Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 грудня 2020 р. Справа№200/11218/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І. С., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення, та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
01.12.2020 ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ), позивач, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місце знаходження: вул. Центральна, буд. 13, м. Мирноград, Покровський район, Донецька область, 85323, код ЄДРПОУ 42169323) про:
- визнання протиправним та скасування рішення Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області оформлене у вигляді листа №0581-02-8/3705 від 23.06.2020 як незаконне;
- зобов'язання Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області прийняти відомості про страховий стаж ОСОБА_1 у відповідності до записів в трудовій книжці серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_2 та трудової книжки серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1 ;
- зобов'язання Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області провести ОСОБА_1 нарахування пенсії за віком з дати звернення з відповідною заявою, а саме з 10.06.2020, з ура хуванням відомостей про страховий стаж у відповідності до записів в трудовій книжці серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_2 та трудової книжки серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1 та випла тити заборгованість з пенсії.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.12.2020 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач при призначенні пенсії за віком відмовив у прийнятті до уваги довідку від 19.09.2009 №490, що видана відділом трудового архіву Дніпропетровської області Межівської районної ради, оскільки персональні дані в документах що надаються на призначення/перерахунок пенсійної виплати, повинні чітко збігатися з паспортними даними.
Позивач вважає такі дії незаконними, оскільки вони порушують його конституційні права. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В установлений судом строк відповідачем через Відділ документообігу та архівної роботи суду надано відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача.
Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що пенсія позивачу була призначена 20.09.2020 відповідно до наданих документів, які надійшли через веб-портал Пенсійного фонду України, шляхом автопризначення за анкетою-заявою від 03.09.2020. Довідку від 19.09.2009 №490 видану відділом трудового архіву Дніпропетровської області неможливо взяти до уваги, оскільки персональні дані в документах, що надаються на призначення/перерахунок пенсійної виплати, повинні чітко збігатися з паспортними даними.
За правилами пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з нормами частини 3 статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого Красноармійським МВ УМВС України в Донецькій області 24.01.2002, має реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Позивач перебуває на обліку в Покровському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується відповідачем.
Пенсія позивачу призначена 20.09.2020 відповідно до наданих документів, які надійшли через веб-портал Пенсійного фонду України, шляхом автопризначення за анкетою-заявою від 03.09.2020, що підтверджується відповідачем.
Згідно з протоколом призначення пенсії ОСОБА_1 від 03.09.2020, страховий стаж позивача складає 32 роки 5 місяців 23 дні.
23.06.2020 відповідач надав відповідь на заяву позивача щодо роз'яснення можливості зарахування до страхового стажу періоду роботи в колгоспі «Дружба» на підставі архівної довідки №С-490-19 від 19.12.2019 відділу трудового архіву Межівської районної ради Дніпропетровської області, в якій зазначив, що довідку від 19.09.2009 №490 видану відділом трудового архіву Дніпропетровської області неможливо взяти до уваги, оскільки персональні дані в документах, що надаються на призначення/перерахунок пенсійної виплати, повинні чітко збігатися з паспортними даними.
16.11.2020 позивач звернувся до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про призначення пенсії.
Не погоджуючись з вказаними діям відповідача позивач звернулася до суду з даним позовом.
Судом встановлено, що відповідно до довідки відділу трудового архіву Межівської районної ради Дніпропетровської області від 19.12.2019 №С-490-19 ОСОБА_1 працювала в колгоспі «Дружба» та стаж її роботи (вихододні) складає:
- за лютий-грудень 1990 року на ім'я « ОСОБА_1 » - 255 днів;
- за 1992-1994 роки на ім'я « ОСОБА_1 » - 454 дня;
- за 1995-1996 роки на ім'я « ОСОБА_1 » - відомостей про роботу не виявлено.
