Справа № 466/8228/20 Головуючий у 1 інстанції: Єзерський Р.Б.
Провадження № 33/811/1753/20 Доповідач: Урдюк Т. М.
23 грудня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 18 листопада 2020 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП,
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень, 40 копійок.
Згідно з постановою судді, 17.10.2020 близько 00:40 год. у м. Львові на вул. Заводська, 31, на території заводу «Рема» в одному з приміщень гр. ОСОБА_1 здійснював діяльність закладу «Котельня», чим порушив вимоги п.п.5 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641 із змінами постанови Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2020 №956, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП.
Не погоджуючись із рішенням судді районного суду, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 18 листопада 2020 року скасувати та закрити провадження у справі.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог ОСОБА_1 покликається на те, що під час складання протоколу та в судовому засіданні факт належності йому на відповідній правовій підставі даного закладу не встановлювався, не встановлювався також факт його перебування у трудових відносинах із закладом.
Як зазначає ОСОБА_1 , він не є працівником чи безпосереднім суб'єктом господарювання, до керівництва закладу відношення не має.
Окрім цього, ОСОБА_1 звертає увагу на те, що складений відносно нього протокол не містив посилання на нормативно-правові акти, які встановлюють правила карантину, за порушення яких настає відповідальність відповідно до ст.44-3 КУпАП, а зміни до змісту внесені безпосередньо в суді.
Заслухавши особу, яка притягається до відповідальності, ОСОБА_1 на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така підлягає до часткового задоволення.
За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст.252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.
З аналізу наведеної вище норми вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.
Оскільки протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, такий та його невід'ємні складові повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об'єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного проступку.
При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути доведені сукупністю належних і допустимих доказів.
За змістом ст. ст.279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення, а тому на суддю при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення ст. 278 КУпАП покладено обов'язок вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 17 жовтня 2020 року серії ВАБ№348719 (а.с.8) вбачається, що 17.10.2020 близько 00:40 год. у м. Львові на вул. Заводська, 31, на території заводу «Рема» в одному з приміщень гр. ОСОБА_1 здійснював діяльність закладу «Котельня», чим порушив вимоги п.п.5 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641 із змінами Постанови Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2020 року №956, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП.
В обґрунтування обставин, викладених в протоколі, органом, який його склав, долучено рапорт ДОП ВПП Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області Терех О.Т. (а.с.1), письмові пояснення ОСОБА_1 (а.с.2), згідно з якими він організував вечірку для його знайомих, про те, що є заборона по часу у зв'язку із карантином, він не знав, тому не звернув увагу на час, свідка ОСОБА_2 (а.с.3), який вказав, що 00 год. 00 хв. перебував на вечірці, яку організував його друг, та фотокопії паспорта ОСОБА_1 й приміщення закладу (а.с.4-6).
Статтею 44-3 КУпАП в редакції Закону № 530-IX від 17.03.2020, яка діяла на момент вчинення правопорушення, регламентовано адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Вказана норма є бланкетною, тобто у ній закріплюються лише загальні ознаки правил поведінки, а для необхідного порядку дій слід звертатися до норм іншого нормативного акта, до якого вона відсилає.
Згідно з підпунктом 5 п.11 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 956 від 13 жовтня 2020 року, що ставиться у провину ОСОБА_1 , забороняється робота після 22-ї та до 7-ї години суб'єктів господарювання з надання послуг громадського харчування без організації дозвілля (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос.
Відповідно до ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до змісту законодавства України, зокрема ст. 65 Господарського кодексу України, посадова особа це особа, в якої наявні організаційно-розпорядчі або адміністративно господарські функції.
Зокрема, організаційно-розпорядчі функції полягають у здійсненні керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах та організаціях (планування роботи, організація праці, забезпечення трудової дисципліни тощо). Такі функції здійснюють, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних чи комунальних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідувачі відділів, лабораторій) та їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири) тощо.
Адміністративно-господарські обов'язки включають повноваження з управління або розпорядження державним, комунальним чи колективним майном, що полягає в установленні порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпеченні контролю за цими операціями тощо. Такі повноваження у тому чи іншому обсязі мають начальники планово-господарських, постачальних, фінансових відділів та служб, завідувачі складів, магазинів, майстерень, ательє, їх заступники, керівники відділів підприємств, відомчі ревізори та контролери тощо.
Окрім цього, санкція ст. 44-3 КУпАП (в редакції Закону № 530-IX від 17.03.2020) передбачає стягнення у виді штрафу на громадян - від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зі системного аналізу наведених вище норм вбачається, що суб'єктом вказаного адміністративного правопорушення у контексті положень п.п.5 п.11 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 956 від 13 жовтня 2020 року, є суб'єкт господарювання чи його посадова особа.
На переконання апеляційного суду, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ№348719 працівником поліції вимоги процесуального закону не були виконані, зокрема, не визначено статусу ОСОБА_1 , та чи, у розумінні ст.44-3 КУпАП, такий може бути суб'єктом даного правопорушення, а відтак чи на належний суб'єкт було складено протокол, оскільки визначення його статусу, крім того, впливає на санкцію статті, яка йому інкримінується.
Суддя першої інстанції, визнаючи винним ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП в редакції Закону № 530-IX від 17.03.2020, не встановив невідповідність даних протоколу, не звернув уваги на допущені порушення та не вжив заходів щодо їх усунення.
Оскільки ОСОБА_1 пред'явлено неконкретне обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, чим грубо порушено його законні права та інтереси, зокрема право на захист, орган, який порушив це адміністративне провадження допустив істотну неповноту та однобічність дослідження обставин та оформлення матеріалів справи, які не можуть бути усунуті при судовому розгляді справи, позбавлений можливості усунути названі протиріччя і апеляційний суд, тому постанова судді підлягає скасуванню, а матеріали протоколу про адміністративне правопорушення від 17 жовтня 2020 року серії ВАБ№348719 - поверненню органу, який його складав, відтак подана апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 18 листопада 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасувати.
Матеріали протоколу про адміністративне правопорушення від 17 жовтня 2020 року серії ВАБ№348719 відносно ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП в редакції Закону № 530-IX від 17.03.2020 повернути до Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області для додаткової перевірки та належного оформлення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк