Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/4065/19
номер провадження 2-о/695/41/20
22 грудня 2020 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді Середи Л.В.,
за участю:
секретаря - Біліченко С.В.
заявника - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Золотоніська міська рада, про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , в порядку статті 315 ЦПК України, -
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , в порядку статті 315 ЦПК України.
Вимоги заяви мотивовані тим, що ОСОБА_2 був похований 30 серпня 2000 року в с. Скориківка Золотоніського району Черкаської області. Заявниця є його падчеркою та після смерті своєї матері в 2017 році має намір оформити спадкові права в тому числі і на частину спадкового майна, на яке мав право померлий ОСОБА_2 .. Однак після смерті останнього свідоцтво про смерть не видавалося, а будь-які документи, що можуть підтвердити його смерть відсутні.
За таких обставин, оскільки іншим шляхом ОСОБА_1 не може підтвердити факт смерті ОСОБА_2 , остання звернулася до суду із даною заявою.
У судовому засіданні заявник вимоги вказаної заяви підтримала повністю та надала суду пояснення аналогічні поясненням, які викладені у заяві про встановлення юридичного факту.
Представники заінтересованої особи - Золотоніської міської ради , в судове засідання не з'явився, однак надав заяву відповідно до якої не заперечував щодо задоволення заявлених вимог та просив справу розглядати без його участі.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення заявника, а також свідків, суд приходить до висновку, що вказана заява про встановлення факту, що має юридичне значення задоволенню не підлягає із наступних підстав.
Заявник просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановити місце смерті село Скориківка Золотоніського району черкаської області.
Статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України визначено перелік справ про встановлення юридичних фактів, які розглядаються судом в порядку окремого провадження.
Відповідно до п. 8 ч. 1ст. 315 ЦПК України, встановлення факту смерті особи в певний час, день, місяць та рік проводиться тільки у разі неможливості реєстрації органом реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Факт смерті особи в певний час при відмові органів реєстрації актів цивільного стану зареєструвати факт смерті встановлюється за умови подання заявником документів про відмову органів РАЦСУ реєстрації факту смерті, яка обумовлюється несвоєчасним зверненням у ці органи або відсутністю документів, які стверджують подію смерті.
При зверненні до суду заявник зобов'язаний обгрунтувати свою заяву посиланням на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. Доказами, цього можуть бути: медичне свідоцтво, акт органів міліції, акт органів пожежного і водного нагляду та інші докази.
Однак заява ОСОБА_1 , а також надані нею докази таким вимогам не відповідають.
Так заявник вказує, що ОСОБА_2 був похований 30.08.2000 року в с. Скориківка Золотоніського району Черкаської області.
Після його смерті будь-яких документів про факт смерті чи поховання отримано не було.
Разом із тим заявник вказує, що Золотоніський ВП ГУНП в Черкаській області проводив перепоховання (ексгумацію), однак будь-які відомості за даними обставинами також відсутні.
Із довідки, виданої виконкомом Скориківської сільської ради від 18.02.2019 року за №92 вбачається, що актові записи про смерть ОСОБА_2 не складалися, а згідно з повідомленням Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області від 27.06.2019 року за №195648/65-2019 по архівним даним Золотоніського ВП відомостей про поховання, перепоховання особи ОСОБА_2 , що мало місце в 2000 році, не встановлено через обмежений в часі термін збереження документів в архіві.
Судом встановлено, що матір'ю заявника по справі була ОСОБА_3 , що стверджується відповідним свідоцтвом про народження заявника серії НОМЕР_1 , та свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 , за яким заявник змінила своє прізвище на ОСОБА_4 в аслідок укладення шлюбу.
Як вбачається із свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 12.05.1953 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 12.05.1953 року, внаслідок чого дружині було присвоєно прізвище ОСОБА_6 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 26.01.2017 року ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Із змісту листа Управління охорони здоров'я Черкаської обласної державної адміністрації, який був адресований матері заявника ОСОБА_3 , вбачається, що ОСОБА_3 помер вдома, після чого були викликані працівники прокуратури, які дали направлення на розтин. Однак від розтину тіла покійного чоловіка вона відмовилася і похоронила його, зі слів, в Полтавській області, без довідки про смерть. Через тиждень після похорон, вона звернулась до заступника головного лікаря Золотоніської ЦРЛ Козлова С.М. з вимогою видати їй свідоцтво про смерть чоловіка.
Інші докази на підтвердження фактів, які викладені у заяві ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Таким чином вбачається, що жодних належних доказів смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також місця його смерті в с. Скориківка Золотоніського району Черкаської області матеріали справи не містять.
Суд критично відноситься до пояснень допитаних в судовому засідання свідків, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Так ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_3 була його тіткою, а її чоловіком був ОСОБА_2 , який давно помер. Однак вказаний свідок не був на похоронах ОСОБА_2 , місця його поховання не знає.
Свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що вона проживала по сусідству із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які були усамітненими та ні з ким не спілкувались. Коли помер ОСОБА_2 то його дружина нікого до нього не підпускала, а потім поховала десь у якомусь селі. Разом із тим вказаний свідок також не була ні на похоронах ОСОБА_2 , ні на місці його поховання.
Відповідно до роз'яснень, даних в п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Згідно із ст.,ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 81 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статей 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виник спір.
Доказами в розумінні ст.76 ЦПК України є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Посилання заявника на вказані вище докази суд не приймає до уваги, оскільки із таких не можливо достовірно встановити факт смерті та поховання особи в час та місці, на які вказує заявник, такі посилання не можуть бути підставою для встановлення факту смерті ОСОБА_2 , а отже, заявником не надано належних доказів, що є порушенням вимог ст.77 ЦПК України.
Отже, заявницею не зазначено та не надано суду жодних доказів, що достовірно підтверджують обставини смерті ОСОБА_2 у певний час, у певному місці і за певних обставин (довідка про захоронения, дозвіл на поховання; витяг з книги реєстрації поховання померлих, документи слідчих органів, медичних установ, сільської ради, документи на підтвердження понесених витрати по похованню з відповідних ритуальних служб, тощо), не вказано час смерті, не зазначено при яких обставинах настала смерть останнього і чому факт смерті не було зареєстровано.
Окремо суд вказує і про те, що заявником не надано належних доказів відмови органів державної реєстрації актів цивільного стану у реєстрації факту смерті ОСОБА_2 , адже лише за відмови останніх можливо встановлювати факт смерті в судовому порядку, що стверджується прямою вказівкою п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для встановлення факту смерті та задоволення заявлених вимог.
На підставі зазначеного та керуючись ст. 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 315 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Золотоніська міська рада, про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , в порядку статті 315 ЦПК України - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Суддя : Середа Л.В.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний головуючим 28 грудня 2020 року.