Справа № 444/2843/20 Головуючий у 1 інстанції: Зеліско Р.Й.
Провадження № 33/811/1766/20 Доповідач: Урдюк Т. М.
23 грудня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Кирилюка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові апеляційну скаргу адвоката Кирилюка Віктора Валентиновича в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Жовківського районного суду Львівської області від 16 листопада 2020 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП,
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень 00 коп. в дохід держави.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 420,40 грн.
Згідно з постановою, ОСОБА_1 , 21.10.2020 року біля 13 год. 10 хв. на вул. Садова в с. Малехів Жовківського району Львівської області, згідно з п. 4 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» відмовився пред'явити свої документи на предмет встановлення особи, почав тікати, при затриманні чинив опір, шарпався, розмахував руками, намагався втекти, чим вчинив злісну непокору працівникам поліції, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погоджуючись із рішенням судді районного суду, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвокат Кирилюк В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Жовківського районного суду Львівської області від 16 листопада 2020 року та закрити провадження у справі через відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог адвокат покликається на те, що висновки судді є необґрунтованими, оскільки як в самому протоколі про адміністративне правопорушення, так і в поясненнях поліцейського, наданих суду, не зазначено суті правопорушення, натомість обставини викладено формально, не конкретизовано, загальними фразами, і не відображають усіх кваліфікуючих ознак, передбачених ст.185 КУпАП.
Як зазначає захисник, у даній справі основним та єдиним доказом вчинення правопорушення стали пояснення зацікавленої особи, який є працівником поліції, а тому, на його думку, не можуть бути допустимим доказом.
Заслухавши особу, яка притягається до відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, суддя першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.185 КУпАП вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, всебічно, повно та об'єктивно розглянув обставини справи.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, така підтверджується сукупністю зібраних та перевірених судом доказів. Зокрема, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 679092 від 21.10.2020 року, ОСОБА_1 21 жовтня 2020 року близько 13 год. 10 хв. на вул. Садова в с.Малехів Жовківського району Львівської області, згідно з п. 4 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» відмовився пред'явити свої документи на предмет встановлення особи, почав тікати, при затриманні чинив опір, шарпався, розмахував руками, намагався втекти, чим вчинив злісну непокору працівникам поліції, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зі змістом складеного протоколу ОСОБА_1 ознайомився, зазначивши при цьому, що свою вину визнав, більше такого не повториться. Просив суворо не карати.
Таким чином, як вбачається з наведеного протоколу, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП, ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.
Диспозицією ст. 185 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об'єкт, об'єктивну і суб'єктивну сторони та суб'єкта правопорушення.
Об'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов'язків.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Відтак, відповідно до ст. 185 Кодексу про адміністративні правопорушення злісна непокора повинна проявлятись у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов'язків, або у відмові, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок. Слово «непокора» означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги. Саме на таке тлумачення посилається й Конституційний Суд України у своєму рішенні від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011.
Згідно з рапортом працівника поліції Жовківського відділення Кам'янка-Бузького відділу поліції ГУ НП у Львівської області від 21.10.2020 року ОСОБА_2 (а.с.3), ним спільно з ДОП Жовківського ВП ГУ НП у Львівській області Мижко М.І. 21 жовтня 2020 року близько 13 год. 10 хв. в с. Малехів по вул. Садова було виявлено ОСОБА_1 , який згідно з п. 4 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» відмовився показати свої документи на предмет встановлення особи, почав тікати, по дорозі викинув з кишені пластмасову пляшку, при затриманні чинив опір, шарпався, намагався втекти, на останнього було застосовано спецзасіб - кайданки.
Допитаний у суді першої інстанції свідок ОСОБА_2 пояснив, що він працює ст. ДОП Жовківського ВП Кам'янка-Бузького відділу поліції ГУ НП у Львівської області. 15.10.2020 року в с. Малехів по вул. Садовій Жовківського району Львівської області разом з напарником патрулювали, оскільки від жителів даної вулиці неодноразово надходили повідомлення про крадіжки. Побачивши, що з лісу вийшов немісцевий житель - чоловік, він сказав йому, що це «поліція» та попросив пред'явити документи, однак такий почав втікати до лісу. На їхню вимогу даний чоловік не зупинявся та тікаючи викинув із рукава своєї куртки пластикову пляшку. Вони наздогнали його приблизно за 500 м., коли той впав перечепившись за щось. Вони пред'явили свої документи, однак оскільки дана особа поводила себе агресивно, а саме: махав руками, відштовхував їх, вони були змушені застосувати до останнього спецзасіб - кайданки.
Таким чином, допитаний у суді першої інстанції свідок - працівник поліції ОСОБА_2 підтвердив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 679092 від 21.10.2020 року, та показання такого у розумінні ст.251 КУпАП апеляційним судом визнається як належний та допустимий доказ у справі, та в силу обставин вчинення адміністративного правопорушення - достатнім доказом на підтвердження вини ОСОБА_1 .
Під час розгляду справи в суді першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 не підкорився законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні останнім службових обов'язків, зокрема, пред'явити документи, що посвідчують особу, його поведінка, яка проявилася, зокрема у тому, що такий почав тікати від працівників поліції, при затриманні чинив опір, шарпався, намагався втекти, у контексті роз'яснень рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011 свідчать саме про злісну непокору останнього законним вимогам працівників поліції, що формує собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.
З огляду на вищенаведене, на переконання апеляційного суду, рішення судді першої інстанції про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, є законним й обґрунтованим, а отже апеляційна скарга адвоката Кирилюка В.В. є безпідставною та не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
постанову судді Жовківського районного суду Львівської області від 16 листопада 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката Кирилюка Віктора Валентиновича в його інтересах - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк