Ухвала від 28.12.2020 по справі 910/20557/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

28.12.2020Справа № 910/20557/20

Суддя Господарського суду міста Києва Гулевець О.В., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича-будівельна компанія «Побутрембуд»

про забезпечення позову до пред'явлення позову

Особи, які можуть отримати статус учасника справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича-будівельна компанія «Побутрембуд» (позивач)

Антимонопольний комітет України (відповідач)

без повідомлення (виклику) учасників процесу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича-будівельна компанія «Побутрембуд» звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позову, у якій заявник просить суд:

вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Антимонопольному комітету України, будь-яким його органами та структурним підрозділам вчиняти дії на підставі подання Антимонопольного комітету України від 23.11.2020 143-26.13/125-19/546-спр «Про попередні висновки за результатами розгляду страви № 143-26.13/125-19», а саме: заборонити приймати у справі № 143-26.13/125-19 будь-які рішення до набрання законної сили рішенням, ухваленим за результатами судового розгляду даної господарської справи по суті.

Частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича-будівельна компанія «Побутрембуд» про забезпечення позову, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 138 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;

Отже, у відповідності до господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред'являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заява про забезпечення позову, є обґрунтованою із зазначенням адекватного засобу забезпечення позову, необхідного для забезпечення ефективного захисту.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник з обраними заявником заходами забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів або здійснюється ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав / інтересів позивача.

При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича-будівельна компанія «Побутрембуд» обґрунтована тим, що 05.11.2018 проходили торги UA-2018-09-26-002098-с щодо ремонту реставраційної частини будівлі літер «А» (праве крило у всіх « 21-33» та «А/2-С2»), що розташовано на проспекті Повітрофлотському, 28 у Солом'янському районі м. Києва. ТОВ «ВБК «Побутрембуд» та ТОВ «КВФ «Глобус» подано пропозиції для участі у торгах.

Так, Антимонопольним комітетом України 05.11.2019 було винесено розпорядження про початок розгляду справи №143 2613/125-19, щодо можливого спотворення результатів торгів № UA-2018-09- 26-002098-с.

В подальшому, 17.06.2020 Антимонопольним комітетом України складено подання про попередні висновки у справі №143-26.13/125.19 та позивачем надані заперечення на вищевказане подання, однак всупереч процедурі розгляду справ Антимонопольним комітетом України складено нове подання по справі №143-26.13/125-19 від 23.11.2020.

Так, Антимонопольний комітет України у поданні від 23.11.2020 «Про попередні висновки за результатами розгляду справи №143-26.13/125-19» пропонував за порушення, зазначене у пункті 1 подання, накласти на Товариство з обмеженою відповідальність «Виробничо-будівельна компанія «Побутрембуд» штраф у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Отже, заявник вважає, що оскільки засідання з розгляду справи №143-26.13/125-19 призначено на 29.12.2020, а тому незабезпечення позову створює очевидну небезпеку істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- імовірності ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту (поновлення) прав та інтересів позивача в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд звертає увагу заявника, що заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Заходи забезпечення позову, про застосування яких судом просить заявник, повинні відповідати позовним вимогам, на забезпечення яких позивач просить вжити ці заходи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.

Статті 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.

Положеннями частини першої статті 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції» органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за: заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції; поданнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.

Статтею 37 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що Адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має, зокрема, приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, попередні висновки стосовно узгоджених дій, концентрації.

Однак, зі змісту заяви позивача не вбачається наявність підстав, які б свідчили про те, що невжиття судом таких заходів створить очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам заявника або ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду за наслідками розгляду цієї справи.

Суд зазначає, що фактично, заявник не навів обставин, необхідних для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів особи.

Саме лише посилання позивача на те, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову ускладнить виконання рішення суду не є достатньою підставою для вжиття заходів до забезпечення позову.

Разом з тим, господарський суд дійшов висновку про те, що забезпечення позову шляхом заборони Антимонопольному комітету України, будь-яким його органами та структурним підрозділам приймати у справі № 143-26.13/125-19 будь-які рішення до набрання законної сили рішенням, ухваленим за результатами судового розгляду даної господарської справи по суті, становитиме пряме втручання в дискреаційні повноваження державного органу та призведе до обмеження останнього здійснювати свої функції, а тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви ТОВ Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича-будівельна компанія «Побутрембуд» про забезпечення позову до пред'явлення позову.

З огляду на наведене вище, суд відмовляє у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича-будівельна компанія «Побутрембуд» про забезпечення позову.

Згідно із приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 138, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича-будівельна компанія «Побутрембуд» про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання ухвали: 28.12.2020.

Суддя О.В. Гулевець