Відповідно до архівної довідки архівного відділу Межівської районної Державної адміністрації Дніпропетровської області від 18.12.2019 №С-328 згідно з протоколом загальних звітно-виборних зборів уповноважених колгоспників колгоспу «Дружба» Межівської району Дніпропетровської області від 27.01.1990 року №1 прийнято в члени колгоспу ОСОБА_1 . Згідно з протоколом засідання правління акціонерного товариства «Дружба» Межівської району Дніпропетровської області від 26.11.1996 №12 вирішили виключити ОСОБА_1 з членів акціонерного товариства за невироблений мінімум вихододнів. Згідно з протоколом конференції пайовиків акціонерного товариства «Дружба» Межівської району Дніпропетровської області від 24.01.1997 №1, вирішили рішення правління акціонерного товариства про прийом та звільнення з членів акціонерного товариства затвердити.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2014 № 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.
Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.
Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, у редакції, що діяла на час звернення за призначенням пенсії (далі - Закон № 1058-IV), цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Статтею 26 Закону № 1058-IV визначено умови призначення пенсії за віком.
Відповідно до положень частини 1 статті 1 № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Згідно з абзацом 1 частини 2 цієї статті страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності № 1058-IV питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Разом з тим, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
При цьому, суд зазначає що положеннями статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зазначене узгоджується з положеннями статті 48 Кодексу законів про працю України
В той же час, відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (Далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно частини 3 статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1 (надалі - Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно положень пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Отже, відповідач як суб'єкт владних повноважень має право витребувати додаткові документи з метою належного розгляду заяви про призначення пенсії.
Як встановлено судом вище, при призначенні пенсії позивачем була надана довідка відділу трудового архіву Межівської районної ради Дніпропетровської області від 19.12.2019 №С-490-19, для підтвердження трудового стажу в колгоспі «Дружба», в якій зазначено скорочене по-батькові позивача, а саме: « ОСОБА_1 », « ОСОБА_1 ».
За результатом розгляду справи судом встановлено, що позивач опинився в ситуації, що не дає можливості забезпечити належний захист своїх прав.
Відповідно до пункту 26 Порядку № 367 якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.
Однак, суд констатує, що позивач, який у даному випадку був працівником, та не може нести відповідальність за правильність та повноту оформлення довідок підприємства на якому він працював.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи та досягнення віку, що дає право на пенсію, а не дотримання усіх формальних вимог при оформленні підтверджуючих документів.
Отже, судом встановлено, що видана позивачеві довідка відділу трудового архіву Межівської районної ради Дніпропетровської області від 19.12.2019 №С-490-19 має неточності.
Як вбачається з матеріалів справи, з 20.09.2020 Покровським об'єднаним управлінням пенсійного фонду України призначено пенсію ОСОБА_1 .
Крім того, суд враховує посилання відповідача, що управлінням було зараховано до страхового стажу позивача період роботи в колгоспі «Дружба» з 27.01.1990 по 31.12.1990, що підтверджується протоколом призначення пенсії ОСОБА_1 від 03.09.2020.
За даних обставин відповідач фактично переклав відповідальність за належне оформлення документів підприємства на позивача, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження страхового стажу позивача), тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.
Наведені вище обставини свідчать, що при розгляді заяви позивача про призначення пенсії відповідач діяв без дотримання принципів, визначених статтею 2 КАС України, та положень статті 46 Конституції України.
Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
За правилами частин 1, 5 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 245 КАС України в разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії, і це прямо вбачається з пункту 7 частини 2 статті 245 КАС України.
При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування довідки відділу трудового архіву Межівської районної ради Дніпропетровської області від 19.12.2019 №С-490-19 при призначенні пенсії позивачу та зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
При цьому, суд вважає, вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи обставини по справі.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до квитанції №22 від 26.11.2020 позивачем сплачено судовий збір в сумі 840,80 гривень.
Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору та позовні вимоги задоволено в повному обсязі, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місце знаходження: вул. Центральна, буд. 13, м. Мирноград, Покровський район, Донецька область, 85323, код ЄДРПОУ 42169323) про визнання незаконним та скасування рішення, та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо неврахування довідки відділу трудового архіву Межівської районної ради Дніпропетровської області від 19.12.2019 №С-490-19 при призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 30.12.2020.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом частини 3 статті 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.С. Молочна