Рішення від 29.12.2020 по справі 200/9998/20-а

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2020 р. Справа№200/9998/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов

ОСОБА_1

до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення

коштів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3) про визнання протиправною бездіяльності щодо невиконання п. 4 Постанови КМУ від 13.02.2008 року № 45 “Про затвердження порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, не проведення перерахунку пенсії з урахуванням складових грошового забезпечення згідно довідки Донецького військового комісаріату від 10.03.2020 року, невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.12.2019 року щодо відшкодування різниці між пенсією 71 % та 70 % грошового забезпечення за період з 01.01.2018 року по 23.03.2020 року в сумі 1554 грн. 05 коп. та поверненні судових витрат в сумі 768 грн. 40 коп., та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії з 01.04.2019 року згідно з довідкою Донецького військового комісаріату про розмір грошового забезпечення від 10.03.2020 року з обов'язковим зазначенням :

- посадовий оклад - 4770,00 грн.

- оклад за військовим званням майор - 1410,00 грн.

- надбавка за вислугу років - 3090,00 грн.

- надбавка за особливості проходження служби (10%) - 927,00 грн.

- надбавка за таємність - 477,00 грн.

- премія (10%) - 477,00 грн.

Всього грошового забезпечення - 11151,00 грн. із цієї суми в 11151,00 71 % пенсії дорівнює 7917,21 грн.

До цієї пенсії додається:

- надбавка - діти війни - 66,43 грн.

- підвищення до пенсії згідно постанови КМУ № 355 - 643,46 грн.

- доплата до розміру пенсії зафіксованої індексації - 220,42 грн. в підсумку пенсія - 8847,52 грн.,стягнення різниці між перерахованою пенсією згідно оновленої довідки та фактично отриманої довідки з 01.04.2019 року по 31.10.2020 в сумі 56996 грн. 07 коп., стягнення різниці між 71% та 70% грошового забезпечення за період з 01.01.2018 року по 23.03.2020 року в сумі 1554 грн. 05 грн., встановити судовий контроль за виконанням рішення.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, відповідач, як вважає позивач, не здійснюючи перерахунку пенсії з урахуванням складових грошового забезпечення згідно довідки Донецького військового комісаріату, діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань соціального захисту.

Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У відзиві на адміністративний позов відповідач вказав на його безпідставність та зазначив, що законодавчо не врегульовано питання проведення перерахунку пенсії колишнім працівникам Міністерства оборони України у зв'язку зі скасуванням п. 1, 2 постанови КМУ № 103.

Враховуючи наведене, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав відзив, заяву про розгляд за його участю не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з'ясував наступні обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 (а.с. 27).

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою про перерахунок пенсії.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Дем'яненко П.О. повідомлений, що доплата до пенсії за періо з 01.01.2018 року по 23.03.220 року буде здійснена відповідно до порядку № 649.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить задовільнити позовні вимоги в повному обсязі.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За Преамбулою Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.

Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсії проводиться у разі якщо змінюється розмір хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Частинами другою та п'ятою Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 передбачено, що перерахунок пенсій проводиться на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, оформлених уповноваженими структурними підрозділами міністерств та відомств.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року, якою затверджено тарифну сітку розрядів посадових окладів, додаткові види грошового забезпечення та розміри надбавок за вислугу років військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу.

У відповідності до частини четвертої статті 63 Закону № 2262 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21 лютого 2018 року (далі - постанова КМУ № 103), яка набрала чинності 24 лютого 2018 року.

Пунктом 1 постанови КМУ № 103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно з Законом № 2262 до 1 березня 2018 року [...], з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови КМУ № 704.

Крім того, постановою КМУ № 103 внесено зміни до Порядку № 45.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 45 (у редакції постанови КМУ № 103) пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262 у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням [...] (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, [...], Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Пунктом 3 Порядку № 45 передбачено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Пункти 1, 2 постанови КМУ № 103 та зміни до пункту 5 Порядку № 45, додатка 2 до Порядку № 45 визнані протиправними та нечинними рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року у справі № 826/3858/18 апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року - без змін. Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону №2262» № 355 від 23 квітня 2012 року (далі - Постанова №355) установлено з 1 липня 2012 року підвищення до пенсій, призначених до зазначеної дати відповідно до Закону № 2262, крім пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, у розмірі 11 відсотків пенсій, обчислених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону, збільшивши його з 1 вересня 2012 року до 23 відсотків та з 1 січня 2013 року до 35 відсотків.

При цьому абзацом другим пункту 1 Постанови № 355 визначено, що розмір пенсій, обчислені відповідно до Закону з урахуванням доплат до попередніх розмірів пенсій згідно з пунктом 4 Порядку № 45, та підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону № 2262, виходячи з грошового забезпечення, встановленого Постановою Кабінету Міністрів «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 1294 від 07 листопада 2007 року (далі - Постанова № 1294) станом на 1 квітня 2012 року.

Постанова № 1294 вказувала, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним званням), щомісячних (підвищення посадового окладу, окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постаново № 355 встановлено максимальний розмір згаданого підвищення (верхню межу, якою «обрізався» розмір цієї доплати, визначений у відсотках), який обраховувався як різниця між розміром пенсії, обчисленим відповідно до грошового забезпечення за посадою військовослужбовця-пенсіонера на підставі Постанови № 1294 станом на 01 липня 2012 року та розміром пенсії, визначеним цьому військовослужбовцю при призначенні пенсії.

Аналізуючи вказані правові норми, слід зазначити, що згідно Постанови № 355 розмір пенсії, обчислений з урахуванням підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону виходячи з грошового забезпечення, встановленого № 1294, тобто в ній йдеться про встановлення відсоткового підвищення розміру пенсій та не змінено розміри одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, які мають право на пенсію за Законом № 2262 і не введено нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, у розмірах, встановлених законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 17 березня 2015 року у справі №21-641а14, а також у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2018 року справах № 756/1312/16-а та 759/17402/15-а.

Тобто, поетапне підвищення пенсій, призначених до 01 квітня 2012 року с нічим іншим, як способом реалізації соціальної справедливості щодо осіб, які займали рівнозначні посади до 01 квітня 2012 року щодо військовослужбовців, які такі посади займали на 01 квітня 2012 року та грошове забезпечення яких було значно вище, що і стало результатом нарахувань більших пенсійних виплат ніж військовим пенсіонерам, пенсії які призначались до 01 квітня 2012 року. При цьому, законодавець акцентує увагу, що за наслідком підвищення пенсії не можуть бути більшими, чим пенсії військових пенсіонерів, які такі посади займали станом на 01 квітня 2012 року.

Крім того, припинення виплати підвищення до пенсії, передбаченого Постановою №355 та обрахованого відповідно до Постанови № 1294, відбулося одночасно з втратою чинності Постанови № 1294 (для означеної категорії громадян) та нерозривно пов'язане з перерахунком (збільшенням) основного розміру пенсії Позивача на підставі постанови КМУ № 704.

Враховуючи навдене, підвищення до пенсії, передбачене Постановою № 355 не може застосовуватись до грошового забезпечення, обчисленого на іншій підставі, ніж Постанова № 1294, яка втратила чинність та вичерпала себе фактом застосування, а тому відсутні підстави для проведення підвищення до пенсії відповідно до Постанови № 355 в контексті перерахунку такої із застосуванням розмірів складових грошового забезпечення визначеного постановою КМУ № 704.

Крім того, суд враховує наступне.

Реалізація суб'єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Обмежуючим фактором для рішень представників влади згідно з визначенням владних дискреційних повноважень є закон і справедливість.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Ради 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідно до статті 13 “Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод” кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважує на його ефективність з точки зору статті 13 “Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод” та враховує положення “Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень”, прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980 року, а саме суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Разом з тим, пунктом 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Згідно позиції Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справа № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12 квітня 2018 року у справі № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Тобто, дискреційними є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова “може”.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Наведене повністю відповідає змісту ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 4 якої визначене, що у випадку, визначеному п. 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Тобто, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію.

У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб'єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру.

Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.

Аналізуючи даний адміністративний спір суд наголошує, що суб'єкт владних повноважень у спірних взаємовідносинах не здійснив реалізацію дискреційних повноважень шляхом перерахунку пенсії позивачу.

Таким чином, суд вважає, що відповідач при розгляді заяви діяв поза межою наданих повноважень та реалізації дискреційних функцій, відповідно позовні вимоги в частині зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії з 01.04.2019 року згідно з довідкою Донецького військового комісаріату про розмір грошового забезпечення від 10.03.2020 року підлягають задоволенню.

Крім того, суд вказує, стягненню підлягають лише ті суми, які на час розгляду справи є нарахованими, та, оскільки сума стягнення різниці між перерахованою пенсією згідно оновленої довідки та фактично отриманої довідки з 01.04.2019 року по 31.10.2020 в сумі 56996 грн. 07 коп.,та різниці між 71% та 70% грошового забезпечення за період з 01.01.2018 року по 23.03.2020 року в сумі 1554 грн. 05 грн. не нарахована, тому суд вважає вимоги в цій частині передчасними та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Оскільки, не здійснюючи перерахунок пенсії позивачу, відповідач діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо невиконання п. 4 Постанови КМУ від 13.02.2008 року № 45 “Про затвердження порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, не проведення перерахунку пенсії з урахуванням складових грошового забезпечення згідно довідки Донецького військового комісаріату від 10.03.2020 року, невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.12.2019 року щодо відшкодування різниці між пенсією 71 % та 70 % грошового забезпечення за період з 01.01.2018 року по 23.03.2020 року в сумі 1554 грн. 05 коп. та поверненні судових витрат в сумі 768 грн. 40 коп., та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії з 01.04.2019 року згідно з довідкою Донецького військового комісаріату про розмір грошового забезпечення від 10.03.2020 року з обов'язковим зазначенням :

- посадовий оклад - 4770,00 грн.

- оклад за військовим званням майор - 1410,00 грн.

- надбавка за вислугу років - 3090,00 грн.

- надбавка за особливості проходження служби (10%) - 927,00 грн.

- надбавка за таємність - 477,00 грн.

- премія (10%) - 477,00 грн.

Всього грошового забезпечення - 11151,00 грн. із цієї суми в 11151,00 71 % пенсії дорівнює 7917,21 грн.

До цієї пенсії додається:

- надбавка - діти війни - 66,43 грн.

- підвищення до пенсії згідно постанови КМУ № 355 - 643,46 грн.

- доплата до розміру пенсії зафіксованої індексації - 220,42 грн. в підсумку вся пенсія - 8847,52 грн., є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про зобов'язання відповідача надати звіт про виконання рішення суду, суд зазначає, що відповідно до норм частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного суду України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто, зобов'язання відповідача надати звіт про виконання рішення суду є правом, а не обов'язком суду. Тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності дій щодо не проведення перарахунку пенсії позивачу в розумінні зазначеної норми Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3) про визнання протиправною бездіяльності щодо невиконання п. 4 Постанови КМУ від 13.02.2008 року № 45 “Про затвердження порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, не проведення перерахунку пенсії з урахуванням складових грошового забезпечення згідно довідки Донецького військового комісаріату від 10.03.2020 року, невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.12.2019 року щодо відшкодування різниці між пенсією 71 % та 70 % грошового забезпечення за період з 01.01.2018 року по 23.03.2020 року в сумі 1554 грн. 05 коп. та поверненні судових витрат в сумі 768 грн. 40 коп., та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії з 01.04.2019 року згідно з довідкою Донецького військового комісаріату про розмір грошового забезпечення від 10.03.2020 року з обов'язковим зазначенням :

- посадовий оклад - 4770,00 грн.

- оклад за військовим званням майор - 1410,00 грн.

- надбавка за вислугу років - 3090,00 грн.

- надбавка за особливості проходження служби (10%) - 927,00 грн.

- надбавка за таємність - 477,00 грн.

- премія (10%) - 477,00 грн.

Всього грошового забезпечення - 11151,00 грн. із цієї суми в 11151,00 71 % пенсії дорівнює 7917,21 грн.

До цієї пенсії додається:

- надбавка - діти війни - 66,43 грн.

- підвищення до пенсії згідно постанови КМУ № 355 - 643,46 грн.

- доплата до розміру пенсії зафіксованої індексації - 220,42 грн. в підсумку вся пенсія повинна бути 8847,52 грн., стягнення різниці між перерахованою пенсією згідно оновленої довідки та фактично отриманої довідки з 01.04.2019 року по 31.10.2020 в сумі 56996 грн. 07 коп., стягнення різниці між 71% та 70% грошового забезпечення за період з 01.01.2018 року по 23.03.2020 року в сумі 1554 грн. 05 грн., встановити судовий контроль за виконанням рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення перерахунку пенсії з урахуванням складових грошового забезпечення згідно довідки Донецького військового комісаріату від 10.03.2020 року, невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.12.2019 року щодо відшкодування різниці між пенсією 71 % та 70 % грошового забезпечення за період з 01.01.2018 року по 23.03.2020 року в сумі 1554 грн. 05 коп.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.04.2019 року згідно з довідкою Донецького військового комісаріату про розмір грошового забезпечення від 10.03.2020 року з обов'язковим зазначенням :

- посадовий оклад - 4770,00 грн.

- оклад за військовим званням майор - 1410,00 грн.

- надбавка за вислугу років - 3090,00 грн.

- надбавка за особливості проходження служби (10%) - 927,00 грн.

- надбавка за таємність - 477,00 грн.

- премія (10%) - 477,00 грн.

Всього грошового забезпечення - 11151,00 грн. із цієї суми в 11151,00 71 % пенсії дорівнює 7917,21 грн.

До цієї пенсії додається:

- надбавка - діти війни - 66,43 грн.

- підвищення до пенсії згідно постанови КМУ № 355 - 643,46 грн.

- доплата до розміру пенсії зафіксованої індексації - 220,42 грн. в підсумок пенсії з надбавками - 8847,52 грн.

В задоволенні іншої частини адміністративного позову - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84116, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 840 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Т.В. Давиденко

Попередній документ
93979240
Наступний документ
93979242
Інформація про рішення:
№ рішення: 93979241
№ справи: 200/9998/20-а
Дата рішення: 29.12.2020
Дата публікації: 05.09.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (11.08.2021)
Дата надходження: 28.10.2020
Предмет позову: про зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії
Розклад засідань:
16.12.2020 10:00 Донецький окружний адміністративний суд
30.03.2021 10:00 Перший апеляційний адміністративний суд
08.04.2021 11:00 Перший апеляційний адміністративний суд
23.11.2021 10:00 Донецький окружний адміністративний суд