Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 грудня 2020 р. Справа№265/6277/20
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов
ОСОБА_1
до відповідача Лівобержного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.
Маріуполя Донецької області
про визнання протиправним рішення, визнання протиправними дій, зобов'язання
вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернулась до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області з адміністративним позовом до Лівобержного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області (ЄДРПОУ 41250905, юридична адреса: 87505, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Перемоги, 16) про визнання протиправним рішення від 19.08.2020 року № 914130310413 про перерахунок пенсії в розмірі 60 % від заробітку з 15.08.2020 року та рішення від 01.09.2020 року № 914130310413 про призначення довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 58 % суддівської винагороди, визнання протиправними дій щодо не зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання половину навчання у вищому навчальному закладі 1 рік 10 місяців 27 днів та в органах прокуратури 12 років 1 місяць 20 днів, згідно наданого Донецьким апеляційним судом розрахунку стажу та провести розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 84 % від розміру суддівської винагороди судді на відповідній посаді без обчислення граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання з 15.08.2020 року, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 84 % від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, зарахувавши окрім стажу роботи на посаді судді 24 роки 8 місяців 23 дні, також половину строку навчання у вищому навчальному закладі 1 рік 10 місяців 27 днів та в органах прокуратури 12 років 1 місяць 20 днів, згідно наданого Донецьким апеляційним судом розрахунку стажу з суми суддівської винагороди без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання з 15.08.2020 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30.09.2020 року справа передана на розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.11.2020 року справа прийнята до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі № 265/6277/20.
Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, відповідач, як вважає позивач, відмовляючи в проведенні перерахунку пенсії, діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення.
Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.12.2020 року первинний відповідач - Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області замінений його правонаступником Маріупольським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171861, юридична адреса: 87548, м. Маріуполь, вул. Зелінського, б. 27 а).
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив та заяву про розгляд за його участю не надав.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з'ясував наступні обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , перебуває на обліку в Маріупольському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як одержувач щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (6-8).
Як встановлено судом, ОСОБА_1 з 1978 року по 1982 року навчалась у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е.Дзержинського, з серпня 1982 року по листопад 1995 року працювала в органах прокуратури.
14.08.2020 року Донецьким апеляційним судом ОСОБА_1 надана довідка № 3.11-14/4/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці (а.с.22).
17.08.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області з заявою про призначення довічного утримання судді у відставці.
19.08.2020 року Лівобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області прийняте рішення № 914130310413 про перерахунок пенсії.
01.09.2020 року Лівобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області прийняте рішення № 914130310413 про призначення довічного утримання судді у відставці в розмірі 58 % суддівської винагороди.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.
Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.
Згідно ст. 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийняті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.
Згідно п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України статус суддів визначається виключно законами України, матеріальне та соціально-побутове забезпечення, у тому числі й суддівська винагорода, є елементами статусу судді.
Забезпечення суддів у відставці визначено Законом України "Про судоустрій і статус суддів", яким запроваджено особливий порядок обчислення розміру щомісячного довічного утримання суддів.
Згідно ст.142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Відповідно до пункту 25 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про судоустрій і статус суддів" право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурс.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів”.
За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Положення пункту 25 розділу XII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 2-р/2020 від 18.02.2020 року.
Таким чином, спірні правовідносини врегульовані Законом України від 7 липня 2010 року №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".
За правилами частини першої статті 120 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби.
Відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів"зазначені правовідносини регулюватись Законом України від 15 грудня 1992 року №2862-ХІІ "Про статус суддів".
Відповідно до частини першої статті 43 Закону України "Про статус суддів"кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.
Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, то дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і ігбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, то раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних су дах. Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі К раїни, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих в умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Відповідно до роз'яснення поняття «прокурор» під поняттям «прокурор» слід розуміти: Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, їх старші помічники та помічники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур (на правах обласних), їх перші заступники, заступники, міжрайонні прокурори, прокурори міст, районів, районів у містах та прирівняних до них спеціалізованих прокуратур, їх перші заступники і заступники, начальники головних управлінь, управлінь, відділів прокуратур, їх перші заступники, заступники, старші прокурори та прокурори прокуратур усіх рівнів, які діють у межах своєї компетенції.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 34 розділу ХІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року, який набрав чинності з 30.09.2016 року, із змінами внесеними Законом України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 року - «Судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день призначення (обрання)».
