Справа № 464/566/19 Головуючий у 1 інстанції: Бойко О.М.
Провадження № 22-ц/811/1151/20 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.
Категорія:96
17 грудня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Мельничук О.Я.,
суддів: Ванівського О.М., Крайник Н.П.
при секретарі Фейір К.О.
з участю представника позивачів ОСОБА_1 , представника відповідачів Хом'як О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Хом'яка Олександра Григоровича, представника ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 13 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в інтересах якого діє ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Зуєва Світлана Миколаївна про визнання права власності на спадкове майно та справі за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в інтересах якого діє ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Зуєва Світлана Миколаївна, про встановлення факту, що має юридичне значення,-
Позивачка ОСОБА_5 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_6 , звернулася до суду із позовом в лютому 2019 року, в якому просить визнати за кожним із них право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 . В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_7 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входила квартири АДРЕСА_1 , яка на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_7 . На час відкриття спадщини вона із сином постійно проживала зі спадкодавцем, а тому є такими, що прийняли спадщину після його смерті. Маючи намір оформити свої права на спадкове майно, звернулася до нотаріуса, однак через відсутність у неї оригіналу документу про право власності на квартиру, її було відмовлено в оформленні права на спадщину.
Крім того, позивачка ОСОБА_5 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_6 , в вересні 2019 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме того, що ОСОБА_3 не проживала на момент смерті із спадкодавцем ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що встановлення такого факту впливає на право відповідачки на спадщину та виникнення у неї з сином права на спадщину на іншу частку спадкового майна, оскільки відповідачка ОСОБА_3 була лише зареєстрована із спадкодавцем за однією адресою, однак, фактично із ним не проживала на час смерті. Понад шість років і по день смерті ОСОБА_7 проживав разом із нею (позивачкою) та малолітнім сином за адресою АДРЕСА_2 . Враховуючи те, що на час смерті ОСОБА_3 не проживала разом із спадкодавцем, відтак не вважається такою, що прийняла спадщину, заяви про прийняття спадщини у визначений законом строк не подала, що свідчить про неприйняття нею спадщини та впливає на розмірі часток інших спадкоємців.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 08.11.2019 вказані позови об'єднано в одне провадження.
Рішенням Сихівського районного суду міста Львова від 13 лютого 2020 року позов задоволено.
Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_3 не проживала на момент смерті (час відкриття спадщини) із спадкодавцем ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано за ОСОБА_6 право власності на 1/6 частку у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 .
Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/6 частку у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 .
Рішення суду в апеляційному порядку через свого представника адвоката- Хом'яка Олександра Григоровича оскаржили ОСОБА_3 і ОСОБА_4 . Вважають рішення суду незаконним, необгрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, а висновки суду такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Звертають увагу, що жоден із позивачів не просив суд встановити факт їхнього спільного проживання із спадкоємцем на момент відкриття спадщини, як на підставу для визнання права власності на спадкове майно згідно ч.3 ст. 1268 ЦК України. Вважають, що доведення факту спільного проживання у квартирі лише на підставі показів свідків є неналежним та недопустимими доказами у розумінні ст.ст. 77, 78 ЦПК України. Стверджує, що позовна заява з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог не відповідає вимогам п.3 ч.3 ст.175 , п.п. 2, 9 ч.1 ст. 176 ЦПК України.
В апеляційній скарзі просять:
витребувати у ОСОБА_5 та ОСОБА_8 копію договору оренди житлового приміщення, квартири за адресою: АДРЕСА_2 , в якості письмового доказу та надати йому відповідну правову оцінку;
за результатами розгляду апеляційної скарги скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника скаржників на підтримання доводів апеляційної скарги та пояснення представника позивачів на їх спростування, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга адвоката Хом'яка Олександра Григоровича, представника ОСОБА_3 і ОСОБА_4 підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , виданого Сихівським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області 26 вересня 2017 року, актовий запис №773.
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 зареєстрували шлюб 11.03.2008 року, прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_7 ». У даному шлюбі в них народився син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Як вбачається з копії свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_3 від 15 грудня 2004 року, квартира за адресою АДРЕСА_3 на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .
З довідки з місця проживання про склад сім'ї і прописки, виданої ЛКП «Старий Сихів» вбачається, що по АДРЕСА_3 зареєстровані відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , позивачка ОСОБА_5 та її неповнолітній син ОСОБА_6 , а також ОСОБА_5 .
Також встановлено, що ОСОБА_7 разом із дружиною ОСОБА_5 та неповнолітнім сином ОСОБА_6 протягом останніх шести років до дня смерті проживав по АДРЕСА_2 . Зазначена обставина стверджується показаннями допитаних в судовому засіданні в суді першої інстанції, свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 . Зокрема, свідок ОСОБА_8 повідомив суду, що є власником квартири АДРЕСА_4 , яку протягом більше як шість років орендували ОСОБА_14 із дружиною ОСОБА_15 та сином. Всі ці роки вони постійно проживали у вказаній квартирі, після смерті ОСОБА_7 у ній залишилась проживати ОСОБА_5 із сином. Свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ствердили, що є близькими друзями сім'ї ОСОБА_17 та ОСОБА_5 , часто бували в гостях один у одного. ОСОБА_18 та ОСОБА_5 винаймали квартиру по АДРЕСА_2 , жили у ній із сином більше шести років .
