Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 грудня 2020 р. Справа№200/10664/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просила:
визнати незаконним та скасувати рішення № 05-81-02-8/16048 від 28.10.2020 року про відмову в зарахуванні спірного періоду роботи з 22.04.1997 року по 31.12.1998 року в ДП «УЖКГ «Красноармійськвугілля»,
зобов'язати провести перерахунок пенсії із урахуванням (зарахуванням до стажу) періоду роботи з 22.04.1997 року по 31.12.1998 року в ДП «УЖКГ «Красноармійськвугілля» та виплатити заборгованість, яка утворилася за період виплати пенсії в меншому розмірі,
становити судовий контроль за виконанням рішення суду у формі звіту.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що при призначення пенсії за віком, згідно заяви від 31.07.2020 року, отримала повідомлення відповідача щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 22.04.1997 року по 31.12.1998 року в УЖКХ «Красноармійськвугілля», так як запис в трудовій книжці завірено нечітким відтиском печатки, та запропоновано у трьохмісячний термін надати додаткові документи. Проте, отримати додаткову інформацію про стаж роботи не вдалося, в зв'язку з відсутністю відповідних документів у ліквідатора підприємства та архівній установі.
На заяву до відповідача щодо встановлення стажу роботи на підставі показів свідків, останній прийняв рішення № 05-81-02-8/16048 від 28.10.2020 року про відмову в зарахуванні спірного періоду роботи ОСОБА_1 .
Позивач зазначає, що неможливість надання додаткових документів на підтвердження спірного періоду роботи не є достатніми підставами для відмови у його зарахуванні до страхового стажу, оскільки записи в трудовій книжці виконані належним чином. На підставі наведеного позивач просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою від 11 листопада 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.
До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач підтвердив викладені позивачем обставини справи та зазначив, що діяв у межах та у спосіб, передбачений положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, в зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
З'ясовуючи, чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, судом встановлено таке.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .
Листом від 14.08.2020 року Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повідомило ОСОБА_1 , що останній з 02.08.2020 року призначено пенсію без зарахування до трудового стажу періоду з 22.04.1997 року по 31.12.1998 року в ДП «УЖКГ «Красноармійськвугілля» в зв'язку з нечітким відтиском печатки у трудовій книжці (а.с.15).
Згідно листа Виконкому Мирноградської міської ради випливає, що документи ДП «УЖКГ» офіційно на зберігання до сектору з архівної роботи Виконавчого комітету Мирноградської міської ради не надходили. Постановою Господарського суду Донецької області від 10.07.2008 року у справі № 15/230-6, боржника ДП «УЖКГ» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру (а.с.16).
Відповідями на запит адвоката, ліквідатор ОСОБА_2 та арбітражний керуючий ОСОБА_3 , повідомили про відсутність будь-яких документів з ДП «УЖКГ «Красноармійськвугілля» що могли б підтвердити пірний період роботи позивача на підприємстві (а.с.19, 20-21).
20.10.2020 року позивач звернулась до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про неможливість надання додаткових документів для підтвердження стажу та проханням допиту свідків для підтвердження факту роботи (а.с.30-31).
Рішенням-відповіддю № 05-81-02-8/16048 від 28.10.2020 року позивачу відмовлено у зарахуванні спірного періоду на підставі показань свідків (а.с.32).
Судом оглянуто копію трудової книжки позивача серії № НОМЕР_2 , виданої 24.11.1979 року (а.с.33-45), яка містить запис про роботу в спірний період в «УЖКГ «Красноармійськвугілля»:
з 22.04.1997 року підсобно-транспортним робітником,
з 28.04.1998 року перереєстрація підприємства в ДП УЖКГ,
з 12.11.1998 року переведена оператором газової котельні,
з 07.04.1999 року переведена підсобно-транспортним робітником
з 15.10.1999 року переведена оператором газової котельні
з 15.04.2000 року переведена підсобно-транспортним робітником
з 24.10.2000 року переведена оператором газової котельні
з 30.11.2000 року звільнена за згодою сторін.
