про відмову у закритті провадження у справі в частині позовних вимог
30 грудня 2020 р. м. Чернівці справа № 600/2480/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, ДП "Національні інформаційні системи України" про визнання протиправним та скасування наказу,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить :
- визнати протиправним та скасувати наказ №3648/5 від 20.10.2020 р. "Про задоволення скарги" в частині анулювання приватному нотаріусу Герцаївського районного нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_2 доступу до Державного реєстру речових прав та обтяжень;
- зобов'язати Державне підприємство "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України розблокувати доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Герцаївського районного нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав та обтяжень.
09.12.2020 р. від представника ДП "Національні інформаційні системи України" надійшло клопотання про закриття провадження по справі в частині позовних вимог про зобов'язання Державного підприємства "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України розблокувати доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Герцаївського районного нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав та обтяжень.
Клопотання обґрунтоване тим, що на думку представника ДП "Національні інформаційні системи України" не є суб'єктом владних повноважень та не є суб'єктом із делегованими владними повноваженнями, а лише безпосередньо виконує рішення, прийнятті компетентним органом влади.
Суд вважає за можливе та доцільне розглянути заяву представника відповідача без учасників справи на підставі наявних в ній матеріалів в порядку письмового провадження, що відповідає вимогам п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши, в порядку письмового провадження клопотання представника ДП "Національні інформаційні системи України" про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно п.1 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
У відповідності до п.7 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до положень ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Згідно із ч.2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Згідно із Рішення ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyyv. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.
Умови, підстави та процедуру надання ідентифікаторів доступу до Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України (далі - реєстри), уповноваженим особам суб'єктів державної реєстрації, центрів надання адміністративних послуг, утворених відповідно до Закону України "Про адміністративні послуги" (далі - центри надання адміністративних послуг), нотаріусам, їх помічникам, посадовим особам Міністерства юстиції України, його територіальних органів, органів ліцензування, дозвільних органів, державним та приватним виконавцям та іншим особам, уповноваженим відповідно до законодавства на здійснення реєстраційних дій у реєстрах (далі - користувачі) визначено Порядком надання ідентифікаторів доступу до Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 2015 року № 2586/5 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 6 Порядку встановлено, що тимчасове блокування та анулювання доступу до реєстрів у випадках, передбачених законом, здійснюється технічним адміністратором реєстрів на підставі рішення Міністерства юстиції України, його територіального органу, оформленого відповідно до законодавства. Адміністратор реєстрів у день надходження відповідного рішення Міністерства юстиції України, його територіального органу, яке надсилається супровідним листом, невідкладно здійснює тимчасове блокування або анулювання доступу до реєстру відповідного користувача незалежно від того, чи змінено ним категорію користувача (уповноважена особа суб'єкта державної реєстрації, центру надання адміністративних послуг, нотаріус, його помічник, посадова особа Міністерства юстиції України, його територіальних органів, державний виконавець, приватний виконавець або інша особа, уповноважена відповідно до законодавства на здійснення реєстраційних дій у реєстрі) на момент надходження відповідного рішення.
Судом встановлено, що ДП "Національні інформаційні системи" є адміністратором реєстру, якому визначений обов'язок, після надходження відповідного рішення Міністерства юстиції України чи його територіального органу, здійснювати тимчасове блокування або анулювання доступу до реєстру.
Так, адміністратор Єдиних та Державних реєстрів здійснює заходи зі створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення реєстрів, відповідає за їх технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних, здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до цих реєстрів, а також інші заходи (дії), передбачені законодавством.
У межах адміністрування Єдиних та Державних реєстрів адміністратор Єдиних та Державних реєстрів здійснює заходи зі створення, впровадження та супроводження, інформаційного та технічного обслуговування, модернізації веб-ресурсів та веб-сервісів Міністерства юстиції України, надає у випадках, визначених законодавством, послуги у сфері функціонування Єдиних та Державних реєстрів, здійснює технічне та технологічне супроводження інформаційної взаємодії Міністерства юстиції України та адміністратора Єдиних та Державних реєстрів з метою оперативного вирішення питань, що стосуються функціонування реєстрів.
Згідно із п.7 ч.1 статті 2 Закону № 1952-IV встановлено, що технічний адміністратор Державного реєстру прав - державне унітарне підприємство, визначене Міністерством юстиції України та віднесене до сфери його управління, що здійснює заходи із створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення Державного реєстру прав, відповідає за його технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних цього реєстру, здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав, організовує та проводить навчання для роботи з цим реєстром;
Відповідно до пунктів 1.1, 1.4 Статуту Державного підприємства "Національні інформаційні системи" Державне комерційне підприємство "Національні інформаційні системи" засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства юстиції України.
У своїй діяльності Підприємство керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Уповноваженого органу управління, нормативно-правовими актами, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, а також цим Статутом.
Згідно із приписами пункту 2.2 цього Статуту основними завданнями Підприємства є, зокрема, адміністрування Систем.
У відповідності до п.7 частини 1 статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
ДП "Національні інформаційні системи" здійснює блокування доступу до реєстру на виконання наказу іншого відповідача по справі - Міністерства юстиції України, і фактично здійснює владну управлінську функцію, по відношенню до позивача у правовідносинах щодо яких виник спір, делеговану йому Міністерством.
З вказаних підстав, суд дійшов висновку, що у даних спірних правовідносинах ДП "Національні інформаційні системи" поряд із Міністерством юстиції є суб'єктом владних повноважень у розумінні п. 7 ч.1 ст. 4 КАС України.
Зважаючи на вищевикладене, а також враховуючи, те що позивач має право самостійно обирати належний спосіб захисту порушеного права, відповідно до статті 8 Конституції України принципу верховенства права та встановлених статті 2 КАС України завдань суду як державної правозахисної інституції. Належним способом захисту/відновлення порушеного права, у разі встановлення протиправності блокування, є звернення із позовними вимогами про зобов'язання ДП "Національні інформаційні системи" розблокувати доступ державного реєстратора до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки саме такий спосіб захисту у повній мірі сприятиме відновленню прав позивача.
Аналогічна правова позиція застосована Верховним Судом у постанові від 05.03.2020 р. у справі № 440/798/19 (адміністративне провадження № К/9901/30382/19).
Згідно із ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З вказаних підстав, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого представником ДП "Національні інформаційні системи України" клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, а відтак заявлене клопотання не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись статтями 238, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні клопотання ДП "Національні інформаційні системи України" про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання Державного підприємство "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України розблокувати доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Герцаївського районного нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав та обтяжень.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя І.В. Маренич