Згідно п. 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання судців" до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною мою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих .навчальних закладів.
Крім того, відповідно до статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів»,(чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді більше 10 років) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Таким чином, невключения до відповідного стажу роботи на посаді судді, зокрема, половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі та робота в органах прокуратури, є протиправним.
Вказані висновки узгоджуються з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 06.03.2018 року у справі № 308/6953/17, від 19.06.2018 року у справі № 243/4458/17, від 28.11.2019 року у справі № 428/3117/17.
Враховуючи наведене, нарахування та виплата щомісячного довічного грошового утримання позивача повинна проводитися з 15 серпня 2020 року в розмірі 84 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, із суддівської винагороди, яка відповідає довідці наданій Донецьким апеляційним судом 14 серпня 2020 року без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, тому суд вважає позовні вимоги в частині визнання протиправним рішення від 19.08.2020 року № 914130310413 про перерахунок пенсії в розмірі 60 % від заробітку з 15.08.2020 року та рішення від 01.09.2020 року № 914130310413 про призначення довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 58 % суддівської винагороди, визнання протиправними дій щодо не зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання половину навчання у вищому навчальному закладі 1 рік 10 місяців 27 днів та в органах прокуратури 12 років 1 місяць 20 днів, згідно наданого Донецьким апеляційним судом розрахунку стажу є такими, що підлягають задоволенню.
В розумінні частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Оскільки під час розгляду справи судом визнане протиправним та скасуване рішення, яке оскаржується, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 84 % від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, зарахувавши окрім стажу роботи на посаді судді 24 роки 8 місяців 23 дні, також половину строку навчання у вищому навчальному закладі 1 рік 10 місяців 27 днів та в органах прокуратури 12 років 1 місяць 20 днів, згідно наданого Донецьким апеляційним судом розрахунку стажу з суми суддівської винагороди без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання з 15.08.2020 року з урахуванням раніше виплачених сум є такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачами не надано суду жодного доказу правомірності рішення, яке оскаржується, в розумінні зазначеної норми Закону.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України “Про судоустрій і статус суддів”, Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171861, юридична адреса: 87548, м. Маріуполь, вул. Зелінського, б. 27 а) про визнання протиправним рішення від 19.08.2020 року № 914130310413 про перерахунок пенсії в розмірі 60 % від заробітку з 15.08.2020 року та рішення від 01.09.2020 року № 914130310413 про призначення довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 58 % суддівської винагороди, визнання протиправними дій щодо не зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання половину навчання у вищому навчальному закладі 1 рік 10 місяців 27 днів та в органах прокуратури 12 років 1 місяць 20 днів, згідно наданого Донецьким апеляційним судом розрахунку стажу та провести розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 84 % від розміру суддівської винагороди судді на відповідній посаді без обчислення граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання з 15.08.2020 року, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 84 % від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, зарахувавши окрім стажу роботи на посаді судді 24 роки 8 місяців 23 дні, також половину строку навчання у вищому навчальному закладі 1 рік 10 місяців 27 днів та в органах прокуратури 12 років 1 місяць 20 днів, згідно наданого Донецьким апеляційним судом розрахунку стажу з суми суддівської винагороди без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання з 15.08.2020 року з урахуванням раніше виплачених сум - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання половину навчання у вищому навчальному закладі 1 рік 10 місяців 27 днів та в органах прокуратури 12 років 1 місяць 20 днів, згідно наданого Донецьким апеляційним судом розрахунку стажу та провести розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 84 % від розміру суддівської винагороди судді на відповідній посаді без обчислення граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання з 15.08.2020 року.
Рішення Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 19.08.2020 року № 914130310413 про перерахунок пенсії та від 01.09.2020 року № 914130310413 про призначення довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 - визнати протиправними та скасувати.
Зобов'язати Маріупольське об'єднане управлінням Пенсійного фонду України Донецької області провести ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 84 % від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, зарахувавши крім стажу роботи на посаді судді 24 роки 8 місяців 23 дні, також половину строку навчання у вищому навчальному закладі 1 рік 10 місяців 27 днів та в органах прокуратури 12 років 1 місяць 20 днів, згідно наданого Донецьким апеляційним судом розрахунку стажу з суми суддівської винагороди без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання з 15.08.2020 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути з Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171861, юридична адреса: 87548, м. Маріуполь, вул. Зелінського, б. 27 а) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у сумі 840 грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Т.В. Давиденко