Справа № 161/16467/20
Провадження № 3/161/4829/20
(вступна та резолютивна частини)
м.Луцьк 24 грудня 2020 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Присяжнюк Л.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , не працюючого (згідно відмітки в протоколі),
за ч.2 ст.130 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 04 жовтня 2020 року серії БД №336432 ОСОБА_1 04 жовтня 2020 року о 03 год. 24 хв. у м. Луцьку по пр. Президента Грушевського, 5, керував автомобілем Peugeout 308, НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння водій відмовився в присутності двох свідків. Такі дії кваліфіковані поліцейським як порушення п.2.5 ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
На судовий розгляд ОСОБА_1 не прибув, але прибув його захисник - адвокат Кромський М.В., який просив суд закрити справу про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутності, на його переконання, адміністративної відповідальності за відмову у проходженні водієм огляду на стан алкогольного сп'яніння.
У своєму виступі та письмових поясненнях захисник наголошував на процесуальних порушеннях, які, на його думку були допущені під час складання адміністративних матеріалів, зокрема на неконкретності обвинувачення, не зазначення від якого саме огляду відмовився ОСОБА_1 , відсутність підпису свідків у протоколі.
Також захисник наголошував на тому, що ОСОБА_1 не відмовлявся пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, а просив поліцейських надати йому документи стосовно сертифікації та повірки приладу Драгер.
Крім того вказував на порушення права на захист ОСОБА_1 під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Вказує, що ОСОБА_1 не було вручено направлення на проходження огляду, а також не запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров'я.
Стверджує, що технічний засіб, яким пропонувалося пройти огляд, не мав відповідних дозвільних, сертифікаційних документів.
Додатково зазначив, що відеозапис події з нагрудних камер поліцейських є, на його думку, змонтованим.
У судовому засіданні захисник також заявив клопотання про виклик свідків огляду, в задоволенні якого суд відмовляє, оскільки в матеріалах справи наявні письмові пояснення цих свідків, на відеозаписі зафіксована їх присутність на місці події, а тому необхідності в їх допиті суддя не вбачає.
Заслухавши пояснення захисника, дослідивши письмові матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.
На переконання судді винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП підтверджується:
1) протоколом про адміністративне правопорушення;
2) довідкою УПП у Волинській області про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія;
3) письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;
4) постановою поліцейського від 04 жовтня 2020 року серії ДПО №664079, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121, ч.4 ст.125 КУпАП та у якій встановлений факт керування ним транспортним засобом. Вказана постанова не оскаржувалася, набрала законної сили, а отже обставини, встановлені у ній, повинні враховуватися судом;
5) відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, на якому видно факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду.
Суддя відхиляє клопотання захисника про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю, на його думку, адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 17.06.2020 № 720-IX (Голос України від 03.07.2020 - № 110), який, відповідно до ч.5 ст.94 Конституції України, набрав чинності 03 липня 2020 року, ч.2 ст.130 КУпАП викладена у тій редакції, що діяла до 01 липня 2020 року, тобто з 03 липня 2020 року вказане правопорушення продовжує бути адміністративним.
Стосовно доводів захисника про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся пройти огляд, а вимагав надати йому сертифікат на прилад «Драгер» та дані про його повірку, суддя зауважує, що ні ст.266 КУпАП, ні норми Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) не передбачає право особи, стосовно якої проводиться огляд ознайомлюватися з цими документами та вимагати їх пред'явлення до проведення огляду.
Також суддя відхиляє доводи захисника про те, що у протоколі не зазначено від якого саме огляду відмовився ОСОБА_1 , адже на відеозаписі події йому чітко пропонується пройти огляд на стан саме алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 відмовився.
Що стосується доводів захисника про порушення права ОСОБА_1 на захист, суддя зауважує, що з наданого відеозапису слідує, що на місце події, після вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення у вигляді відмови пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння та початку складання адміністративних матеріалів, прибув власне адвокат Кромський М.В., який надавав свої зауваження, доводи, пояснення стосовно ходу складання адміністративних матеріалів, тобто правову допомогу своєму клієнту, тобто права ОСОБА_1 на захист було забезпечено.
Право ОСОБА_1 на захист було забезпечено і під час судового розгляду, адже захисник мав змогу викласти свої доводи та клопотання як письмово, так і усно, безпосередньо зі складом суду досліджував докази, зокрема відеозаписи події, надавав свої доводи та міркування стосовно них.
Посилання захисника на необхідність присутності захисника під час пропозиції водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння є надуманими, адже ні ст.266 КУпАП, ні положення Інструкції не передбачають обов'язкову участь захисника під час проведення огляду на стан сп'яніння.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не було вручено направлення на проходження огляду, а також не запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров'я, суддя відхиляє, адже з відеозапису події слідує, що від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, а норми ст.266 КУпАП та Інструкції не передбачають обов'язок поліцейського роз'яснювати наслідки такої відмовив, а також пропонувати його пройти в закладі охорони здоров'я. До того ж, поведінка ОСОБА_1 , яка зафіксована на відео, свідчить про те, що він категорично заперечував стосовно проходження будь-якого огляду.
Твердження захисника, що технічний засіб, яким пропонувалося пройти огляд, не мав відповідних дозвільних, сертифікаційних документів, суддя відхиляє, адже ОСОБА_1 жодного огляду не проходив, тому обставини сертифікації та повірки спеціального технічного засобу жодного значення не мають для вирішення цієї справи.
Доводи захисника про те, що відеозапис події з нагрудних камер поліцейських є змонтованим, суддею відхиляються, адже відеозаписи події є послідовними, узгоджуються між собою, на них чітко зафіксований факт вчинення правопорушення та обставини складання адміністративних матеріалів.
Також є надуманими доводи захисника про відсутність у протоколі підписів свідків, адже такі підписи наявні у їх письмових поясненнях, як і інші анкетні дані.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, повторно протягом року, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують правопорушення суддя не вбачає.
Суддя не знаходить підстав для застосування положень ст.21 або ст.22 КУпАП, оскільки правопорушення передбачене ст.130 КУпАП є найбільш тяжким порушенням Правил дорожнього руху, яке передбачено у чинному законодавстві.
Отже, враховуючи всі обставини справи про адміністративне правопорушення, особу правопорушника, суддя дійшов висновку, що на правопорушника слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі одна тисяча двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід також стягнути судовий збір у сумі 420,40 грн. Відомостей про наявність у правопорушника пільг про сплаті судового збору, які передбачені п.п. 8, 9, 10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», матеріали справи не містять.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20 400,00 грн. (двадцять тисяч чотириста гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. На підставі ч.2 ст.308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у вищенаведений строк, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу, що складає 40 800,00 грн. (сорок тисяч вісімсот гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень сорок копійок).
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Л.М. Присяжнюк