Запис містить підпис посадової особи, посилання на номера та дати наказів, нечіткий відтиск печатки підприємства, дефектів записи не мають.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України № 1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Відповідно до статті 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог нього Закону за даними, що містяться в системі, персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Спірним у справі є правомірність дій відповідача щодо не включення в страховий стаж для призначення пенсії періодів роботи, які мали місце до впровадження системи персоніфікованого обліку.
При обчисленні страхового стажу позивача, до складу якого входять періоди роботи до впровадження системи персоніфікованого обліку, відповідач мав керуватися документами та порядком, визначеним законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-ІV, а саме трудовою книжкою та положеннями Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ).
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України №1058-ІV, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Згідно з підпунктами 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 7 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до пункту 7 параграф “б” цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно з пунктами 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до підпункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29 липня 1993 року (далі - Інструкція № 58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження) (підпункт 2.4 Інструкції № 58).
Відповідно до підпункту 1.5. Інструкції № 58 питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. № 301 «Про трудові книжки працівників», цією Інструкцією та іншими актами законодавства.
Пунктом 4 вказаної Постанови КМУ №301 встановлено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
З положень вказаних нормативних актів випливає, що законодавством чітко визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку. Усі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб, насамперед керівником підприємства, установи, організації в порядку, строк та спосіб, передбачений відповідним законодавством. При цьому, самостійне внесення працівником відомостей щодо своєї трудової діяльності не передбачено.
З огляду на зазначене, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Положеннями Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. З метою отримання вказаних відомостей позивач зверталася до архівних установ та ліквідатора підприємства, але не отримала додаткові документи від незалежних від позивача обставин, в зв'язку з їх відсутністю.
З урахуванням того, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, в котрій записи про прийняття та звільнення з роботи позивача посвідчено печатками підприємств та підписами відповідальних осіб, формально розцінивши неточності, що містяться в трудовій книжці позивача не можуть бути підставою для обмеження в реалізації конституційного права особи на соціальний захист, в зв'язку з тим, що інших можливостей підтвердження спірного трудовий стажу не існує, суд дійшов висновку що відповідач не спростував належними та допустимими доказами відмову у зарахуванні до пільгового трудового стажу спірних періодів роботи ОСОБА_1 .
При розгляді справи, суд враховує, що до страхового стажу позивача зараховано періоди за даними, що містяться в системі, персоніфікованого обліку, які також включають роботу на підприємстві ДП «УЖКГ «Красноармійськвугілля» з 1999 по 2000 роки, а отже, відповідач прийняв рішення про відмову у зарахуванні частини трудового стажу без врахування всіх обставин.
Отже, доводи позивача щодо протиправності відмови у зарахуванні стажу в зв'язку з нечітким відтиском печатки у трудовій книжці є правомірними.
Згідно статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Згідно з частинами 3 та 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом скасування рішення Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 05-81-02-8/16048 від 28.10.2020 року та зобов'язання відповідача провести перерахунок по пенсії ОСОБА_1 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні щодо зарахування до трудового стажу відповідного періоду роботи позивача.
Частиною 1 статті 382 КАС України, передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Конституційний Суд України у рішенні від 30.06.2009 року № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
З огляду на викладене, встановлення судом контролю за виконанням судового рішення є заходом для забезпечення конституційного права громадянина на судовий захист.
З наведених підстав суд вважає за необхідне встановити судовий контроль шляхом зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішенням суду у справі № 200/10664/20-а.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 840,80 грн., наведена сума відповідно до положень статті 139 КАС України підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 139, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд
Адміністративний позов позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13, код ЄДРПОУ 42169323) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати незаконним та скасувати рішення Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 05-81-02-8/16048 від 28.10.2020 року про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в зарахуванні спірного періоду роботи з 22.04.1997 року по 31.12.1998 року в ДП «УЖКГ «Красноармійськвугілля».
Зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) перерахунок пенсії із урахуванням (зарахуванням до стажу) періоду роботи з 22.04.1997 року по 31.12.1998 року в ДП «УЖКГ «Красноармійськвугілля» та виплатити заборгованість, яка утворилася за період виплати пенсії в меншому розмірі.
Зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області подати звіт про виконання рішення суду у строк - один місяць з дня набрання законної сили рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/10664/20-а.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13, код ЄДРПОУ 42169323) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 29 грудня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г.А. Чекменьов