Справа № 461/1264/20 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б.
Провадження № 22-ц/811/1700/20 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.
Категорія:39
28 грудня 2020 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:
головуючого судді Мельничук О.Я.,
суддів: Крайник Н.П., Ванівський О.М.,
без участі сторін,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Ідея Банк» на рішення Галицького районного суду міста Львова від 23 квітня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В лютому 2020 року АТ «Ідея Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором №Z62.00404.003867068 від 19.04.2018 року в розмірі 129190,56 грн., заборгованість за угодою №С-404-005250-18-980 від 19.04.2018 року та судовий збір у розмірі 2145,27 грн.
В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 19.04.2018 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Z62.00404.003867068. Згідно кредитного договору відповідач отримала кредит в розмірі 66482,00 грн., зі сплатою 15% річних, з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів.
Позивач виконав свої зобов'язання згідно умов кредитного договору, що підтверджується видатковим касовим/меморіальним ордером. Однак, відповідачка не виконує свої зобов'язання, передбачені договором, внаслідок чого станом на 15.01.2020 року утворилась заборгованість в розмірі 129 190,56 грн.
Окрім того, 19.04.2018 року згідно з умовами договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду №С-404-005250-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки.Згідно угоди відповідачка отримала кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по відкритому рахунку № НОМЕР_1 , операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу в межах встановленого ліміту кредитної лінії. Максимальний ліміт кредитної лінії становить 200000 грн., доступний кредитний ліміт на момент укладання угоди - 6500 грн., процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 50,23%
Позивач виконав свої зобов'язання згідно умов угоди, що підтверджується випискою по поточному рахунку. Однак, відповідачка не повернула отриманий кредит в встановлений договором термін та не сплатила нараховані відсотки, комісію та інші платежі за угодою, внаслідок чого станом на 15.01.2020 року утворилась заборгованість в розмірі 13827,77 грн.
Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, просить позов задоволити.
Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 23 квітня 2020 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором №Z62.00404.003867068 від 19.04.2018 року в розмірі 95944,23 грн. та складається із наступного: основний борг 43854,80 грн., прострочений борг 21760,93 грн., прострочені проценти 12282,85 грн., строкові проценти 726,24 грн., пеня за несвоєчасне погашення платежів 15419,41 грн. та інші штрафні санкції 1900 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за угодою №С-404-005250-18-980 від 19.04.2018 року в розмірі 13827,77 грн. та складається із наступного: основний борг 4453,17 грн., прострочений борг 2046,83 грн., прострочені проценти 3524,90 грн., строкові проценти 452,87 грн., дебіторська заборгованість 1900 грн. та інші штрафні санкції 1350 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» сплачений судовий збір в розмірі 1646,58 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Рішення суду в частині відмовленого позову оскаржило Акціонерне товариство «Ідея Банк», в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник стверджує, що на момент укладення кредитного договору набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування», який визначає загальні витрати за споживчим кредитом, до яких належать проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування та повернення кредиту, відтак втратила чинність норма Закону України «Про захист прав споживачів», яка забороняла кредитодавцю встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів». Зазначає, що згідно Методики розрахунку загальної вартості кредиту для споживача, що є додатком до Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджених Постановою Правління Національного банку України від 08.06.2017 року № 49, банк розраховує загальну вартість кредиту для споживача у грошовому виразі за формулою: загальна вартість кредиту = загальний розмір кредиту (сума коштів, які надані споживачу за договором про споживчий кредит) + загальні витрати за споживчим кредитом (витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку). Вважає, що судом належним чином не досліджено умов кредитного договору, помилково застосовано законодавство, яке на час виникнення спірних правовідносин уже не було чинним, а також не враховано висновок Верховного Суду, викладений у Постанові від 26 грудня 2019 року у справі № 467/555/19. З наведених підстав просить рішення суду в частині відмови у задоволенні вимоги АТ «Ідея Банк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по сплаті нарахованої та простроченої плати за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 33246,33 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким вищевказану вимогу АТ «Ідея Банк» задовольнити в повному обсязі. Також скаржник просить вирішити питання понесених судових витрат.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
У частині п'ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 18 грудня 2020 року, є дата складення повного судового рішення - 28 грудня 2020 року.
