Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/6305/20
Провадження № 2/711/2222/20
24 грудня 2020 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Скляренко В.М.
при секретарі Слабко Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач Акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги мотивує тим, що 21.10.2019 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (Акцепт/Оферта) №500822991.
Відповідно до умов вищезазначеного договору, позивач зобов'язується надати відповідачеві кредит у сумі 134199 грн. 18 коп., відповідач в свою чергу зобов'язується в порядку та на умовах визначених цим договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та додатком 1 до нього графіком погашення кредиту.
Позивач свої зобов'язання виконав, надавши відповідачу кредит у сумі 134199 грн. 18 коп. У порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого, станом на 22.07.2020 року, має прострочену заборгованість у розмірі 151890 грн. 51 коп., а саме: строкова заборгованість 128594 грн. 12 коп., прострочена заборгованість 4282 грн. 57 коп., строкова заборгованість по нарахованих % та комісіях 2546 грн. 32 коп., прострочена заборгованість по нарахованих % та комісіях 15267 грн. 50 коп., штраф 1200 грн.
А тому, просить стягнути з відповідачки - ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором (Акцепт/Оферта) №500822991 від 21.10.2019 року в загальній сумі 151890 грн. 51 коп. та судовий збір сумі 2102 грн.
Ухвалою суду від 09.09.2020 року відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача - АТ «Альфа-Банк» не з'явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку. Разом з позовною заявою позивачем подано письмове клопотання про розгляд справи у відсутність представника, в якому він одночасно вказує, що не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення (а.с. 21).
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи була повідомлена в установленому законом порядку - шляхом направлення судових повісток за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання та шляхом розміщення оголошення на веб-порталі «Судова влада України».
Справу вирішено за правилами заочного розгляду, передбаченими ст. 280-282 ЦПК України, за відсутності відповідачки ОСОБА_1 , повідомленої у встановленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, яка не з'явилась в судове засідання без повідомлення причин, не подала відзиву проти позову.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Судом встановлено, 21.10.2019 року АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір (Акцепт/Оферта) №500822991, відповідно до якого банк зобов'язався надати відповідачу кредит у сумі 134199 грн. 18 коп., з фіксованою процентною ставкою 23% річних, на строк 84 місяці. Угода набуває чинності з моменту підписання банком Акцепту на укладання угоди та надання споживчого кредиту. ОСОБА_1 , в свою чергу, зобов'язалася в порядку та умовах, визначених договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та Додатком № 1 до нього графіком погашення кредиту. Строк повернення кредитних коштів до 22.10.2026 року (а.с. 4-6).
Відповідачка ОСОБА_1 належним чином своїх зобов'язань не виконала, в результаті чого станом на 22.07.2020 року, має заборгованість у розмірі 151890 грн. 51 коп., яка складається з: строкової заборгованості 128594 грн. 12 коп., простроченої заборгованості 4282 грн. 57 коп., строкової заборгованості по нарахованих % та комісіях 2546 грн. 32 коп., простроченої заборгованості по нарахованих % та комісіях 15267 грн. 50 коп., штрафу 1200 грн.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а ст. 624 ЦК України передбачено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 кредитні кошти отримала та користувалася ними, однак своє зобов'язання Кредитним договором №500822991 від 21.10.2019 року не виконала, оскільки не здійснювала платежів достатніх для погашення її договірних зобов'язань з оплати кредиту та відсотків за його користування, в зв'язку з чим станом на 22.07.2020 року має заборгованість за кредитом та відсотками в загальній сумі 150690 грн. 51 коп., яка складається з: строкової заборгованості 128594 грн. 12 коп., простроченої заборгованості 4282 грн. 57 коп., строкової заборгованості по нарахованих % та комісіях 2546 грн. 32 коп., простроченої заборгованості по нарахованих % та комісіях 15267 грн. 50 коп.., тому суд приходить до висновку про стягнення вказаних сум з відповідачки на користь позивача.
Разом з тим, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідачки ОСОБА_1 штрафних санкцій, виходячи із наступного.
Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит.
Акцепт та оферта на укладення угоди про надання кредиту №500822991 від 21.10.2019 року, що укладені між позивачем та відповідачем не містить умов, щодо відповідальності ОСОБА_1 за порушення грошового зобов'язання у вигляді сплати штрафу, тому позовна заява не містить доказів, що сторонами погоджені умови нарахування штрафу за порушення грошового зобов'язання. У графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, зазначені умови кредитування, згідно яких кредитний договір укладений між позивачем і відповідачем без забезпечення та без застосування штрафних санкцій.
Суд вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Інших доказів, на підтвердження правомірного нарахування штрафу позивачем не надано.
Таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості зі сплати штрафу в розмірі 1200 грн. задоволенню не підлягають.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог тобто в розмірі 2260 грн. 36 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 543, 554, 599, 611, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 13, 80, 81, 82, 89, 95, 141, 264-265, 268 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) заборгованість за Кредитним договором №500822991 від 21.10.2019 року в сумі 150690 грн. 51 коп. та судовий збір у розмірі 2260 грн. 36 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Повний текст рішення складений 24.12.2020 року.
Головуючий: В.М. Скляренко