справа №562/3271/19
іменем України
22.12.2020 року
суддя Здолбунівського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 за участю прокурора ОСОБА_3 представника центру пробації ОСОБА_4 розглянувши подання старшого інспектора Здолбунівського районного відділу філії Державної установи « Центр пробації» у Рівненській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного судом покарання відносно засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 -,
Старший інспектор Здолбунівського районного відділу філії Державної установи « Центр пробації» у Рівненській област звернувся до суду з поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного судом покарання відносно засудженого ОСОБА_5 .
В обгрунтування подання покликається на те, що вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 04.11.2019 року ОСОБА_5 засуджено за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з випробуванням згідно ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік .
Вирок суду 20.12.2019 року надійшов на виконання до уповноваженого органу з питань пробації. За час перебування на обліку ОСОБА_5 зарекомендував себе з негативної сторони .
В судовому засіданні представник центру пробації просив подання задовольнити.
Засуджений ОСОБА_5 в судове засідання не з"явився, хоч про час та дату розгляду подання був повідомлений належним чином.
Прокурор у судовому засіданні просив подання задовольнити.
Вислухавши думку прокурора, представника органу пробацї, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Застосування до засудженого звільнення від відбування покарання з випробуванням Кримінальний кодекс пов'язує із здійсненням контролю за поведінкою такого засудженого з метою встановлення факту його виправлення. Зміст контролю полягає у встановленні того, чи належно засуджений виконує покладені на нього обов'язки.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 537 КПК України, передбачено, що під час виконання вироків суд, визначений ч. 2ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України, питання які виникають під час та після виконання вироку вирішується судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 166 КВК України, у разі ухилення засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, від виконання обов'язків, які покладені на нього судом, або порушення громадського порядку, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, кримінально-виконавча інспекція застосовує до нього застереження у виді письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, кримінально-виконавча інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Невиконанням обов'язків вважається також - коли засуджений не виконав хоч один з обов'язків, які було покладено на нього судом.
Проте, підставою для направлення засудженого для відбуття покарання є не лише формальне невиконання покладених на нього обов'язків, а таке невиконання, що свідчить про небажання стати на шлях виправлення.
Також, на це звертає увагу Пленум Верховного Суду України у п. 10постанови від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», а саме, згідно з ч. 2ст. 78 ККсуд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Представником органу пробації і доданими до подання матеріалами не підтверджено, що засуджений ОСОБА_5 скоїв дії, які свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
В судовому засіданні не встановлено порушення обставин, які свідчать про умисне небажання засудженого ОСОБА_5 стати на шлях виправлення. При оцінці викладених обставин, суд не вбачає достатніх підстав для скасування звільнення засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням.
Відповідно до ст. 78 КК України, необхідною умовою скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направленням засудженого для відбування призначеного покарання є невиконання покладених на нього обов'язків, що свідчать про його небажання стати на шлях виправлення. У цьому випадку кримінально-виконавча інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що скасування звільнення від відбування покарання є погіршенням стану засудженого, а отже умисне невиконання покладених судом обов'язків, повинно було ретельно перевірено працівниками відділу пробації, на яких законом покладений обов'язок контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням.
З огляду на викладене, враховуючи, що наявні матеріали переконливо і в достатній мірі не свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення, що і є необхідною та достатньою підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного покарання, тому підстав для задоволення подання немає.
Керуючись ст. 78 КК України,ст. 166 КВК України, ст. ст.537,539 КПК України, суд,-
У задоволенні подання старшого інспектора Здолбунівського районного відділу філії Державної установи « Центр пробації» у Рівненській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного судом покарання відносно засудженого ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Здолбунівський районний суд суд протягом 7 діб з моменту її проголошення.
Суддя :