З апеляційної скарги вбачається, що рішення Галицького районного суду м. Львова від 23 квітня 2020 року оскаржується лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог АТ «Ідея Банк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по сплаті нарахованої та простроченої плати за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 33246,33 грн., а відтак законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в частині інших вимог, судом апеляційної інстанції не перевіряється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення із наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині таким вимогам не відповідає.
Ухвалюючи рішення суду в оскаржуваній частині про відмовляючи у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Ідея Банк» про стягнення нарахованої плати за обслуговування кредиту та простроченої плати за обслуговування кредиту, суд першої інстанції виходив з того, що такі позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки банк не мав права встановлювати такий платіж у кредитному договорі, за дії, які банк вчиняє на власну користь, тому що отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами, відтак така вимога є нікчемною та не потребує визнання недійсною.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов'язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності). У разі якщо витрати на додаткові чи супутні послуги кредитодавця, отримання яких є обов'язковим для укладення договору про споживчий кредит, або кредитного посередника (за наявності) не були включені до загальних витрат за споживчим кредитом, платежі за ці послуги не підлягають сплаті споживачем. Платежі за додаткові та супутні послуги третіх осіб, пов'язані з договором про споживчий кредит, не включаються до загальних витрат за споживчим кредитом. Якщо укладення договору про надання додаткових чи супутніх послуг третіми особами є обов'язковим для отримання кредиту або для отримання кредиту на умовах, що пропонуються кредитодавцем, споживач має бути прямо проінформований про це у письмовій формі (частина друга статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»).
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; 6) необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); 7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; 9) реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені; 10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов'язання за договором про споживчий кредит; 12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 13) порядок дострокового повернення кредиту; 14) відповідальність сторін за порушення умов договору.
Статтями 2, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», передбачена така форма витрат, як плата за обслуговування кредиту, яка визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Постановою Національного банку України від 08 червня 2017 року №49 затвердженні Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила), які розроблено відповідно до Законів України «Про банки і банківську діяльність» «Про національний банк України», «Про споживче кредитування», встановлюють порядок та методику розрахунку загальної вартості кредиту для споживача.
Згідно з пунктом 8 Правил банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки. Банк зазначає реальну річну процентну ставку та загальну вартість кредиту за рядком «Усього» у колонках 9 і 10 (відповідно) форми, наведеної в додатку 2 до цих Правил.
Судом встановлено, що 19.04.2018 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №Z62.00404.003867068. Відповідно до кредитного договору відповідач отримала кредит в розмірі 66482,00 грн., зі сплатою 15 % річних, з погашенням кредиту та відсотків у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів.
19.04.2018 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду №С-404-005250-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки. Згідно угоди відповідач отримала кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по відкритому рахунку № НОМЕР_1 , операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу в межах встановленого ліміту кредитної лінії. Максимальний ліміт кредитної лінії становить 200000 грн., доступний кредитний ліміт на момент укладання угоди - 6500 грн., процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 50,23%.
Позивач виконав свої зобов'язання згідно умов кредитного договору, що підтверджується копією меморіальних ордерів№3293517, №3293504, №3293507 /а.с.19-20/. Однак, відповідачка не повернула отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатила нараховані відсотки та комісію, та інші платежі за кредитним договором.
Як вбачається із наявної у матеріалах справи виписки з особового рахунку по кредитному договору, останній платіж ОСОБА_1 був здійснений 21.09.2018 року.
У зв'язку із невиконанням умов кредитного договору утворилась заборгованість за договором №Z62.00404.003867068 від 19.04.2018 року, яка згідно довідки - розрахунку заборгованості станом на 15.01.2020 року становить 129190,56 грн. та складається із наступного: основний борг 43854,80 грн., прострочений борг 21760,93 грн., прострочені проценти 12282,85 грн., строкові проценти 726,24 грн., нарахована плата за обслуговування кредиту 1416,07 грн., прострочена плата за обслуговування кредиту 31830,26 грн., пеня за несвоєчасне погашення платежів 15419,41 грн. та інші штрафні санкції 1900 грн.
