28 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 826/18490/16
адміністративне провадження № К/9901/35615/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року
у справі № 826/18490/16
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправними дій та скасування рішення, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та скасування рішення.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2019 року позов задоволено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2019 року.
Не погоджуючись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року, Головне управління ДПС у м. Києві оскаржило її в касаційному порядку та просить зазначену ухвалу скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник посилається на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у поновленні строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження у справі.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Установлено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2019 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві (правонаступник Головного управління ДФС у м. Києві) подало апеляційну скаргу, яку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року залишено без руху через невідповідність вимогам статті 295 КАС України.
30 жовтня 2020 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому скаржник просив визнати поважними причини пропущення строк на апеляційне оскарження та поновити цей строк, додавши платіжне доручення № 5451 від 25 вересня 2020 року про сплату судового збору у розмірі 826,82 грн.
Розглянувши вищезазначене клопотання, суд апеляційної інстанції зазначав, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції скаржник отримав 13 січня 2020 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві повернуто особі, яка її подала.
Відповідно до дати на штемпелі поштового конверта скаржник вдруге звернувся з апеляційною скаргою 23 вересня 2020 року, тобто з пропущенням строку на апеляційне оскарження, зазначаючи у клопотанні про поновлення строку, що первинна апеляційна скарга була подана вчасно, однак не було сплачено судовий збір у зв'язку з відсутність фінансування. Крім того, строк, який встановлює суд у своєму рішення (ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху), не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (covid-19). Також скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення відповідно до норм адміністративного судочинства, якщо останнім не пропущено річний строк, передбачений статтею 299 КАС України.
Розглянувши клопотання, суд апеляційної інстанції зазначав, що відповідно до Закону України від 18 червня 2020 року № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» строк на усунення недоліків, який було продовжено на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), сплинув 06 серпня 2020 року.
Поважними причинами пропущення строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
У свою чергу скаржником не обґрунтовано та не надано жодного належного доказу, що унеможливило подати у встановлений адміністративним судочинством термін апеляційну скаргу зі сплатою судового збору, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неповажність причин пропущення відповідачем строку на апеляційне оскарження та відсутність підстав для його поновлення.
Так, відповідно до частин першої та другої статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник цитує норми законодавства України, наводить рішення Європейського суду з прав людини, не зазначаючи в чому полягає порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції.
Суд звертає увагу податкового органу на те, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2019 року, правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року у справі № 826/18490/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та скасування рішення.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова
Судді: І.А. Гончарова
І.Я. Олендер