. Незалежності,17, м. Миргород Полтавська область, 37600, ЄДРПОУ 21051131) про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами розташований за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та належав ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області на протязі 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Суддя О. А. Городівський