Із копій матеріалів кримінального провадження (витягу із ЄРДР, протоколу огляду місця події, протоколу допиту ОСОБА_5 , постанови про закриття кримінального провадження) вбачається, що ОСОБА_17 фактично помер у квартирі АДРЕСА_4 .
Постановляючи оскаржуване рішення, суд виходив з тих обставин, що вимоги про встановлення факту не проживання відповідача із спадкодавцем на час його смерті підлягають розгляду в порядку позовного, а не окремого провадження, оскільки наявний спір про право. Суд встановивши, що ОСОБА_3 не проживала на момент смерті (час відкриття спадщини) із спадкодавцем ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийшов до висновку, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 мають право власності по 1/6 частці у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , поскільки ОСОБА_3 не прийняла спадщини.
З такими висновками колегія суддів не погоджується з наступних обставин.
Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Позивачі звернувшись до суду з позовом про визнання за ними права власності на частку нерухомого майна, зазначали, що вони фактично прийняли спадщину померлого ОСОБА_7 , оскільки постійно проживали з ним на момент відкриття спадщини.
Враховуючи підстави заявленого позову, для задоволення заявлених вимог у даній цивільній справі позивачі мали б довести у встановленому Законом порядку факт постійного проживання разом зі спадкодавцем - ОСОБА_7 у квартирі АДРЕСА_1 станом на 25.09.2017 року та встановити цей юридичний факт на підставі рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, в жодному з заявлених ОСОБА_15 та ОСОБА_6 , в інтересах якого діє ОСОБА_5 позовів, останні не просили суд встановити факт свого спільного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, як підставу для визнання за ними права власності згідно положень ч.3 ст. 1268 ЦК України в порядку позовного провадження.
З прохальної частини позовної заяви з врахуванням уточненої вимоги, вбачається, що позивачі просять суд визнати за ними право власності по 1/6 частки у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , без встановлення факту свого спільного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини.
З прохальної частини позовної заяви від 02.09.2019 року про встановлення факту, що має юридичне значення вбачається, що позивачі просять суд встановити факт, який для них має юридичне значення, а саме те, що матір спадкодавця - відповідач по справі ОСОБА_3 не проживала із спадкодавцем на момент відкриття спадщини.
Враховуючи вищенаведене, в заявлених позовах позивачі не просять суд встановити факт їхнього спільного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, як на підставу для визнання права власності на спадкове майно згідно ч.3 ст. 1268 ЦК України, в зв'язку з чим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову та визнання за позивачами права власності по 1/6 частці у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 .
Враховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в інтересах якого діє ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Зуєва Світлана Миколаївна про визнання права власності на спадкове майно, оскільки для визнання права власності на спадкове майно згідно ч.3 ст.1268 ЦК України необхідною умовою є встановлення факту проживання спільного проживання зі спадкодавцем на момент його смерті. В даному ж випадку ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в інтересах якого діє ОСОБА_5 в заявленому позові не просять встановити факт їхнього спільного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини.
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно із ч.4 зазначеної норми суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Відповідно до роз'яснень, яке міститься у п.2 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Виходячи із вказаних положень у разі наявності спору про право встановлення фактів, що мають юридичне значення відбувається у порядку позовного провадження.
Згідно норм ч.3 ст.188 ЦПК України, об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.
Як вбачається з матеріалів справи Сихівський районний суд міста Львова 08 листопада 2019 року в порушенням норм ч.3 ст. 188 ЦПК України об'єднав в одне провадження різні позови ОСОБА_5 .
Згідно норм ч.ч.1,2 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту:
1) родинних відносин між фізичними особами;
2) перебування фізичної особи на утриманні;
3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;
5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;
6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;
7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;
8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;
9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Позивачі звертаючись до суду з позовом про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_3 , не проживала на момент смерті із спадкодавцем ОСОБА_17 , мають на меті усунути ОСОБА_3 від спадкування, в той час як нормами ст. 1224 ЦК України визначено конкретні підстави, з яких саме особу може бути усунута від права на спадкування, в зв'язку з чим позивачі звернувшись до суду з таким позовом обрали невірний спосіб захисту. В той же час, вони вправі звернутися до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, для встановлення певних фактів якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення і встановлення таких фактів не породжуватиме спору про право.
Враховуючи вищенаведене, не підлягає до задоволення позов ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в інтересах якого діє ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Зуєва Світлана Миколаївна про встановлення факту, що має юридичне значення.
Згідно ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу адвоката Хом'яка Олександра Григоровича, представника ОСОБА_3 і ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Рішення Сихівського районного суду міста Львова від 13 лютого 2020 року скасувати та ухвалити нову постанову.
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в інтересах якого діє ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Зуєва Світлана Миколаївна про визнання права власності на спадкове майно.
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в інтересах якого діє ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Зуєва Світлана Миколаївна про встановлення факту, що має юридичне значення.
Стягнути з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 3457,80 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_4 судові витрати в розмірі 3457,80 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 28 грудня 2020 року.
Головуючий: О.Я. Мельничук
Судді: О.М. Ванівський
Н.П. Крайник