Окрім того, встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання згідно умов угоди №С-404-005250-18-980 від 19.04.2018 року, відповідач отримала кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по відкритому рахунку № НОМЕР_1 , операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу в межах встановленого ліміту кредитної лінії. Максимальний ліміт кредитної лінії становив 200000 грн., доступний кредитний ліміт на момент укладання угоди - 6500 грн., процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становив 50,23%, що підтверджується випискою з поточного рахунку /а.с.58-61/. Однак, відповідачка не повернула отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатила нараховані відсотки та комісію, та інші платежі за кредитним договором.
Як вбачається із наявної у матеріалах справи виписки по рахунку, останній платіж ОСОБА_1 був здійснений 15.07.2019 року.
У зв'язку із невиконанням умов угоди №С-404-005250-18-980 від 19.04.2018 року утворилась заборгованість, яка згідно довідки - розрахунку заборгованості станом на 15.01.2020 року становить 13827,77 грн. та складається із наступного: основний борг 4453,17 грн., прострочений борг 2046,83 грн., прострочені проценти 3524,90 грн., строкові проценти 452,87 грн., дебіторська заборгованість 1900 грн. та інші штрафні санкції 1350 грн.
В матеріалах справи міститься копія кредитного договору Z62.00404.003867068 від 19.04.2018 року з підписаного ОСОБА_1 із зазначенням її анкетних даних (а.с. 8-11), який не визнавався недійсним.
Відповідно до п. 1.10 кредитного договору № Z62.00404.003867068 від 19.04.2018 року обслуговування кредиту банком включає в себе:
-надання інформації по рахунках позичальника з використанням телефонних каналів зв'язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в Контакт-центрі, з направленням СМС-повідомлень щодо суми платежу за цим договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо;
-надання інформації по рахунках позичальника з використанням засобів електронного зв'язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника;
-опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв'язку тощо.
Графік щомісячних платежів за кредитним договором наведений в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка міститься в п. 6.1 кредитного договору № Z62.00404.003867068 від 19.04.2018 року, підписаного сторонами.
З довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №Z62.00404.003867068 від 19.04.2018 року вбачається, що станом на 15 січня 2020 року заборгованість за нараховану плату за обслуговування кредиту становить 1416,07 грн., а заборгованість за прострочену плату за обслуговування кредиту становить 31830,26 грн. (а.с. 23)
Враховуючи, що між сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим кредитний договір, згідно зі ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Аналогічна правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі № 467/455/19.
З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що отримання банком плати за обслуговування кредиту не суперечить приписам Закону України «Про споживче кредитування», передбачено умовами кредитного договору № Z62.00404.003867068 від 19.04.2018 року, який погоджено та підписано сторонами, а відтак, вважає, що позовні вимоги АТ «Ідея Банк» про стягнення нарахованої плати за обслуговування кредиту у розмірі 1416,07 грн. та простроченої плати за обслуговування кредиту у розмірі 31830,26 грн. підлягають до задоволення.
Частина 13 ст. 141 ЦПК України передбачає, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У зв'язку з тим, що колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог АТ «Ідея Банк» та стягнення на його користь нарахованої та простроченої плати за обслуговування кредиту у розмірі 33246,33 грн. та ухвалення в цій частині нової постанови, якою зазначені позовні вимоги АТ «Ідея Банк» задовольнити, то на підставі п.13 ст. 141 ЦПК України розмір судових витрат, які підлягають стягненню, а також витрати на професійну правничу допомогу слід змінити та стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» 3124,27 грн. судового збору за подання позову, 3217,91 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування обставин,що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384 ЦПК України, суд, -,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Ідея Банк» - задовольнити.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 23 квітня 2020 року - в частині відмови у задоволенні вимоги АТ «Ідея Банк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по сплаті нарахованої та простроченої плати за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 33246,33 грн. та в частині стягнення судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги Акціонерного товариства «Ідея Банк» в цій частині задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ 19390819) заборгованість по сплаті нарахованої та простроченої плати за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 33246,33 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ 19390819) 2145,27 грн. судового збору за подання позову та 3217,91 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
В решті рішення суду - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 28 грудня 2020 року.
Головуючий: О.Я. Мельничук
Судді: Н.П. Крайник
О.М. Ванівський